tag:blogger.com,1999:blog-74561298396015010682024-03-08T00:01:25.184-08:00Методична шкатулка вчителяОльгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.comBlogger11125tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-16433360760512086452011-01-04T11:06:00.001-08:002011-01-04T11:06:46.811-08:00Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінетуМетодичні рекомендації <br />
щодо оформлення навчального кабінету із зарубіжної літератури<br />
загальноосвітніх навчальних закладів<br />
<br />
На допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів, керівникам шкільних МО, кафедр пропонуємо матеріали, що можуть стати у пригоді під час оформлення кабінету зарубіжної літератури.<br />
Кабінет – це навчальний підрозділ середнього загальноосвітнього навчального закладу, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристроями, що стосуються конкретного навчального предмета. В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, вихов¬на робота з учнями, систематичне підвищення нау¬кової, педагогічної, психологічної та методичної ква¬ліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя. <br />
Навчально-пізнавальна робота з предмета здійснюється за допомогою комплексного викорис¬тання технічних засобів навчання, організації роботи з підручниками, електронними посібниками, документами, довідникою літературою, дидактичним матеріа¬лом, мультимедійними додатками, тощо. <br />
Уся робота кабінету проводиться в тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і сприяє реалі¬зації науково-методичної проблеми навчального закладу.<br />
Кабінет зарубіжної літератури – це спеціально облад¬наний учбово-методичний центр, який повинен забез¬печувати найвищі рівні викладання літератури – науковий, естетичний, навчальний, методичний, виховний. Саме тут відбувається залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книги, формуються критерії сприй¬няття творів світового мистецтва.<br />
Мета вивчення світової літератури у загальноосвітній школі, яка визначена у новій програмі 12-річної школи, а також зміст навчального матеріалу безпосередньо впливають на обладнання, методи, прийоми та форми роботи кабінету.<br />
Розглянемо з деякими уточненнями та міркуваннями проблему обладнання кабінету світової літератури, визна¬чимо її новий зміст за рубриками:<br />
документальні матеріали;.<br />
словесно-образна наочність<br />
критичні та літературознавчі матеріали;<br />
періодичні видання;<br />
методична література; <br />
довідкова література;<br />
наочність і ТЗН; <br />
Новий тлумачний словник української мови у чотирьох то¬мах. – К.: Аконіт, – 1999. – С. 204<br />
Прессман Л.П. Кабинет литературы; Пособие для учителей. – 2-е изд., доп. – М.: Просвещение, 1983. – 144 с <br />
матеріали досвіду школи; картотека.<br />
Зміст роботи кабінету зарубіжної літератури визначається навчальни¬ми програмами і підручниками, програмами факуль¬тативних занять та планами позакласної роботи.<br />
Вивіска навчального кабінету<br />
№ кабінету<br />
Назва кабінету<br />
Завідувач кабінету, категорія, звання<br />
<br />
І. Організація роботи кабінету та керівниц¬тво ним.<br />
Роботою кабінету керує завідувач, якого призна¬чає директор з числа досвідчених учителів зарубіжної літератури школи.<br />
Завідувач є організатором роботи вчителів та учнів з обладнанням кабінету. <br />
До обов'язків завіду¬вача кабінету входить:<br />
планування (складає перспективний план і рег¬ламент роботи на рік, що обговорюються на засі¬данні методичного об’єднання вчителів і затвер¬джуються директором школи);<br />
забезпечення безумовного виконання учнями і вчителями, встановлених для кабінету правил тех¬ніки безпеки, санітарії та гігієни, а також правил поведінки учнів на уроках, перервах та в позаурочний час;<br />
План роботи кабінету передбачає:<br />
поповнення кабінету наочними посібниками а також організацію навчальної роботи кабінету, про¬ведення тематичних атестацій,;<br />
раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;<br />
проведення заходів, спрямованих на підвищен¬ня знань учнів із зарубіжної літератури, організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних вечорів, шкільних олімпіад );<br />
організацію навчально-методичної роботи вчи¬телів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шля¬хом самоосвіти, вивчення і впровадження передо¬вого досвіду;<br />
організацію виставок учнівської творчості.<br />
При кабінеті створюється актив учнів, який допо¬магає в обладнанні кабінету, бере активну участь у гуртковій роботі.<br />
II. Розміщення і зберігання навчального об¬ладнання та підготовка його до використання на уроках<br />
Навчальне обладнання, посібники та прилади зберігаються в кабінеті за розділами програми і по класах з урахуванням потреби у використанні. Демонстраційне обладнання зберігається окремо. Прилади за¬гального призначення виділяються в окремий розділ.<br />
Для зберігання приладів та обладнання кабінет оснащується відповідними меблями та пристроями.<br />
Для роздавального мате¬ріалу використовуються лотки, укладки.<br />
Таблиці зберігаються в спеціальних шафах-ящиках. <br />
Все майно кабінету записується до інвентарної книги встановленого зразка.<br />
Облік та списання непридатного обладнання, при¬ладів та інших посібників проводиться відповідно до положень та інструкцій.<br />
<br />
Кабінет має бути оснащеним<br />
комплектом навчального обладнання із зарубіжної літератури і комплектом навчально-методичних по¬сібників для вчителів;<br />
комплектом технічних засобів навчання та при¬строями для їх використання;<br />
тематичною картотекою навчального облад¬нання;<br />
картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою, картотекою навчальних комп'ютерних програм;<br />
бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, підручника¬ми, збірниками текстів для читання, журналами, необхідними в навчально-виховній роботі із зарубіжної літератури;<br />
картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями з виконання письмових робіт<br />
картотекою завдань для здійснення індивіду¬ального підходу до навчання, організації самостійної роботи учнів, проведення контрольних робіт, тема¬тичних атестацій;<br />
посібниками, виготовленими уч¬нями;<br />
інструментами і матеріалами для виготовлення, посібників;<br />
протипожежним інвентарем, аптечкою;<br />
інвентарною книгою.<br />
<br />
Зразок інвентарної книги<br />
№п/п інвентарний<br />
номер назва<br />
обладнання кількість ціна<br />
<br />
<br />
Місце навчально-наочних посібників і робіт учнів у кабінетах<br />
<br />
У кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, зразків письмових робіт, книг, тощо.<br />
Представляються портрети видатних, по¬етів, письменників, а також довідкові матеріали про них.<br />
Тимчасово експонуються матеріали, необхідні для вивчення окремих тем і розділів програми, посібники, виготовлені учнями, стінні га¬зети, поради з підготовки до тематичних, підсум¬кової державної атестацій, олімпіад, конкурсів тощо.<br />
<br />
III. Обладнання робочого місця вчителя<br />
У кабінеті зарубіжної літератури робоче місце вчителя облад¬нується робочим столом. <br />
Класна дошка розміщується на передній стінці приміщення. Частина дошки виготовляється з фе¬ромагнітного матеріалу. На ній мають бути тримачі для таблиць. Над дошкою кріпиться екран, що вільно згортається, інтерактивна дошка.<br />
<br />
IV. Робоче місце учня<br />
Робочі місця учнів обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці, техніки безпеки, естетично-гігієнічних вимог. <br />
У кабінеті зарубіжної літератури ма¬ють бути:<br />
• необхідна у навчально-виховній роботі історич¬на, художня, критична та мемуарна література, літе¬ратурознавчі та мовознавчі праці;<br />
• різні типи словників, довідників, інша інфор¬маційно-довідкова література;<br />
роздатковий, наочно-ілюстративний матеріал (картки, ілюстрації, ребуси тощо) з літерату¬ри, необхідний для належної організації навчальної роботи на уроках;<br />
методичні листи, рекомендації обласного уп¬равління освіти, ОІППО, районного відділу освіти, райметодкабінету;<br />
таблиці, портрети письменників, інші навчаль¬но-наочні посібники із зарубіжної літератури;<br />
матеріали про зарубіжних письменників, які жили або творили на території рідного краю(художні тексти, газетний та журнальний матеріал), підручники, хрестоматії, монографії; <br />
портрети письменників – класиків світової літератури;<br />
вислів видатного митця про значення літерату¬ри в житті людини (суспільства);<br />
словники всіх типів, обов'язково тлумачний, а також іншомовних слів;<br />
достатня кількість підручників, хрестоматій;<br />
фахові газети та журнали, які школа передпла¬чує для кабінету;<br />
ілюстрації до текстів художніх творів;<br />
державні документи про освіту й культуру;<br />
періодика (фахові журнали, газети, брошури);<br />
учнівські роботи (кращі твори, дослідження, реферати, повідомлення);<br />
куточок розвитку логічного мислення школярів (оформлений учнями);<br />
набір пам'яток-орієнтирів для організації само¬стійної роботи учнів;<br />
виставка дитячих малюнків до текстів художніх творів;<br />
робочі стенди, на яких можна розмістити мате¬ріали зарубіжної літератури;<br />
матеріали проведених заходів;<br />
матеріали лекцій, конференцій, вечорів, диспутів, олімпіад, вікторин;<br />
план проведення тижня зарубіжної літератури;<br />
список рекомендованої літератури.<br />
матеріали передового педагогічного досвіду вчителів області, району, школи;<br />
фонотека, фонохрестоматії, магнітофонні за¬писи, відеозаписи уроків зарубіжної літератури;<br />
діатека навчальних діафільмів, діапозитивів з предмета;<br />
картотека наявних у кабінеті матеріалів;<br />
критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, графік проведення тематичних атестацій. <br />
На передній стіні – дошка, над дошкою – пор¬трети відомих письменників, на стрічці під портрета¬ми – вислови про значення літератури в житті лю¬дини. На протилежній від дошки стіні можна помістити стенд у вигляді розгорнутої книги. Це практично кілька окремих стендів: «Книга – джерело знань», «Мето¬дичний куточок», «Основні правила читання твору», коротка інформація про письменника-ювіляра (порт¬рет, роки життя, найкращі твори, вислови про митця та інше). Можна використати стенд, на якому постійно подається інформація про новинки літератури, мате¬ріал до святкових дат, матеріал, який вивчається на уроці, учнівські реферати, кращі твори учнів, альбо¬ми, листівки, малюнки... Зліва від дошки можна по¬містити стенди, котрі інформують про конкретну фор¬му уроку і містять відповідні матеріали, скажімо: «Джек Лондон», «Оноре де Бальзак», «Фредерік Стендаль».<br />
На задній стіні – шафи для зберігання книг, апаратури, інших навчально-демонстраційних ма¬теріалів.<br />
Обов’язково у кабінеті зарубіжної літературимає бути художні тексти, які не¬обхідні для опрацювання під час уроків та в позаурочний час. Художні твори періодично поновлюють з книжко¬вих фондів шкільної бібліотеки відповідно до про¬грамового матеріалу, що вивчається в даний час.<br />
<br />
АТЕСТАЦІЯ КАБІНЕТУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ <br />
<br />
№ п/п Вимоги до кабінету<br />
І. Дотримання державних санітарних правил і норм обладнання, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій навчально-виховного процесу<br />
ІІ. Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету<br />
1. Оснащення кабінету:<br />
- комплектація засобами навчання, передбаченими переліком типових навчально-наочних посібників;<br />
- необхідними ТЗН і пристосуваннями для їх ефективного використання;<br />
- словесно-образною наочністю; <br />
- критичними та літературознавчими матеріалами;<br />
- періодичними виданнями; <br />
- методичною літературою; <br />
- довідковою літературою; <br />
- матеріалами досвіду школи; <br />
- законодавчими документами про освіту;<br />
- картотеками навчального устаткування.<br />
2. Організація робочого місця учня:<br />
- відповідність шкільних меблів (парт, столів, сгільців) діючим стандартам та антропометричним вимогам (відповідність висоти стола і стільця зросту учня),<br />
- маркування шкільних меблів,<br />
- розміщення столів відповідно до гігієнічних норм.<br />
3. Організаціяробочого місця вчителя:<br />
- наявність робочого стола вчителя,<br />
- наявність класної дошки, <br />
- доцільність розміщення,<br />
- оснащення магнітною основою<br />
4. Розміщення і зберігання навчального обладнання:<br />
- нумерація місць, зберігання засобів навчання, наявність етикеток,<br />
- наявність інвентарної книги, <br />
- наявність меблів та пристроїв для зберігання посібників та обладнання.<br />
ІІІ. Навчально- методичне забезпечення кабінету<br />
- навчальними програмами, які мають гриф МОН України і визначені як діючі <br />
- підручниками, посібниками, хрестоматіями,<br />
- підбірка книг для самостійного та позакласного читання,<br />
- критичні статті вітчизняних та зарубіжних літературознавців,<br />
- поурочні та календарні плани, <br />
- завдання для тематичної атестації, <br />
- тематичні папки,<br />
- зразки олімпіадних та конкурсних завдань.<br />
ІV. Оформлення навчальних кабінетів:<br />
1. <br />
2. <br />
3.<br />
4.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
5. Табличка з написом назви кабінету<br />
Озеленення кабінету<br />
Постійні експозиції:<br />
Експозиції змінного характеру<br />
- виставка кращих робіт учнів, <br />
- матеріали до теми наступних уроків,<br />
- додаткова інформація відповідно до навчальних програм,<br />
- результати олімпіад» конкурсів;<br />
- матеріали краєзнавчого характеру,<br />
- додаткова інформація про життєвий і творчий шлях письменника. <br />
Естетичний вигляд кабінету<br />
V. Керівнцтво навчальним кабінетом:<br />
1.<br />
<br />
2.<br />
3.<br />
4. <br />
5.<br />
6. Наказ про призначення завідуючого кабінетом, посадові обов'язки заві-<br />
дуючого кабінетом. <br />
План роботи кабінету, паспорт кабінету.<br />
Оновлення та удосконалення матеріальної бази кабінету. <br />
Стан ведення документації відповідно до вимог. <br />
Забезпечення дотримання чистоти і порядку. <br />
Перспективний план оснащення кабінету<br />
<br />
<br />
<br />
Принципи організації кабінету зарубіжної літератури<br />
<br />
Документальні матеріали<br />
Як і кожен громадянин України, вчитель зарубіжної літератури у своїй роботі керується перш за все державни¬ми документами. Для цього йому необхідно добре знати правознавство – науку про встановлення найвищим орга¬ном державної влади загальнообов'язкових правил, які ма¬ють найвищу юридичну силу. Тому у кабінеті потрібно мати «Конституцію України» і виконувати закон України про освіту. Вчитель повинен знати, що існують державні стандарти Міністерства освіти, на підставі яких створюються програми шкільних дисциплін.<br />
У кабінеті повинна бути програма зі шкільної дисципліни «Зарубіжна література», яка має гриф МОН Ук¬раїни і визнана як діюча.<br />
Наявність і знання найважливіших документальних ма¬теріалів підвищують аргументованість і переконливість будь-яких повідомлень вчителя, свідчать про його ґрунтов¬ну соціально-політичну та науково-методичну підготовку. <br />
<br />
Словесно-образна наочність<br />
До неї, перш за все, належить достатньо широкий добір художньої літератури.<br />
При оснащенні кабінету художніми текстами варто звернути особливу увагу на підручники-хрестоматії та посібники-хрестоматії. Саме вони спроможні забезпечити учнів програмовими художніми текстами. Велика кількість варіантів існуючих підручників та посібників-хрестоматій відкриває для вчителя можливість вибору. Здійснити вда¬лий вибір йому допоможуть знання критеріїв, які розроб¬лені вченими-методистами, а саме:<br />
відповідність композиції та змісту хрестоматій чинним програмам із зарубіжної літератури;<br />
їх науково-теоретичний рівень; <br />
якість методичного забезпечення; <br />
урахування специфіки вивчення світової літератури у середніх і старших класах;<br />
їх гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизначенню учня;<br />
висока педагогічна цінність і значний виховний ефект; <br />
яскраво виражена репрезентативність;<br />
психологічна відповідність конкретному віковому періоду;<br />
якісний літературний переклад та визначений обсяг видання.<br />
Наявність виучуваного художнього тексту на уроці є за¬порукою його ефективного вивчення. На сьогодні це найбільш не вирішена проблема. Але до наступного на¬вчального року вона має бути знята, бо видавництва Ук¬раїни вже видрукували хрестоматії по всіх класах за новою програмою. їх можна придбати заздалегідь, щоб учні за літо змогли прочитати програмові твори. Отже, відкрилася можливість придбати для кабінету хрестоматії, які забезпе¬чать на уроці художнім текстом кожного учня, а це буде сприяти ефективному навчанню учнів читати та аналізувати програмові твори.<br />
До словесно-образної наочності належать не лише хре¬стоматії. Необхідність словесно-образної наочності визна¬чає достатньо широкий підбір літератури різного характеру для забезпечення наукового рівня викладання; сюди вхо¬дять зібрання книг до позакласного і самостійного читання та визначні художні тексти, які не ввійшли до шкільних про¬грам. Прилучити учнів до читання художньої літератури або проілюструвати наслідки такої роботи можуть відповідні постійно діючі стенди рекламно-агітаційного характеру, які можуть мати наступні назви: «Моя улюблена книга», «Під зеленим абажуром», «У світі літератури», «Що ти чи¬таєш?», «Таємниці улюблених книг», «Хто, де, коли, що?» та інші.<br />
Критичні та літературознавчі матеріали <br />
На сьогодні є досить актуальною наявність широкого кола літературно-критичних матеріалів у кабінеті світової літератури. Для проведення занять із вивчення літературно-критичних матеріалів учителю можуть допомогти наступні видання:<br />
1. Видання творів і статей зарубіжних літературознавців і критиків. Наприклад: Жирмунский В.М. Байрон и Пушкин.- Л.: Наука, 1978.; Андре Моруа.Олимпио, или жизнь Виктора Гюго. – М.: Высшая школа, 1969; Кучборская Е. Змиль<br />
Золя-литературньїй критик. – М.: Изд-во Московського университета, 1978.; Вайман С. Бальзаковский парадокс. – М.: Советский писатель, 1981 та інші.<br />
2. Видання творів і статей вітчизняних літературознавців і критиків. Наприклад: Денисова Т., Джек Лондон. – К.: Дніпро, 1978; Матузова Н., Гі де Мопассан. – К.: Дніпро, 1986 та інші.<br />
3. Видання книг для школярів згідно з програмою із за¬ рубіжної літератури. Наприклад: Зарубіжна література Х1Х століття. Посібник. 10 кл. За редакцією О.М. Ніколенко, В.І. Мацапури, Н.В.Хоменко. - К.: Академія, 1999; За¬рубіжна література XX століття. Посібник. 11 клас. За ред. О.М. Ніколенко, Т.М.Конєвої, М.В. Хоменко. – К.: Ака¬демія, 1998; Скуратівський В.,<br />
4. Книги із серій «Класики зарубіжної літератури» (Ви¬давництво «Дніпро»); «Зарубіжна література» (Видавництво «Ленвіт») та інші.<br />
Звернення до літературно-критичного матеріалу у школі має велике значення. Учні отримують інформацію пізнавального і виховного аспектів, яка спрямована на фор¬мування умінь і навичок самостійної роботи з художнім тек¬стом. Аналізуючи художній твір разом з критиком, учень має можливість зіставити свої враження, сприйняття, погля¬ди, думки, висновки з точкою зору вченого, звернути увагу на аргументи, які висуває критик, і порівняти їх зі своїми, зробити висновки. Це один із найефективніших прийомів формування світогляду учня. Знання й уміння, які отриму¬ють учні під час роботи з літературно-критичними ма¬теріалами, знадобляться їм у житті незалежно від їхньої майбутньої професії. Запропоновані критичні та літерату¬рознавчі праці містять цікавий і цінний матеріал і яро пись¬менників, який стане у пригоді на у роках, з вивчення біо¬графії та творчого шляху митців. Не втратила своєї актуаль¬ності і така відома серія, як «ЖЗЛ» (Муравьева И. Андер-сен, 1959; Муравьева И. Гюго, 1961; Франк Б. Сервантес, 1961; Аникст А. Шекспир; Мендельсон М. Марк Твен; Булгаков М. Жизнь господина де Мольера, 1980 та інші).<br />
За останнє десятиліття нових літературно-критичних матеріалів на допомогу вчителю зарубіжної літератури вий¬шло вже чимало, але окремих ще обмаль. Серед них варто відзначити таку книгу: Наливайко Д.С., Шахова К.О. За¬рубіжна література XIX століття. Доба романтизму. – К.: Заповіт, 1997 (2-е видання – 2001). Більшість літературно-критичних матеріалів сьогодні виходить у періодичних ви¬даннях.<br />
Періодичні видання<br />
Поповнення кабінету періодичними виданнями допомо¬же вчителю слідкувати за новими досягненнями критики, літературознавства, методики та інших наук, які складають методичні основи шкільної дисципліни «Зарубіжна літера¬тура». Але неможливо осягнути неосяжне – мати всю періодику з цих наук. Досвід оснащення кабінетів літерату¬ри в школі свідчить про те, що доцільно мати папки, куди вчитель разом з учнями буде збирати найважливіші ма¬теріали з газет та журналів. Ці папки можуть комплектувати¬ся для кожного класу або за темами, наприклад:<br />
Письменники світової літератури ( персоналії);<br />
Світова література і театр;<br />
Світова література і кіно (телебачення);<br />
Світова література і живопис (скульптура);<br />
Світова література;<br />
Література рідного краю.<br />
Щоб легше і швидше користуватися накопиченим у пап¬ках матеріалом, потрібно завести картотеку, якою 6 могли користуватися і учні, і вчитель, і складати вони повинні її ра¬зом. Картка може мати такий зміст:<br />
Автор.<br />
Назва статті, її анотація.<br />
Газета, журнал.<br />
Дата опублікування.<br />
Найновіший матеріал розташовується на постійно діючих стендах.<br />
Науково-методичні періодичні видання у кабінеті по¬винні бути обов'язково. А саме: журнали: «Всесвітня літера¬тура в середніх навчальних закладах України», «Всесвітня література та культура в навчальних закладах України», «Зарубіжна література в навчальних закладах», «Вікно в світ». Саме вони спроможні тримати словесника у курсі всіх новин у галузі літератури і методики її викладання. Наведе¬мо для прикладу рубрики, які всебічно висвітлює журнал «Всесвітня література та культура»:<br />
Нова програма у нових розробках.<br />
Вивчення оглядових тем у школі.<br />
Аналіз твору: теорія і практика.<br />
Сучасні методи викладання літератури.<br />
Невідкриті імена.<br />
Література і філософія.<br />
Література в контексті культури.<br />
Фонові матеріали.<br />
Дидактичні матеріали та інші.<br />
Кожного року вчитель переглядає журнали і найкращі матеріали залишає у папках.<br />
Методична література<br />
Окрім науково-методичних періодичних видань, вчите¬лю допоможуть підвищувати свій професійний рівень ґрун¬товні методичні дослідження. На сьогодні таких досліджень з методики світової літератури ще обмаль. Серед існуючих відзначимо (Б.Волощук, Б.Бегун).<br />
Незабаром літні канікули, і знову перед учителем літе¬ратури постане питання удосконалення власного кабінету. Розпочинаючи цю необхідну та копітку роботу, важливо визначитися з концепцією майбутнього кабінету, продума¬ти принципи систематизації матеріалу в ньому.<br />
Серед можливих типів сучасних кабінетів літера¬тури виділимо такі:<br />
1. Кабінет - літературний клуб (у ньому має бути затишно і зручно всім, хто цікавиться літературою. У тако¬му кабінеті усім бажаючим можна знайти різноманітну до¬даткову літературу (літературні довідники, енциклопедії, словники, посібники та монографії, присвячені окремим<br />
темам, фахові періодичні видання тощо). Було б дореч¬ним, якби такий кабінет став не просто місцем зустрічі при¬хильників літератури, а й мав би власну назву, девіз, мож¬ливо, логотип, свою програму та перспективний план ро¬боти. Напрямки такої діяльності можуть бути різні: і ок¬ремі дослідження у проблемних групах, і організація по¬етичної студії, і робота в театральному гуртку).<br />
2. Кабінет-музей (такий тип кабінету літератури дав¬но відомий багатьом словесникам та достатньо широко використовується у шкільній практиці. Необхідно зазначи¬ти, що влаштування та підтримка такого кабінету доволі складна робота, що потребує пошуку та систематизації не¬<br />
обхідних матеріалів, обладнання та реконструкцій експо¬натів музею. Крім традиційних вже для українських шкіл кабінетів-музеїв певних персоналій, присвячених окремим письменникам (наприклад, кабінети-музеї В.Г.Короленка, Шолом-Алейхема, М.Булгакова, А.Ахматової то¬що), тематику такого типу кабінету можна розширити. Це може бути і музей якоїсь окремої національної літератури (наприклад, кабінет-музей англійської літератури), і музей улюбленого літературного персонажа (наприклад, кабінет-музей Шерлока Холмса), і музей певного літературного періоду, і навіть музей якогось літературного жанру (наприклад, кабінет-музей сонета) чи напряму (кабінет-музей літератури символізму). Важливо, щоб такий створений тематичний кабінет-музей був мобільним — тобто, щоб експонати доповнювалися, учні мали б змогу стежити за змінами та розширювати свої знання з певної теми. <br />
3. Об'єднаний кабінет (такий тип кабінету готують у тісній взаємодії вчителі зарубіжної та української літератур, що обумовлено головною спільною метою вивчення літературних курсів у школі – підготувати грамотного розвиненого читача, здатного сприймати та оцінювати художні твори. Тобто у такому об'єднаному кабінеті все має бути підпорядковане завданню взаємозв'язаного вивчення української та зарубіжної літературі у різноманітному наочному матеріалі представленому у такому кабінеті, важливо показати інтеграцію двох предметів з метою ос¬мислення міжлітературних зв'язків зарубіжного та ук¬раїнського письменств. Це, в свою чергу, буде сприяти формуванню в учнів уявлення про українську літературу як невід'ємну складову світової. Слід зазначити, що подібний тип кабінету може бути підготовлений і у процесі спільної праці вчителів зарубіжної літератури та іноземної мови. Особливо доречним буде створення такого об'єднаного кабінету в школах з поглибленим вивченням іноземних мов, зокрема у тих, всяких читається курс національної літератури, мову якої вивчають у цьому навчальному закладі).<br />
4. Кабінет - методичний центр (ще один тип кабінету, який може бути представлений у сучасній школі. Він створюється в результаті плідної праці методичного об'єднання вчителів зарубіжної літератури. Велика кількість матеріалів такого типу кабінету має бути присвячена пошуку нових підходів до удосконалення літератур¬ної освіти у школі. Це розгорнута картотека методичних публікацій з окремих тем та проблем, і папки з вивченням досвіду найкращих вчителів зарубіжної літератури, і різноманітні виставки тощо. У кабінеті такого типу дореч¬но висвітлювати інформацію про діяльність методичного об'єднання учителів (школи, району, міста). Потрапивши до такого кабінету, вчитель, дійсно, має відчути себе поряд із розмаїттям творчих надбань вчителів-словесників. Обравши концепцію майбутнього кабінету, вчителю зарубіжної літератури важливо визначитися з принципами систематизації матеріалу в ньому. Серед них зазначимо такі:<br />
• культурологічний;<br />
• проблемно-тематичний;<br />
• персональний;<br />
• жанрово-родовий;<br />
• компаративний;<br />
• національний;<br />
• краєзнавчого та етнокультурного підходу.<br />
У кабінеті будь-якого типу мають бути представлені матеріали, що допомагають в організації діяльності як учи¬теля, так і учня. Так, учителю не обійтися без інформації щодо структури сучасного уроку. Безперечно, учителю стануть в нагоді папки з портретами письмен¬ників, ілюстраціями репродукцій та малюнками "учнів до художніх творів, тематичні папки та матеріали з поурочним плануванням уроків, дидактичний роздатковий матеріал, а також різноманітні схеми, таблиці, фоно- та фільмотека до тем, що вивчаються. Як правило, переважна частина інформації для школярів унаочнена у вигляді різно¬манітних стендів. Бажано, щоб у кабінеті були розміщені як постійні експонати (наприклад, стенди «Вчимося вираз¬но читати», «Розвиваємо наше мовлення», Вимоги до письмових творчих робіт», «Літературна карта регіону», «Рекомендації до позакласного та самостійного читання» та інші), так і матеріали, що мають весь час поновлювати¬ся та розширюватися.<br />
Наочність і ТЗН <br />
До художньо-зображувальної наочності належать порт¬рети письменників, ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну та історичну тематику. В методичній літера¬турі проблема використання творів живопису, художньої ілюстрації, графічної наочності розглянута достатньо ши¬роко як у окремих дослідженнях так і у періодиці.<br />
Складніше положення стосовно використання технічних засобів навчання. Досвід підтверджує, що у переважній більшості шкіл України технічне обладнання застаріло і вийшло з ладу, а нового майже немає. Частково вирішує цю проблему «Шкільний екран» Національного телебачення України.<br />
Значення технічних засобів навчання на сучасному етапі вивчення зарубіжної літератури залишається актуальним. Сьогодні використання комп’ютерів дає можливість зробити уроки літератури цікавими, зберігти чимало часу, поєднати усі види мистецтва. Проте, на цьому шляху ще немало проблем. Головними треба визначити дві: преша, відсутність комп’ютерів у школах, друга, невміння вчителів використовувати їх на заняттях літератури. <br />
У кабінеті літератури багатьма вчителями ефективно використовуються діапозитиви, кінофільми, радіо і телепе¬редачі, різні види звукозапису та відеозапису, але майже відсутні на уроках презентації, мультимедійні додатки, електронні посібники. <br />
Кабінет зарубіжної літератури невідмінно перетвориться у методичний центр, якщо у ньому з року в рік буде цілеспрямовано нако¬пичуватися матеріал з досвіду роботи вчителів школи.<br />
Як свідчить практика, у кабінеті літератури необхідно збирати на¬ступні матеріали:<br />
найкращі плани-конспекти уроків;<br />
науково-методичні доповіді кращих учителів;<br />
учительські реферати з методичної літератури, які мають творчий характер;<br />
плани підготовки і проведення тижнів (декад) зарубіжної літератури, літературних екскурсій і тези до них;<br />
сценарії літературних вечорів, композицій, інсценізацій;<br />
аудіо- та відеозаписи уроків, виступів на конфе¬ренціях, фрагменти літературознавчих вечорів тощо;<br />
дидактичні матеріали; <br />
кращі творчі роботи учнів. <br />
Кабінет зарубіжної літератури у школі, який очолює творчий учитель, обов'язково перетворюється на центр навчальної, методичної і педагогічної праці. У ньо¬му проходять уроки літератури, факультативні заняття, спецкурси, позаурочна робота: це мо¬жуть бути літературні клуби (кафе, вітальні тощо); гуртки (театральний; історико-літературний; ораторського мис¬тецтва; лермонтовський, бальзаківський, ахматовський та інші); олімпіади; диспути; вечори; екскурсії тощо. <br />
Планування роботи кабінету складається з урахуванням плану роботи школи, діючої програми із зарубіжної літера¬тури, календаря знамен¬них дат тощо. За його виконання відповідає склад ради кабінету. Рада очолює, допомагає про¬водити будь-які заходи, а потім аналізує їх і робить висновки. <br />
Рада кабінету очолює роботу по створенню нових і оновленню старих стендів, експозицій, газет, папок, веде облік кабінетного майна і слідкує за його збереженням. Важливо, що вчитель разом з учнями, які входять до ради, створює для учнів, які приходять сюди, та вчителів надзвичайно привабливий світ літератури, світ високого мистецтва слова. <br />
<br />
<br />
<br />
Матеріали до стендів<br />
Як виразно прочитати художній текст<br />
Пам'ятка <br />
1. Готуючись виразно прочитати будь-який твір, декілька разів прочитайте його про себе.<br />
2. Визначте для себе особисту мету читання (ваше «надзавдання»): що саме ви хочете висловити під час чи¬тання, які почуття та асоціації прагнете викликати у слу¬хачів.<br />
3. Продумайте, у яких місцях тексту необхідно зро¬бити паузи, які слова та словосполучення необхідно виділити голосом.<br />
4. Вдома декілька разів спробуйте прочитати твір уголос перед дзеркалом.<br />
5. Тренуючись читати, у думках перевірте, чи не ро¬бите ви зайвих рухів.<br />
6. Перед початком читання у класі займіть зручну по¬зу, розгляньте слухачів і витримайте паузу. Розпочинаючи читати, не забувайте вказати автора та назву твору. Гли¬боко вдихніть, і розпочинайте читання.<br />
<br />
Орієнтовна схема аналізу прочитаного<br />
1. Чи правильно зрозумів виконавець тему та ідею твору?<br />
2. Чи вдалося читцю передати авторську думку під час читання?<br />
3. Яке було «надзавдання» прочитаного? Чи виконав його виступаючий?<br />
4. Чи цікаві інтерпретація, «бачення» твору, запропо¬новані читцем?<br />
5. Чи задовольнили вас жести та міміка виступаючого під час виконання твору?<br />
6. Чи не було помилок при передачі змісту художнього твору?<br />
7. 7.Чи вдалося виконавцю уникнути мовленнєвих недоліків під час читання?<br />
<br />
Матеріали до стенду «Розвиваємо наше мовлення»<br />
<br />
Як підготуватися до переказу твору або його уривка<br />
Пам'ятка<br />
1. Перш ніж починати писати, чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви будете писати у творі. Уваж¬но прочитайте твір.<br />
2. Поділіть його на завершені за змістом частини.<br />
3. Підготуйтеся до переказу окремих частин:<br />
зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення;<br />
з'ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати їх при переказі;<br />
запам'ятайте, про що йдеться на початку, всередині та наприкінці кожної частини.<br />
4. Переказуючи зміст частини, користуйтеся питаннями-порадниками:<br />
про що пише автор? (докладний зміст частини);<br />
як він це робить? (художні засоби які використовує автор).<br />
5. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, то необхідно із усіх визначених частин відібрати лише ті, які відповідають меті висунутих перед вами завдань, і доклад¬но їх переказати.<br />
6. Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, пере¬кажіть основні події твору.<br />
<br />
Як підготуватись до твору-роздуму про літературного героя <br />
Пам'ятка<br />
1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви не по¬годжуєтеся.<br />
2. Прослідкуйте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні де¬талі, які допомагають вам зробити висновок щодо ставлен¬ня автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з дум¬кою автора.<br />
3. Зробіть необхідні вибірки з тексту, які допоможуть вам написати твір.<br />
4. Відповідно до структури твору — вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — до¬беріть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), що стануть у пригоді при написанні твору.<br />
5. Спочатку напишіть твір на чернетці.<br />
6. Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятай¬ те, що мета її — підвести до розуміння вашої головної дум¬ки.<br />
7. В основній частині твору викладайте свої думки та обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати просто¬го переказу епізодів твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так І від протилежного. Вживайте тільки ті слова, значення яких ви знаєте; Ухиляйтеся від повторен¬ня одних і тих же слів.<br />
8. У заключній частині твору зробіть емоційний обгрун¬тований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого ви пишете.<br />
9. Прочитайте написане; перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, прослідкуйте за розділовими знаками.<br />
10. Перевірте написане, подивіться, чи немає описок іпропусків букв<br />
<br />
Як писати твір компаративного характеру<br />
Пам'ятка<br />
1. Розпочинаючи роботу над твором, грунтовно про¬ думай його тему.<br />
2. Визнач головну ідею твору.<br />
3. Склади план, добери епіграф, що буде відповідати темі твору та розкривати його головну думку.<br />
4. Визнач, що об'єднує та вирізняє твори, які ти аналізуєш.<br />
5. Продумай, який цитатний матеріал з обох творів ти використаєш для аргументації своєї думки.<br />
6. Порівнюючи твори, не забувай про композиційні засоби викладання думок. А саме: <br />
- інтригуючий поча¬ток; <br />
- послідовне розгортання тези; <br />
- хід роздумів у формі «запитання-відповідь»;<br />
- контрастне зіставлення аргументів;<br />
- експресивний висновок.<br />
7. Викладаючи у творі свої думки, не забувай, що во¬ни мають бути пов'язані з темою та головною ідеєю твору.<br />
8. Звертай увагу на співрозмірність частин твору.<br />
9. Слідкуй за тим, щоб твої думки розкривалися послідовно, щоб кожне попереднє речення було логічно пов'язане з наступним.<br />
10. Формулюючи речення, намагайся, щоб твоя дум¬ка була висловлена точно, просто, ясно, образно та не допускала подвійного тлумачення.<br />
<br />
Матеріали до стенду «Вчимося спілкуватися»<br />
Правила проведення дискусії<br />
1. Ретельно продумайте свою точку зору і аргументи до неї.<br />
2. Вступаючи у дискусію, не розпочинайте її з тих пи¬тань, за якими ви розходитесь з вашим опонентом.<br />
3. Використовуйте метод Сократа, який виявляється у тому, що свою думку ви розподіляєте на маленькі час¬тинки і кожну пропонуєте у формі запитання.<br />
4. Уникайте категоричності, особливо, якщо ви заперечуєте.<br />
5. Обминайте монологи, адже діалог продук¬тивніший.<br />
6. Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.<br />
7. Не переривайте свого співрозмовника,<br />
8. Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду. <br />
9. Не причіплюйтеся до невдалої форми висловлювання опонента<br />
10. Не переходьте на особистість співрозмовника.<br />
11. Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.<br />
12. Волійте не перемагати, а знайти істину. <br />
13. Погоджуйтесь з тим, у чому правий ваш співроз¬мовник, знайдіть раціональне у його словах; <br />
14. Поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом і висловіть свої думки.Ольгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-71800948456143150762010-12-23T12:48:00.000-08:002010-12-23T12:48:56.205-08:00Н ащо схоже небо?Чи помічали ви коли-небудь, на що схоже небо? Навряд. По-перше, тому, що люди куди-небудь поспішають, і їм ніколи блукати очима в височині. По-друге, якщо навіть хтось і подивиться вгору, то побачить небо лише таким, яким воно виглядає з першого погляду. А насправді небо – своєрідна жива істота, яка, залежно від пори року і часу доби, перевтілюється у найнеймовірніші образи. Влітку, за ясної погоди, небо нагадує щасливу дитину. А білі, легкі, як пух, хмаринки дуже схожі на безневинні усмішки, що раз у раз злітають з уст цього маленького янголятка. Восени, у нестійку погоду, небо зовсім інше. Тоді воно нагадує бурхливий і всемогутній океан, по якому, наче кораблі, пропливають похмурі хмари. А зоряне нічне небо! Яке воно величне, непорушне і спокійне. Тоді це Всесвіт, серед якого твоє життя виглядає дріб’язковим, не вартим уваги. І починаєш розуміти, що ти не цар, а лише частинка природи, і що ніякими відкриттями не досягнеш цієї величі. Але найбільше мені подобається нічне, але не тихе і спокійне, а ураганне небо. Тоді – це душа людини, життя якої несеться з швидкістю хмар, гнаних нестримним вітром, думки якої, наче блискавки сліпучо-білі, незрозумілі нікому, повні енергії, життєвої сили і здатні розтрощити будь-яку перешкоду на своєму шляху<br />
Робота колишнього учня 11 класу В.МандзюкаОльгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-38258672166969264552010-12-18T08:47:00.000-08:002010-12-18T08:47:10.673-08:00В чому твоє щастя, мамо?Конкурсна робота. " Пурпурові вітрила" ( Ж. "Зарубіжна література в школах України")<br />
Знову осінь… В повітрі запахне терпкими хризантемами, осіннім дощем. Вона чекає, коли зжовтіє її клен і кличе до ніг чарівне листя. Будучи закоханою в осінь, мама дарує людям стільки любові і добра…<br />
<br />
В дитячому садочку я малювала свою маму кольоровою: з червоним волоссям, з шістьма пальцями, короною на голові…<br />
Минуло десять років. Я виросла, «виросла» і моя мама.<br />
Ми відчуваємо одна одну навіть на відстані. Двадцять чотири години на добу мама поруч зі мною: в школі, вдома, на відпочинку. Це зовсім не гнітить мене, не надокучає. Чому?<br />
Я просто люблю її, знаю і розумію свою маму найкраще.<br />
ЇЇ ранок починається із міцної кави в улюбленій чашці. В побуті надає перевагу простим речам, але зручним. Дуже любить повторювати, що не мріє про норкову шубу і каблучку з діамантом, але не уявляє себе без щирих друзів, сонячних вихованців і філіжанки теплої кави.<br />
Мама по-своєму сприймає мої перемоги і поразки, вона не може стримувати свої емоції, є відвертою.<br />
Напевне, часто це їй і заважає правильно жити. Свої проблеми вирішує сама, не перевалюючи їх на плечі інших.<br />
Коли ми їдемо на відпочинок, то це означає, що візьмемо всі екскурсії, а останні гроші можемо витратити на цікаву книжку. Я не можу забути, як ми Одесі в книжкових крамницях шукали разом Харукі Муракамі. А потім рідна, читаючи на пляжі «згоріла» на сонці. Та попри все її бажання здійснилося.<br />
Одеський оперний театр, Львівська драма, Київська Софія, Краків, Варшава… І ще вона мріє повезти мене в Санки-Петербург. Страшенно любить мандрувати і відкривати для себе нові місця.<br />
В пам’яті зберігся момент, як мама готувала мене до перегляду фільму «Кралечка» з Джулією Робертс в головній ролі. Це було трохи кумедно і дуже щиро.<br />
Вона обожнює старі фільми. Багато читає про світових кінозірок. У великому захопленні була, коли прочитала «Кодекс щастя і краси» Одрі Хепберн. Ця тендітна акторка написала, що у людини є дві руки, одна з них бере, а інша віддає. Не можна лише брати, потрібно ділитися добром і світлом, бо людина має бути безкорисливою у своїх починаннях.<br />
ЇЇ улюблений фільм, звісно, « Осінь у Нью-Йорку», котрий вона бачила вже багато разів, і кожного разу для неї це маленьке свято. Трагедію і щастя водночас, котрі переживають головні герої, мама сприймає як дарунок долі, котру не можна змінити.<br />
<br />
Осінь скоро захопить цілий світ. І в жіночій душі озветься тихим вальсом, ніжним відголоссям.<br />
Я вірю, що колись вони зустрінуться, мама і осінь. Чарівна панна запитає: «У чому твоє щастя, жінко?» У відповідь почує голос серця: « Утому, що я – мама?»<br />
( Крива Тетяна, учениця 10 класу)<br />
<br />
<br />
<br />
Крива Тетяна<br />
учениця 10 класуОльгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-78175450712607996002010-12-18T08:31:00.000-08:002010-12-18T08:31:13.497-08:00Матеріали усного журналу. "Література в цікавих фактах"Робота моїх колег Сербіної Т.Б. і Гнатів Л.П.<br />
- З 13 по 23 квітня в школі проходитимуть Дні зарубіжної літератури<br />
- Мета запланованих заходів – ще раз привернути вашу увагу до книги як до джерела знань, до літератури як до світу краси і мудрості.<br />
- Істинні слова французького мислителя Дені Дідро: «Людина перестає мислити, коли перестає читати».<br />
- І ми впевнені, що книга не завершить своє існування в епоху комп’ютерних технологій, а знайде своє сокровенне місце в житті кожної людини.<br />
- Поширенню знань і піднесенню культури і літератури сприяло відкриття великого історичного значення – винахід книгодрукування, яке здійснив німецький майстер Йоганн Гутенберг (бл. 1445 р.)Вже в ХУІ ст. книгодрукування зробило великі успіхи в Європі.<br />
- Перша друкована книга в Україні була завершена у 1574 році, називалася «Львівський апостол». Того ж 1574 року Іван Федоров надрукував перший у Східній Європі друкований підручник – Буквар.<br />
- Однією із найдавніших памяток літератури є Біблія. Створювалася вона на протязі півтори тисячі років, автори – близько 400 людей, представники трьох континентів: Африки, Азії, Європи.<br />
- Якщо ж розглядати переклади окремих книжок, беззаперечним лідером є Книга книг – Біблія, яку перекладено на більш ніж 400 мов.<br />
- В Україні є найбільший у світі музей мініатюрної книги: 8 Тисяч примірників мініатюрних книжок зберігається в унікальному музеї у Горлівці, що на Донеччині. Розмір більшості книжок не перевищує кількох сантиметрів, а інколи і міліметрів. Прочитати їх можна лише з мікроскопом. Це молитовники, словники, підручники. Книжки видані у формі гаманців, футлярів, берестяних грамот. Є окремі видання класичних віршів на зрізі волосини. Також серед унікальностей – вірші Сергія Єсеніна й Олександра Пушкіна, надруковані у мікро книжках розміром три на один міліметр.<br />
- Найбільшою у світі книжкою, що увійшла до Книги рекордів Гіннеса, вважали Біблію розміром 2,7метра на 3,7 метра, вагою 252,6 кг, що нараховує 300 сторінок. Видана ця книга в Денвері (США) 1976 року.<br />
- Донедавна найменшою у світі книжкою вважався «Кобзар». Мікро книжку у 1963 році створив український мікро гравер Микола Сядристий. Вона має лише 12 сторінок розміром у 0,6 кв.мм. Гортати сторінки можна лише загостреним кінчиком людської волосини.<br />
- Найкращим літературним твором в другому тисячолітті було визнано роман Сервантеса «Дон Кіхот». Спеціальне опитування проводив Нобелівський інститут в Осло у 2002 році. До складу журі входили найвідоміші письменники сучасності, представники 50 національностей<br />
- Видавці Книги рекордів Гіннеса нагородили бразильського письменника Пауло Коельо спеціальним призом за найбільший перекладний роман – «Алхімік» видали на 67 мовах світу. Нагородження відбулося в рамках Франкфуртського книжкового ярмарку14 жовтня 2008 року. Ярмарок відвідав також український письменник Юрій Андрухович.<br />
- Цікаві факти свідчать, що в 2004 році у Китаї опубліковано підручник рідної мови для учнів девятих класів, один із розділів якого – «Любов як пісня» - присвячено «природі романтичного кохання». До нього увійшов уривок із « Трьох листів видатного українського педагога Василя Сухомлинського<br />
- Пам’ятники створюють не тільки вченим, письменникам, воїнам, але й героям улюблених книг. Можна згадати пам’ятник Тілю Уленшпігелю у Голландії, героям п’єси «За двома зайцями» Старицького у Києві. Іноді такий пам’ятник стає символом міста, як стала Русалонька Андерсена символом Копенгагена.<br />
- В 90-і рр. ХХ стВ центральній частині Жмеринки на Вінниччині в Україні появилася скульптурна подоба Остапа Бендера, героя романів Ільфа і Петрова. Такі ж подібні є в Бердянську, Одесі, Харкові, Санки-Петербурзі.<br />
- Скульптури літературних героїв Гоголя появляться невдовзі на мальовничій алеї в центрі Полтави, де знаходиться пам’ятник письменнику. Всі роботи завершаться до двохсотрічного ювілею Гоголя, який відзначається на міжнародному рівні у 2009 році.Ольгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-18440931007566648772010-12-18T08:18:00.001-08:002010-12-18T08:21:38.723-08:00День казки для 5-класниківЗа пазухою у казок<br />
<br />
На початку вивчення теми „Казки” учні отримуюь перелік казок, які вони повинні прочитати самостійно.<br />
На кожній перерві учні виконують завдання в різних кабінетах школи. Інформацію про те, де вони працюють, на кожній перерві діти отримують разом з дзвінком на перерву в конверті, який закидають в клас.<br />
В підготовці завдань, питань, їх проведенні і перевірці приймають участь учні старших класів і члени клубу „Ерудит”.<br />
<br />
Біологічний<br />
„На гостину до Мавки”<br />
1. Яке дерево росте у Лукомор’ї? (дуб)<br />
2. Гілки якого дерева Василина перев’язала стрічкою?(березу)<br />
3. Якої квітки не було у садочку Доброї чарівниці із „Снігової королеви”? (рози)<br />
4. Яке дерево зверталося за допомогою до дівчат з казки „Пані Метелиця”?(яблуня)<br />
5. Якої пори року пані Метелиця витрушує свої подушки? (взимку)<br />
6. Яку тварину хлопчик-зірка врятував з пастки? (зайченя)<br />
7. Чому північний олень так захопливо розповідає про Лапландію? (це його батьківщина)<br />
8. Чи є якісь живі істоти, готові допомогти хлопчикові-зірці, не докоряючи йому за заподіяне зло? (ні)<br />
9. Які створіння захищають подвіря Баби Яги? ( кіт, собака, береза, дівка чорнявка, кістки)<br />
10. Яке природне явище, намальоване Маляном допомогло знищити імператора? (буря, шторм)<br />
<br />
Математичний<br />
„У царство точності”<br />
1. Скільки героїв є у вступі в поему „Руслан і Людмила”?<br />
2. О якій годині Попелюшка повинна була повернутися додому? (12)<br />
3. Яку математичну фігуру нагадує Колобок? (куля)<br />
4. Який по рахунку місяць подарував падчірці перстень, яким вона може скористатися, <br />
коли попаде у біду? (четвертий, Квітень)<br />
5. Яке число найчастіше зустрічається в народних казках? (3)<br />
6. Скільки років прожив Хлопчик-зірка в домі лісоруба? (10)<br />
7. Скільки витязів виходять із вод ясних з морським ватагом? (30)<br />
8. Скільки героїв із вдячності за увагу до себе допомогли Василині?( 4)<br />
9. Яку математичну дію пам’ятав Кай після поцілунку Снігової Королеви? (множення)<br />
10. Скільки заплатив Малян за пензлик? ( ніскільки, йому його подарували)<br />
<br />
<br />
Спортивна площадка<br />
„У братів-близнюків Лєшого і Лісовика”<br />
Водяний: Кочки. Повинен пройти кожен учень класу. Кількість потоплених впливає на результат класу.<br />
Скорохід. Жеребкування: Чоботи скороходи – 45 розмір, тапки-скороходи – ласти, сандалі-скороходи. Лише в них можна втікти з царства. Взначається 1-3 місце по кожному виду.<br />
<br />
СВЯТО КАЗКИ<br />
„ ЗА ПАЗУХОЮ У КАЗОК”<br />
<br />
Чи є на світі людина, яка хоча б раз у житті не мандрувала дивовижною країною казки?! Напевно, ні. У дитинстві всі мріють познайомитися з добрими феями, гномами або чарівником. Кожен хоче мати чарівну паличку, мати богатирську силу або казкову вроду.<br />
<br />
В казки ми вчимося, як на світі жити, тому що казка – це глибокий колодязь мудрості, який неможливо вичерпати, він завжди сповнений розуму, доброти.<br />
<br />
Отже ми відправляємося в чарівний світ казок.<br />
<br />
Затишно дітям в пазусі казок,<br />
Отак би й слухав про царя Салтана<br />
Або про те, як весело козак<br />
Обманював турецького султана.<br />
Про карих коней з полуменем грив.<br />
Про чаклуна, що все на світі може.<br />
І хто б там що кому не говорив, <br />
А згине зло. І правда переможе!<br />
<br />
А ви знаєте, звідки до нас прийшли казки?<br />
<br />
У стародавній африканській притчі розповідається про те, що колись давно Мишка, яка могла прослизнути куди завгодно, схотіла сплести собі казки з усього того, що бачила на своєму віку. Кожну казку вона одягала в яскраву сукню – чорну, червону, білу... Казки замінили їй дітей. Та одного разу необережна вівця вибила двері мишачої хатки. Казки вибігли і розбіглися по всій землі.<br />
<br />
А сьогодні казки завітали й до нас у гості.<br />
<br />
І ми матимемо змогу перевірити, чи знаєте ви казки, чи готові, як казкові герої, долати труднощі, чи допоможе вам дружба перемогти.<br />
<br />
Три перешкоди ви вже разом подолали і тому можете стати повноправними учасниками сьогоднішнього свята казки.<br />
<br />
Ведучими будемо ми – ваші старші сестрички: Оля - сестричка Романчука Ігоря, Оля - сестричка Ротко Оксани, Марина – сестричка Підгорної Наталі , Наталя – сестричка Віталіка Котляра<br />
<br />
А допомагати вам будуть добрі феї, яких ви добре знаєте. І кому, як не їм, знати, хто з вас яке завдання може виконати краще.<br />
<br />
Отже запрошуємо наших добрих фей – ваших класних керівників: Лесю Михайлівну і Лілію Петрівну.<br />
<br />
Тепер ми можемо розпочинати змагання.<br />
<br />
<br />
Конкурс перший.<br />
<br />
Запутана справа.<br />
<br />
В конкурсі беруть участь 4 учні класу.<br />
<br />
Феї, допоможіть визначити, хто прийме участь в першому конкурсі.<br />
<br />
Слухайте уважно казку. Вона незвична. Здається, що автор цієї казки заблукав в лабіринтах казок і щось напутав. Вам, як справжнім слідчим, потрібно встановити правду.<br />
<br />
Отже, якщо ви помітите якісь неточності в казці, піднімайте руку. Виграє той, хто назве більше помилок і виправить їх.<br />
<br />
КАЗКА – ПУТАНКА<br />
Жила на світі одна вдова і мала вона двох дочок. Одна зних пасербиця Василина, а друга – рідна.<br />
Одного разу вдова роздала кожній роботу: Василині - прясти, а рідній дочці – вишивати. В усьому домі вогонь погасила, лишила одну скіпочку і та згасла.<br />
- Я не піду по вогонь! – каже рідна дочка, - Я вишиваю, мені від голки світло. Хай Василина йде до пані Метелиці і принесе вогонь.<br />
Гірко плакала Василина, але чимдуж побігла до темного лісу, зненацька зачепилася за гілляку і впала у старий колодязь. <br />
Коли опритомніла, побачила, що опинилася на страшенній галявині.<br />
Чує раптом земля дрижить, ходором ходить. Це пані Метелиця в ступі летить, товкачем поганяє, мітлою слід замітає.<br />
Підходить вона до воріт та як закричить:<br />
- Тьху!Тьху! Руським духом пахне! Хто тут є?<br />
- Це я, пані. Мене мати по вогонь до вас прислала.<br />
- Добре, добре. Ходи зі мною.<br />
А потім як крикне гучним голосом:<br />
- Гей, запори мої міцні, відімкніться, ворота широкі, відчиніться!<br />
Відчинилися ворота. Метелиця ввійшла з Василиною. Коло воріт росте яблуня, хоче зашмагати.<br />
- Не шмагай, яблуне, дівчину! Це я її привела, -каже пані.<br />
Біля хати стоїть пічка, хоче впекти Василину, та Метелиця зразу:<br />
- Не печи дівчину! Вона зі мною.<br />
Зайшла пані Метелиця до хати та каже Василині: <br />
- Ти йди спати, і я зараз ляжу.<br />
Пішла Василина за пічку тай чує, як Метелиця до кота говорить:<br />
- Ти, котику, піч розпали, вогонь розклади. Я прокинусь, Василину спечу.<br />
Лягла спати, та як захропить, на весь ліс чути було.Заплакала Василина, вийняла трохи хлібчика та каже:<br />
-На тобі, котику, хлібчика, і відпусти мене додому.<br />
- Добре, любонько! Я буду співати колискову, щоб Метелиця довше спала. А ти тікай! За твою доброту віддячу тобі.<br />
Вибігла Василина з хати, а тут пічка як запече, а з неї хліб гукає:<br />
- Ох, витягни мене, витягни. Бо згорю, я вже давно спікся!<br />
Дівчина підійшла до печі, лопатою витягнула весь хліб.<br />
Біжить вона, а тут на дорозі яблуня до неї промовляє:<br />
- Обтруси мене! Яблука мої вже давно достигли! А ні, то відшмагаю!<br />
Василина струснула яблуню, яблука градом посипалися на землю. Підбігла до воріт, та вони не відчиняються. Дівчина змастила їх салом, вони перед нею відчинилися.<br />
Тут з неба полинув золотий дощ, і все золото приставало до Василини, аж нарешті вона вся вкрилася золотом.<br />
Прийшла дівчина додому, як побачилиїї мачуха із дочкою, так на місці і застигли.<br />
<br />
<br />
Конкурс другий.<br />
<br />
„Так – ні”<br />
На дошці закріплені цифри від 1 до 24. Учасники конкурсу називають цифру. Ведучі зачитують твердження. Учні дають відповідь „так”, якщо вони згідні з цим твердженням і „ні”, якщо не згідні. В конкурсі беруть участь 3 учні.<br />
Шановні феї, хто грає в цьому конкурсі.<br />
<br />
1. Пані Метелиця – російська народна казка. – (німецька)<br />
2. Пензлик Маляну дістався від дідуся уві сні.+<br />
3. У Василини було дві рідні сестри. – ( нерідні)<br />
4. Зачарований ключик Синьої Бороди міг відкривати усі двері замку. - ( Одну коморку) <br />
5. Маленька розбійниця стала доброю під впливом Герди.+<br />
6. Принцеса із Снігової Королеви шукала для себе багатого принца. –( Не жадібного)<br />
7. Попелюшка була на двох балах у королівському замку.+<br />
8. Дівчині, яка шукала проліски в зимовому лісі, допоміг місяць Березень.- (Квітень)<br />
9. Хлопчику- зірці зайчик , якого він врятував з пастки, допоміг знайти маму .- ( Монети)<br />
10. У Попелюшки Шарля Перро були кришталеві туфельки.- (соболеві)<br />
11. Герді про Кая у доброї чарівниці нагадали рози на капелюсі.+<br />
12. Лісоруб забрав Хлопчика-зірку собі, а плащ віддав другому лісорубу.-<br />
13. Брати -місяці дали дівчині перстень, за допомогою якого вона могла викликати їх.+<br />
14.Друга дівчина пішла до пані Метелиці тому, що хотіла попрацювати. – ( золота )<br />
15. Малян за допомогою пензлика знищив злого імператора. +<br />
16. Від поміщика Малян втік за допомогою намальованого літака. – (коня) <br />
17. Око журавля видало таємницю Малянового пензлика. +<br />
18. Василині всю роботу допомагала виконувати лялечка, подарована батьком.- (мамою)<br />
19. Скалки дзеркала троля могли попасти в око, в серце і в вухо. – ( в вухо –ні)<br />
20. Кай повинен був скласти слово „багатство”- (вічність)<br />
21. Синя Борода так любив свою дружину, що міг їй все простити. – ( цікавість не <br />
простив)<br />
22. Хлопчик- зірка став королем і жив довго і щасливо. – ( помер через 3 роки)<br />
23. З лісу Василині допоміг вийти череп. +<br />
24. Мачуха Попелюшки, поїхавши на бал, дала їй дуже багато роботи. – ( ніякої)<br />
<br />
<br />
Конкурс третій.<br />
<br />
Упізнай героя.<br />
<br />
1. Вона мусила виконувати всю хатню роботу. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці і пряла доти, поки порізала ниткою пальці до крові.<br />
( Падчірка, Пані Метелиця)<br />
<br />
2. До того вона мені набридла, не можу й сказати! За ворота вийти не можна – всі сусіди про неї говорять: „Ах, сирітка нещасна!”, „Робітниця – золоті руки”, „Красуня – очей не відведеш”.<br />
(Пасербиця, Дванадцять місяців)<br />
<br />
<br />
3. Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилася у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала подушки так сильно, що аж пір’я летіло.<br />
( Падчірка, Пані Метелиця)<br />
4. Вона прочитала геть усі газети і вже встигла забути все, що прочитала, отака вона розумна. А недавно сиділа на троні, а це, до речі, не так уже й приємно, і тут-таки вирішила вийти заміж.<br />
( Королівна, Снігова королева)<br />
<br />
5. Пішла дівчина до кирниці, сіла тай пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі палець, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.<br />
( Рідна дочка вдови, Пані Метелиця)<br />
<br />
6. За вікном літали сніжинки. Одна з них, найбільша, упала на краєчок ящика з квітами. Раптом вона почала рости, рости і на очах перетворилася на жінку, закутану в білий серпанок, зітканий із безлічі снігових зірочок.<br />
( Снігова Королева)<br />
<br />
7. Нарешті дійшла до до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати. Але стара гукнула услід: „А чого ти боїшся, люба дитино?”<br />
( Пані Метелиця)<br />
8. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна, уся в матір, найкращу жінку в світі. (Попелюшка)<br />
<br />
9. Вона була така ж на зріст, як і Герда, але дужча і ширша в плечах і смаглява. Очі в неї були чорні і якісь сумні.<br />
( Маленька розбійниця, Снігова королева).<br />
10. Вони тільки про те й говорили, як би краще вбратися, і без упину крутилися перед дзеркалами, вибираючи й приміряючи свої сукні.<br />
(сестри Попелюшки)<br />
<br />
11. Він був злючий - презлючий, наче сам чорт. Але якось він був у чудовому гуморі, бо зробив собі дзеркало.<br />
( Троль, Снігова Королева)<br />
<br />
<br />
12. Туди приїздила незнайома принцеса, найвродливіша в світі. Вона була дуже люб’язна і навіть почастувала нас апельсинами.<br />
( сестри про Попелюшку на балу) <br />
<br />
13. Вони дуже любили бігати в гості один до одного по даху й сидіти на маленьких стільчиках під трояндами. Там вони так гарно гралися!<br />
( Кай і Герда, Снігова Королева)<br />
<br />
14. З хатини, спираючись на костур, вийшла стара - престара бабуся у великому солом’яному капелюсі, на якому були намальовані чудові квіти.<br />
( Добра чарівниця, Снігова Королева)<br />
<br />
15. Він підібрав черевичок прекрасної незнайомки і лише на нього дивився, бо, певно, дуже закохався в принцесу. <br />
( принц, Попелюшка)<br />
<br />
<br />
16. Він залишився сам-один у неосяжній пустельній залі. Він дивився на крижини і все мудрував, аж у нього заболіла голова. Наче завмер і був такий блідий, мов би геть перетворився на крижинку.<br />
( Кай, Снігова Королева)<br />
<br />
Конкурс четвертий.<br />
<br />
В Лукомор’ї<br />
<br />
В конкурсі приймають участь п’ять учнів, які по черзі підходять до ведучих і продовжують по пам’яті читати вступ в поему О. Пушкіна „Руслан і Людмила” по одному рядку. Правильно названий рядок – 1 бал. Коли учасник збивається, право продовжувати передається протилежній команді.<br />
<br />
Конкурс п’ятий<br />
<br />
Подолання перешкод.<br />
<br />
Коза – Дереза<br />
6 учнів( 5 +1)<br />
<br />
Всі пам’ятають, як вона спочатку „не їла”, „не пила”, а потім завдала чимало клопоту зайцю. Якби не рак – неборак, то взагалі не знати, чим би скінчилась ця казка з елементами трилера. <br />
4 гравців однієї команди беруться за руки й утворюють зайчикову хатку. Один – коза – Дереза – заходить у „хатку”. Рак – Неборак з іншої команди старається ущипнути Козу – дерезу, яку гравці в „хатці” оберігають. Для кожної команди виділяється 1 хв. виграє та команда в якій рак – неборак скоріше ущипнув козу – Дерезу.<br />
<br />
Вовк і семеро козенят<br />
7 учнів<br />
Семеро козенят із кожної команди змагатимуться у стрибучості. Перші гравці стрибають з місця з-за стартової лінії. Крейдою позначають місце, де вони приземлилися – звідси стрибатимуть уже інші гравці команди. Знову позначають місце приземлення, і так продовжуватиметься, аж поки всі гравці не стрибнуть. Перемагає та команда, гравці якої будуть знаходитися далі від стартової лінії.<br />
<br />
Рукавичка<br />
6 учнів<br />
Для початку пригадаймо поіменно тих, хто жив у рукавичці: Мишка – Шкряботушка, Жабка – Квакушка, Зайчик – Побігайчик, Лисичка – Сестричка та Вовчик – Братчик. А потім прийшов Ведмідь, і казка на цьому скінчилася. Ось ці шестеро персонажів і будуть героями цієї казки, а рукавичкою стане обруч, покладений за фінішною лінією. За командою ведучих естафету починають Мишки. Вони біжать за фінішну лінію до обруча, залізають у нього і піднімають до пояса. Потім по черзі біжать наступні гравці і теж залізають під обруч. Останнім біжить Ведмідь. Він не залазить в обруч, а береться за нього рукою і тягне рукавичку з мешканцями за стартову лінію.<br />
<br />
От і підходить до кінця наше свято. Та казки не прощаються з вами, вони тільки говорять вам допобачення, тому що ще не раз ви зустрінетеся з казкою у житті.<br />
<br />
Але ж багато казок закінчуються бенкетом. А який бенкет без святкового торта. Торти у зал.<br />
<br />
Тепер, згадуючи сьогоднішній день, ви з повним правом зможете сказати, як у казці: „І я там був, і торт я їв і хоч по бороді не текло, але є що згадати”.<br />
<br />
А до учнів старших класів у нас є запитання. Пам’ятаєте „Мауглі” Кіплінга. Коли вовченята підростали, їх приводили на раду Вільного Племені. Сьогодні ви подібно до вовчої ради спостерігали за п’ятикласниками. Чи готові ви прийняти їх повноправними членами так званої Великої школи.<br />
<br />
Ви прийняли п’ятикласників, тож пригадаймо ще один Закон Джунглів: велика ганьба для дорослого вовка, якщо він образить або принизить маленьких вовченят до тих пір, поки вовченята не підростуть і не вб’ють свого першого оленя. Пам’ятайте про це.Ольгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-55323482448326156072010-12-18T08:11:00.001-08:002010-12-18T08:12:48.670-08:00Сценка "Поділися своїм щастям"З-за сцени:Коли Бог завершив свою роботу над людиною, в його руці залишився ще не <br />
використаний клаптик глини. «Що ще тобі виліпити?», - запитав він у <br />
чоловіка. « Виліпи мені щастя», попросила людина. Подумав Бог, нічого не <br />
відповів, тільки поклав кусок глини їй в руку. <br />
Появляються дві дівчинки: старшокласниця з «щастям» ( шар обтягнутий фольгою і прикрашений бантиками+ порізаний дощик новорічний) у руках і учениця початкових класів.<br />
Маленька: Що це в тебе у руці?<br />
Велика: Щастя<br />
М: А чому воно таке маленьке<br />
В: Воно ж тільки моє. Зате подивись, яке воно красиве і променисте<br />
М: Яке чарівне<br />
В: Хочеш, дам тобі маленьку частинку? М: Напевно…<br />
В: Розкрий долоню, я поділюсь ( насипає Щастя у лдолоню)<br />
М: Ой… Воно таке тепле.<br />
В: Подобається?<br />
М: Дуже… Спасибі!<br />
В: Знаєш, набагато краще, коли щастя в руці<br />
М: Так завжди буває<br />
В: А якщо я з ким-небудь поділюся<br />
М: В тебе прибавиться твого щастя<br />
В: Сам не знаю. Тільки потім воно стане ще теплішим<br />
М: А руки ним обпекти можна?<br />
В: Руки обпікає заздрість. Щастя не обпікає<br />
М: Знаєш… Я обов’язково поділюся цим дивом. Навіть знаю з ким.<br />
В: Я рада за тебе. Ділися ним. Адже багатьом його ще не вистачає. Тай не кожен знає, де <br />
його шукати.<br />
М: Хіба щастя заховане від людей?<br />
В: Так. Колись Ангели, помітивши, що люди не цінують його, вирішили сховати його.А<br />
от куди – не зналию Ось дивись.... ( обсипає Щастям)<br />
Виходять три ангели<br />
А 1: Давайте сховаємо його на вершині найвищої гори світу<br />
А2: Ні, люди сильні. Хтось один добереться до нього і всі решта дізнаються, де воно<br />
А3: Тоді заховаймо його на дні моря<br />
А1: Не забувай, що люди винахідливі, вони сконструюють апарат для підводного <br />
плавання, і обовязково знайдуть щастя<br />
А2: Сховаємо його на іншій планеті, подалі від Землі<br />
А3: Ні, колись вони придумають корабель, щоб подорожувати по світах і відкриють цю <br />
планету<br />
А1: Я думаю, що знаю, де потрібно його сховати<br />
Разом: Де?<br />
А1: Сховаємо його в них самих. Їм і в голову не прийде шукати його там.<br />
( Ангели відходять)<br />
В: З того часу щастя знаходять тільки ті, хто прислухається до свого серця<br />
( Парами виходять старшокласники, Маленька дівчинка пробігає між ними і обсипає «щастям»)<br />
Перша пара :<br />
- Я подарую тобі найменшу зірку, зі всіх, які можна побачити на небі. Ти запитаєш<br />
- Чому? Я люблю великі, яскраві зірки<br />
- Я відповім Інші уже давно подаровані, в них сотні імен, ім не вистачить сили дарувати всім радість. А ця маленька, тільки твоя, тому що її більше нікому не дарували, і вона буде світити тільки для тебе, и тільки ти зможеш знайти її серед всіх інших і будеш щаслива.<br />
<br />
Друга пара:<br />
- Я подарую тобі квітку, що ще не розпустила свої пелюстки. Ти запитаєш<br />
- Чому? Я люблю розквітлі?<br />
- Я відповім: Тому що ця квітка хоче твоєї любові, твоєї турботи, вона хоче цвісти тільки для тебе. Тільки ти побачиш, як пробються її пелюстки , і посміхнешся, а вона посміхнеться тобі у відповідь і ти станеш щасливою<br />
<br />
Третя пара<br />
- Я подарую тобі звичайну хмарину. Ти запитаєш<br />
- Чому? Я люблю красиві хмаринки<br />
- Я відповім. Тому що вона чекає, коли ти захочеш її змінити і виліпити із неї свою мрію. Хмарини так люблять мінятися для інших, і вона хоче, щоб тільки ти змінив її, вона не хоче бути просто хмариною, хоче стати частинкою твоєї фантазії, твого щастя<br />
<br />
Четверта пара:<br />
- Я подарую тобібурхливе море. Ти запитаєш<br />
- Чому? Я люблю спокійне море<br />
- Я відповім: Тому що море хоче, щоб ти його заспокоїла, погладила ніжною рукою його хвилі, вмилася його сльозами. І тоді воно заспокоїться і подарує тобі щастя<br />
<br />
П’ята пара:<br />
- Я подарую тобі холодний вітер. Ти запитаєш<br />
- Чому? Я люблю теплий вітер<br />
- Я відповім Тому що він не знає куди летить і вистигає. Він хоче твого тепла, він хоче ним зігріти тебе, коли буде сумно і самотньо. Подаруй йому тепло, і перестань бути самотньою. Стань щасливою<br />
<br />
Шоста пара:<br />
- Я подарую тобі захід сонця. Ти запитаєш<br />
- Чому, я люблю, коли воно над головою<br />
- -Я відаповім Тому, що воно хоче, щоб ти вірила, що воно зійде завтра, а проводжаючи увечері, ти сумувала за ним аж до ранку, і щаслива зустрічала його знову.<br />
<br />
В: Щастя схоже на метелика. Чим більше тобі хочеться його спіймати, тим більше воно вислизає з твоїх рук.<br />
М: Але, якщо ви забудете про нього і переключите свою увагу на інші речі, воно прилетить тихесенько і сяде на твоє плече<br />
Всі разом: Ми бажаємо всім щастя!Ольгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-2335283923463992382010-12-18T06:58:00.000-08:002010-12-18T06:58:10.598-08:00Біла заздрістьОдне із заввдань на годині спілкування - написати мініатюру про білу і чорну заздрість. Робота однієї групи, написана за 5 хвилин.<br />
<br />
Одного прекрасного дня ромашка з волошкою подивилися на небо. На ньому плавали білі чепурні хмаринки, немов зроблені з вати. Волошка подумала, що хмари заздрять сонцю, адже воно постійно на небі, дарує всьому земному свою красу. А ромашка відповіла:<br />
- Так, вони заздрять йому! Але це біла заздрість, вони не заступають сонце, а навпаки підсилюють його красу. А подивись на небо, там воно неначе плаче. На ньому бешкетують чорні хмари. Саме вони йому заздрять по-справжньому.<br />
- - А як це «по-справжньому»?<br />
- А справжня заздрість – чорна. Коли не тільки з неба капають сльози. <br />
Тому, коли заздриш, то заздри по-білому, щоб небеса не плакалиОльгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-91252868471598097842010-12-18T06:38:00.000-08:002010-12-18T06:38:28.625-08:00Форми роботи завідуючого кабінетомСпівпраця з колегами-філологами<br />
- Методичні діалоги<br />
- Творчі звіти<br />
- Консультації-тренінги<br />
- Аналіз та впровадження нових програм, підручників, інноваційних технологій<br />
- Предметні тижні<br />
- Дискусії<br />
- Складання програм професійного розвитку<br />
- Взаємовідвідування уроків<br />
<br />
Співпраця з учителями-філологами району<br />
- Консультації<br />
- Моделювання уроків<br />
- Обмін досвідом<br />
- Вироблення методичних рекомендацій<br />
- Обмін літературою і наочністю<br />
- Ділові ігри<br />
- Звіти з проблем та за результатами проходження курсів підвищення кваліфікації<br />
- Виставка педагогічних технологій<br />
- Огляди професійної майстерності<br />
- Методичні консіліуми<br />
- Керівництво РМО<br />
- Проведення районних семінарів<br />
- Поширення передового педагогічного досвіду в області<br />
- Друковані матеріали<br />
<br />
З батьками<br />
- Лекції, бесіди<br />
- Огляд літератури<br />
- Дні відкритих дверей<br />
- Складання програми спільних дій<br />
- Обмін інформацією<br />
- Екскурсії по визначних місцях<br />
- Анкетування<br />
<br />
З учнями<br />
<br />
Групові<br />
- Години спілкування<br />
- Вечори<br />
- Інтелектуальні ігри<br />
- Інсценізація літературних творів<br />
- Аукціон «Ми літератори»<br />
- Ігри-конкурси<br />
- Діалоги<br />
- Засідання круглого столу<br />
- Написання творчих робіт<br />
- Нетрадиційні форми роботи<br />
- Виставки<br />
- Екскурсії<br />
<br />
Індивідуальні<br />
- Доручення<br />
- Бесіди<br />
- Написання творчих робіт<br />
- Дослідницький пошук<br />
- Наукова робота з активом кабінету<br />
<br />
Співпраця з шкільним бібліотекарем<br />
- Аналіз читацьких формулярів<br />
- Захист читацьких формулярів<br />
- Премєри книги<br />
- Вечори поезії<br />
- Інші форми пропаганди книгиОльгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-17914093718962621272010-12-18T06:31:00.001-08:002010-12-18T06:31:38.524-08:00Виступ на конкурсі "Вчитель року"В школі повинно бути цікаво дорослим. Тоді буде цікаво і дітям. На мою думку, це один з найголовніших принципів існування сучасної школи. Тому головна ідея мого шкільного життя міститься в двох словах „мені цікаво”.<br />
Проблема, над якою я працюю вже третій рік, – „Проектна діяльність як засіб розвитку комунікативних здібностей учнів”. <br />
У кого запозичую досвід роботи?<br />
В першу чергу у видатного російського учителя Євгена Ільїна. Мені подобається його ставлення до учня, як до рівного собі співрозмовника, його вміння зробити кожен урок уроком співтворчості вчителя і учнів, його підхід до літературного героя як до повноправного учасника уроку.<br />
Нещодавно я прочитала статтю про московську школу „Ліга Шкіл”, яку заснував програміст Сергій Бебчук для обдарованих дітей. Головне завдання, яке ставлять перед собою працівники цієї школи, – виховати справжніх особистостей, які через 10 – 15 років стануть помітними особами в літературі, політиці, кіномистецтві, науці. <br />
А ще вчуся у великої світової літератури, щось приймаючи як беззаперечні істини, а щось переосмислюючи. Одна з таких істин: я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли поряд з тобою. Так писав Габріель Гарсіа Маркес. І справді, наші учні люблять або не люблять нас за те, які можливості ми їм дамо проявити, ким вони відчують себе поряд із нами, чи дамо їм повірити в себе, в свої сили.<br />
Перед нами стоїть завдання: виховати особистість, людину, яка знає, чого хоче, яка має власну позицію і може її відстояти. Уроки літератури неабияк сприяють цьому. Як писав Є.Ільїн: „Знати літературу – це знати свої можливості, а не деякий обсяг знань”.<br />
Двадцять четвертий рік я стараюся творити такі уроки, які б дали моїм учням можливість сперечатися, доказувати, мислити. Та головним критерієм оцінки їхньої діяльності є їх відвертість, їх уміння вкладати душу у те, що вони роблять. Інакше, це завдання виконане для вчителя, а не для себе.<br />
Три роки тому я познайомилася з новим методом роботи з учнями – проектною діяльністю. Сьогодні я можу з впевненістю сказати, що це не зовсім новий метод, а оновлений і цікавий для учнів тим, що до звичної пошукової роботи додалася робота на комп’ютері: створення комп’ютерних презентацій, веб-сторінок, публікацій. А це робота, яка вимагає не тільки прочитання літературного твору, а й вміння аналізувати, синтезувати, робити власні висновки, творити, визначати головне і другорядне, відображати свої знання за допомогою схем, таблиць, відшукувати фрази, за якими криється величезний зміст. Погодьтеся, що це нелегко, та з якою гордістю вони виступають на захисті проекту, тому що це нелегке завдання ними виконане. Значить, вони змогли. І в наступний раз чекають нового, ще складнішого, тому що ця вершина взята. Кажуть, що люди піднімаються на вершини, щоб заглянути за горизонт. А вже що там, за горизонтом, залежить від вчителя. І тому стараюся придумати щось нове, цікаве, несподіване, над чим моїм учням захочеться „поламати голову”. Нецікавого не приймуть.<br />
Окрім того, в проекті кожен учасник отримує своє індивідуальне завдання. Усвідомлення того, що за них цю ділянку роботи ніхто не виконає, хіба підкажуть, робить учнів більш відповідальними, вчить приходити на допомогу один одному, сприяє розвитку їх комунікативних можливостей. А вчитель має можливість спостерігати за відносинами в творчих групах, вивчати особистісні якості, виявляти за скритих і явних лідерів і, звичайно, спрямовувати все в правильне русло.<br />
Мені цікавіше працювати у старших класах. Та ніколи старшокласники не створять самостійного проекту, якщо їх не готувати до нього із 5 класу.<br />
Тому роботу розпочинаю з міні-проектів, які творяться за 1-2 уроки. В їх основу ставлю проблемне запитання, яке не так просто вирішити. Потрібно не тільки проаналізувати твір, а й розібратися у своєму відношенні до моральних проблем людства, співставити з загальноприйнятими правилами поведінки і прийти до відкриття своїх істин, нехай банальних, та коли відкриваєш їх сам, банальність зникає і пізнається їх глибина. Для учнів важливо через розуміння героя прийти до розуміння самого себе. Вислухавши думки учня, вчитель приходить до розуміння внутрішнього світу дитини-людини.<br />
В 5 класі ми читаємо казку Шарля Перро „Синя Борода”. Запитання, яке заставляє учнів сперечатися, на перший погляд, просте: Хто у казці більше вартий осуду – Синя Борода чи його дружина? Думки завжди розділяються, і кожен прагне довести, що його вибір правильний. Я ж стараюся завжди доводити протилежне тому, хто відповідає. Доволі часто це виводить їх з рівноваги. Саме це заставляє відкрито висловлювати свої думки. Не секрет, що наші учні часто відповідають не те, що думають, а те, що, на їхню думку, хоче почути вчитель. А в такій ситуації вони не можуть визначитись, на яку відповідь очікую я , і приходиться відстоювати своє, яке б воно не було. В кінці кінців приходимо до висновку, що винні вони обоє і , як би нам не хотілося засудити дружину Синьої Бороди, ми змушені визнати , що нам дуже часто хочеться того, що нам забороняють. Далі я пропоную учням написати твір-мініатюру „Хочеться” про те, чого їм хочеться, хоча вони знають, що це нереально. Читаючи ці твори, відкриваєш для себе дітей по-новому, тому що бажання їхні такі різні: зібрати взимку вдома всіх бродячих собак, поїхати на море, щоб виздоровіла мама або сестричка, купити пташку і випустити на волю. Але є і такі: стати сильним і побити всіх., пограбувати банк, мати зброю, щоб всі боялися і інші. <br />
Не менш цікавим є міні-проект „Подарунок від Маляна”. Після обговорення казки я даю учням можливість словесно намалювати для своїх однокласників пензликом Маляна<br />
те, що їм потрібно. Спочатку вони „роздають” подарунки, а потім я ставлю запитання: хто щасливий від того, що отримав саме такий дарунок. Часто виявляється, що, провчившись в одному класі більше, ніж 4 роки, вони не знають, що кому потрібно. А так хочеться вгадати і зробити когось щасливим.<br />
На мою думку, все залежить від запитань, які ми ставимо перед учнями. Для мене цікаві ті, на які немає однозначної відповіді. Чи варто іти на край світу за злим Каєм? Мауглі – це вовк чи людина? Чи для всіх посміхаються зірки Маленького принца? Чи слід від Різдва очікувати дива?<br />
В старших класах більш глибокий підхід до проектної діяльності. За останні 3 роки нами створено 4 проекти. Перший – „Посмішки зірок”- за творами Екзюпері „Маленький принц” і „Планета людей”. Згідно нової програми „Маленький принц” із 8 „перекочував” у 6 клас. <br />
На питання за цим твором відповідали учні 6, 8 і 11 класів. Порівнюючи відповіді, учні прийшли до висновку, що не варто ставити крапку на шкільному прочитанні твору. Одинадцятикласникам здавалося, що про Маленького принца вони знають все, а виявилося, що через три роки вони помітили те, на що у 8 класі не звертали уваги – її філософський зміст. Справжнім відкриттям стала „Планета людей”. Створювали цитатні тематичні твори, Кодекс честі Екзюпері, підбирали музику до виразного читання, відкривали істини, читали на французькій мові, писали вільне письмо.<br />
В минулому році створено проект „На грані краси і потворності” ( за „Портретом Доріана Грея” О. Уайльда). Спочатку ми оформили стенд „Краса врятує світ” з рубриками <br />
„ Красиві люди”, „Красиво сказано”, „Красиві миті” і „Красиве і потворне”. Майже кожного дня на ньому появлялися нові матеріали. Провели анкетування про те, що люди вважають красивим, що потворним. Десятикласники мали можливість переконатися, що з віком у людей змінюється розуміння цих понять. Створено комп’ютерну газету „Сходинки краси”, презентації „Діамант краси” - про їх розуміння краси і потворності, „У лабіринтах світової літератури” - про те, як ця проблема розглядалася у вивчених ними творах, „ Портрети і долі” - про різноманітність портретної творчості художників світу, „Дерево пізнання” - про формування характеру Доріана Грея під впливом лорда Генрі.<br />
Одинадцятикласники працювали над проектом „Родом з дитинства”, ключове питання якого: Чому дорослі тягнуться до казки? Досліджуючи життя і творчість письменників світу учні відбирали саме те, що стало причиною народження не тільки нових казок, а й фантастичних творів. В поле їхньої уваги потрапили Перро, брати Грімм, Пушкін, Гофман, Уайльд, Кіплінг, Ліндгрен, Свіфт, Екзюпері, Грін, Маркес, Кафка, Булгаков, Бредбері, Азімов і інші.<br />
Сьогодні йде активна робота над проектом „ У нетривкому царстві запахів” Ми досліджуємо твір Патріка Зюськінда „Запахи”. Поки що створена вчительська презентація „Топографія душі” Учні працюють над проблемами: Що криється за словосполученням „запах людини”? Хто перемагає у протистоянні людини і суспільства? Хто такий Гренуй: комаха, як вважає автор, Бог, як вважає він сам, чи нещасна людина? Захист проекту ми плануємо провести у вигляді ток-шоу, на яке запрошуємо вчителів школи і наших колишніх випускників, тих, для кого література не закінчилася з вивченням шкільного предмету.<br />
Метод проекту застосовую і в позакласній роботі. В минулому році з успіхом пройшов літературний вечір „І загорається свіча”, присвячений Дню святого Валентина. Запалюючи свічки, учні розповідали про кохання письменників, художників, президентів, читали лірику, співали, танцювали. На жаль, вечір закінчився, та він перейшов у своєрідний проект: в кабінеті літератури появилася папка ”Кохання великих”, за її матеріалами будемо знову скликати учнів на літературні вечори і називатися вони будуть так само” І загорається свіча”.<br />
А поки що ми працюємо над ще одним вечором-проектом „І ми вертаємось у вічну казку до матерів”. Зібрані матеріали, складений сценарій, підбирається музика. Створюється комп’ютерне забезпечення вечора. Ми переконані, що у нас вийде щось цікаве, тому що на цей раз в нашу команду входять вчителі, які будуть читати, співати, грати. Значить, це зацікавило не тільки учнів, а й вчителів.<br />
Своїм довгостроковим вчительським проектом вважаю спроби протистояти нашим українським видавництвам, які тратять папір на видання „золотих”, „срібних”, „найкращих” творів з літератури. Навіщо сучасним учням думати, творити, якщо за них вже написали. <br />
Тому традиційних творів ми не пишемо, замінюємо їх переказами з творчим завданням, вільним письмом, порівнянням свого сприйняття світу із сприйняттям письменника, складанням контрольних питань до твору, запитань, відповідями на які могли би бути задані слова. спілкуванням із літературним героєм.<br />
Ще одна проблема, над якою я працюю вже другий рік, пов’язана із моєю позашкільною роботою. Це також своєрідний проект. При Будинку Дитячої творчості на базі нашої школи створено клуб старшокласників. Головна мета створення такого клубу – протягти містки для спілкування учнів різних шкіл. Не секрет, що наші діти зустрічаючись на олімпіадах, конкурсах, КВК, змаганнях, захищають честь своєї школи. Виникає якась нездорова конкуренція, яка часом переростає у ненависть один до одного. Тому виникла ідея зустрічей для налагодження контактів між учнями різних шкіл. На таких вечорах за допомогою ігор ми поділяємо учнів на команди, в які входять учні різних шкіл. Їм приходиться разом виконувати завдання, виходити з скрутних обставин. В ході гри вони здружуються і стираються границі між школами. Як результат, на останньому брейн-рингу наші учні одинаково переживали за свою команду і за команди тих шкіл, з якими такі вечори були проведені. І називаємо ми такі зустрічі просто – Крок назустріч. Нами зроблено вже 6 кроків і ми не збираємось зупинятися.<br />
Якщо підвести підсумок за останні 5 років, то на нашому рахунку ( моєму і моїх учнів) багато справ: <br />
- 3 районних семінари вчителів зарубіжної літератури (2 уроки розвитку зв’язного мовлення у 11 класі „Моральні уроки роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”; 2 уроки позакласного читання „Посмішки зірок”( за творами Антуана де Сент-Екзюпері); захист проекту „На грані краси і потворності”( за романом О.Уайльда „Портрет Доріана Грея” і літературний вечір „І загорається свіча”, присвячений Дню святого Валентина);<br />
- участь у районному семінарі вчителів образотворчого мистецтва (інтегрований урок); <br />
- 2 дні казки для пятикласників;<br />
- 4 навчальні проекти;<br />
- 6 „Кроків назустріч”;<br />
- майстер-клас на районному семінарі директорів і завучів шкіл; <br />
- 2 літературні вечори;<br />
- 4 друкованих роботи ( 8 уроків).<br />
Готуємося до обласного семінару методистів районних відділів освіти, на якому будемо представляти захист проекту „У нетривкому царстві запахів”, літературний вечір „І ми вертаємось у вічну казку до матерів” і новий кабінет світової культури.<br />
А ще додайте велику кількість уроків, на яких ми сперечаємось, творимо, співпрацюємо, читаємо, аналізуємо і прагнемо зрозуміти один одного.<br />
Кант говорив, що ріст людини вимірюється не від голови до п’ят, а від голови до неба. Я впевнена, що ріст наших учнів у великій мірі залежить від вчителів літератури. І якщо вони вийдуть зі школи духовними карликами, то в тому є і наша вина.Ольгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-74912869346732053252010-12-18T06:29:00.001-08:002010-12-18T06:29:36.574-08:00Методичні рекомендаціїМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році<br />
<br />
З метою посилення уваги молоді до надбань національної і світової культури, вивчення кращих творів світового письменства, формування у підростаючого покоління загальнолюдських і національних духовних цінностей, культурно-пізнавальних інтересів та естетичного смаку, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 05.07.2010 р. № 666 «Про зміну назви навчального предмета», назву шкільного предмета «Зарубіжна література» замінено на назву «Світова література».<br />
Головною метою вивчення предмета “Світова література” в загальноосвітній школі є виховання в шкільної молоді високої читацької і загальної культури, естетичного смаку шляхом залучення її до найвищих досягнень світової літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей.<br />
Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях: формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості; стимулювання інтересу до читання в цілому; відчуття краси та виразності художнього слова; плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами; сприяння виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів; формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок аргументованого оцінювання прочитаного; підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів; виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій; формування планетарного мислення, вільної орієнтації в розмаїтті культурних явищ.<br />
У 2010-2011 навчальному році вивчення світової літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5–12 кла¬си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с. <br />
В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури. <br />
Вивчення світової літератури у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 22.02.2008 № 122), відповідно до стратегії поступового переходу старшої школи на профільне навчання (нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі; наказ МОН від 11.09.2009 № 854). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм із світової літератури.<br />
Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 52 с.<br />
Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний та спортивний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 56 с.<br />
Програми створено за «принципом матрьошки» (тобто програма рівня стандарту є ядерним компонентом програми академічного (профільного) рівнів. Під час розробки профільних програм із світової літератури було враховано досвід багатьох країн, де профілізація навчання має давню традицію. В процесі навчання старшокласники часто прагнуть змінити обраний спочатку профіль, відповідно у Концепції профільного навчання в старшій школі передбачена можливість зміни профілю що зреалізовано у структурі профільних програм. <br />
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2010 року № 1/9-543 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік» розподіл годин щодо світової літератури за рівнями змісту освіти виглядає таким чином: <br />
Навчальний предмет Кількість годин на тиждень у класах<br />
Рівень стандарту Академічний рівень Профільний рівень<br />
Класи 10 11 10 11 10 11<br />
Світова література 1 1 2 2 3 3<br />
У зазначеній програмі для 10 класу профільний рівень співпадає з академічним, відповідно навчальний матеріал програми розподілений на 2 навчальні години на тиждень. У 2010–2011 навчальному році учитель на власний розсуд має право розподілити матеріал програми академічного рівня, визначивши у календарно-тематичному плануванні розподіл годин на 3 години на тиждень.<br />
Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення світової літератури у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України: <br />
• Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К.: Грамота, 2010. <br />
• Звиняцьковський В.Я., Свербілова Т.Г., Чабанова О.Є. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К.: Освіта, 2010. <br />
• Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Грамота, 2010. <br />
• Наливайко Д., Шахова К., Волощук Є., Нагорна Н., Кисельова Л., Білик Н. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Генеза, 2010.<br />
Зміст підручника Ковбасенко Ю.І. (рівень стандарту; видавництво «Грамота») структуровано за такими розділами: вступні блоки; «Життєвий і творчий шлях письменника» (твори якого вивчаються текстуально); аналіз художніх творів, текстуальне вивчення яких передбачене чинною навчальною програмою; блоки «Запитання і завдання», які зорієнтовані як на роботу учня під керівництвом учителя, так і на самостійне опрацювання; «Інтернет-навігатор» (перелічені джерела, в яких учень зможе знайти художні тексти, літературознавчі та літературно-критичні матеріали за персоналіями і творами); «Літературознавчий словник». <br />
Система запитань і завдань є дидактично доцільною, оскільки дозволяє вчителю працювати з учнями різного рівня підготовки, здібностей та інтересів, відображаючи методичний принцип «від простого до складного» й містячи завдання репродуктивного, творчого і дослідницького характеру. <br />
У змісті підручника реалізовані також виховні можливості навчальної дисципліни «Світова література». Так, значний аксіологічний потенціал закладено до самих програмових художніх текстів, які є шедеврами світової літератури. Крім того, в процесі розгляду життєвого і творчого шляху конкретних письменників, а також аналізу їхніх творів особлива увага звертається саме на виховний аспект викладання.<br />
Важливим навчальним складником підручника є ілюстративний матеріал, який несе насамперед функціональне навантаження, оскільки є додатковим джерелом навчальної інформації.<br />
У підручнику Звиняцьковського В.Я., Свербілової Т.Г., Чабанової О.Є. (рівень стандарту; видавництво «Освіта»), відповідно до навчальної програми, розглянуто основні факти та події літературного процесу ХІХ століття в Західній Європі, Росії та США. Докладно проаналізовано програмові твори, а також подано додатки: «Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу», «Короткий літературознавчий словник». <br />
Оглядові та монографічні розділи вводять десятикласників у творчу лабораторію митців, залучають до вирішення етико-естетичних проблем. Запитання та завдання розподілено за видами роботи: «Завдання з теорії літератури», «Опрацьовуємо прочитане», «Вічні питання», «Літературні ігри», «Культурологічний контекст», «Підсумовуємо вивчене», що розвивають у школярів навички самостійного аналізу художнього твору, вміння висловлювати власні думки і почуття про прочитане, обґрунтовувати свої твердження, дискутувати. Завдання до рубрики «Варіації на теми вивченого» сприятимуть розвиткові творчих здібностей.<br />
Рубрика «Символи епохи» дає змогу учням ознайомитися з творчістю відомих майстрів пензля та їхніми найбільш знаними творами, простежити міжпредметні зв’язки. <br />
У підручнику для академічного (профільного) рівнів Ковбасенко Ю.І. для класів суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, філологічного та спортивного напрямів принципово глибшими, ніж у підручниках для класів природничо-математичного та технологічного напрямів, є вступні розділи, а також наявні розділи, присвячені розгляду творчості Чарльза Діккенса, Миколи Некрасова і Еміля Золя, творчість яких не розглядається за програмою рівня стандарту.<br />
У цьому підручнику для академічного (профільного) рівнів додано виокремлені тексти «Розширюючи коло читання» (матеріали до вивчення творчості Генрі Джеймса і Кнута Гамсуна), покликані допомогти вчителю-практику організувати уроки додаткового (позакласного) читання.<br />
Блоки «Запитання і завдання» диференційовано за рівнями: академічним та профільним, що ураховано в дизайні підручника, де перший і другий блок чітко розмежовані й розрізнені поліграфічно. Запитання і завдання зорієнтовані як на роботу учня під керівництвом учителя, так і на самостійне опрацювання, а також містять багато завдань творчого і міждисциплінарного (культурологічного) характеру. Блоки запитань і завдань дозволяють учителю працювати з учнями різного рівня підготовки, здібностей та інтересів, чому слугує і поглиблений зміст виділених поліграфічно додаткових матеріалів («рубрик «Ad fontes» – «До першоджерел» (висловлювання авторитетних діячів науки та мистецтва), «Nota bene» (програмові теоретико-літературні поняття), «Літературне відлуння» (твори майстрів слова про письменників) та ін.<br />
Підручник авторського колективу Наливайко Д.С., Волощук Є.В. та ін. (академічний (профільний) рівні; видавництво «Генеза») складається з трьох частин: «З літератури реалізму»; «Традиції і новаторські зрушення в поезії другої половини ХІХ ст.»; «Роман ранньомодерністської доби». <br />
У кожному з розділів нарис про письменника й аналіз окремих його творів структуровано за рубриками – «Віхи життя, віхи творчості» та «Відкрита книга». Їх доповнюють додаткові рубрики «У майстерні митця», «Точки дотику з Україною», «Nota bene» й «Подробиці», назви яких вказують на різновид вміщеної в них інформації. Окрім «монографічних» тем (тобто нарисів про письменників і їхні твори), до підручника включено й огляди, марковані рубрикою «Сторінками історії літератури». <br />
Рубрика «Скарбниця філолога» розрахована на учнів філологічного профілю й репрезентує твори, які є знаковими для літератури ХІХ ст.: романи «Пармський монастир» Стендаля, «Батько Горіо» О. де Бальзака, «Великі сподівання» Ч. Діккенса, «Ідіот» Ф. Достоєвського, «Війна і мир» Л. Толстого, оповідання А. Чехова, поезії Ф. Тютчева, А. Фета й С. Малларме. <br />
Наприкінці кожної теми подані диференційовані за чотирма рівнями запитання й завдання для самоконтролю, а також теми самостійних досліджень, рефератів, творів і проектів, призначених для мультимедійної презентації. До запитань і завдань, розроблених для академічного рівня, додаються запитання й завдання для філологічного профілю. <br />
Вивчення світової літератури в 11 класах здійснюватиметься за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:<br />
• Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5–11 кл. / За загальною редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; 1998 (2003) р. <br />
• Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5–11 кл. / За редакцією Д.В. Затонського, К.О. Шахової, Є.В. Волощук, керівник авторського колективу Б.Б. Шалагінов; 2001 р.<br />
Передбачений програмами резервний час учитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми з тим, щоб поглибити її опрацювання, увести до кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними певних критичних матеріалів тощо.<br />
Навчальний предмет «Світова література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л.М. Толстого – російською, Б. Шоу – англійською, В. Гюго – французькою і т. д.). У такому разі предмет “Світова література” виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами. <br />
Оскільки з переважною більшістю художніх текстів на практиці учні ознайом¬люються в перекладах українською мовою, особливу увагу слід звернути на якість цих перекладів, навчаючи школярів порівнянню творів на вісях “переклад–оригінал” і “переклад–переклад”.<br />
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:<br />
У 5-9 класах: Зарубіжна література. 5–12 кла¬си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с. <br />
У 10-11 класах: Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 52 с.<br />
Згідно з наказом МОН від 18.02. 2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з світової літератури:<br />
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) <br />
із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8 – 9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; програму підготували: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна.<br />
Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак – до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах фахів, пов’язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).<br />
Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання: навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення; давати їм знання, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу; відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури; розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, аб¬страктне, логічне тощо); виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства і, зокрема, українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність; формувати здатність активно відстоювати власну точку зору, систему життєвих (у т.ч. естетичних) цінностей і пріоритетів, прагнення мати власне світобачення. <br />
Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички. <br />
Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:<br />
Зарубіжна література: Програми спецкурсів та факультативів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко та ін. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.<br />
Зарубіжна література. Збірник програм факультативних курсів для 8 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко, В. Федоренко, Н. Жданова // Зарубіжна література, 2008. – число № 1–3 (545-547). <br />
Збірник програм курсів за вибором та факультативів із зарубіжної літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.<br />
З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.<br />
Обов’язкова кількість видів контролю<br />
5–9 класи<br />
<br />
Класи 5 6 7 8 9<br />
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ<br />
Контрольні роботи<br />
у формі:<br />
<br />
• контрольного класного твору;<br />
<br />
• виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) <br />
<br />
2<br />
<br />
<br />
–<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2<br />
Уроки розвитку мовлення*<br />
(РМ) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п) 2<br />
(у+п)<br />
Уроки позакласного читання<br />
(ПЧ) 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1<br />
Контрольний<br />
домашній твір – – – – – – – – 1 1<br />
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5<br />
<br />
У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).<br />
10–12 класи<br />
<br />
<br />
Класи 10 11 10 11 10 11<br />
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ<br />
Рівні РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ<br />
Контрольні роботи<br />
у формі:<br />
<br />
•контрольного класного твору;<br />
<br />
• виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) <br />
2<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
1 2<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
1 2<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
1 2<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
1 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 3<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
2 4<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
3 4<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
3 4<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
3<br />
4<br />
<br />
<br />
1<br />
<br />
<br />
3<br />
<br />
Уроки розвитку мовлення*<br />
(РМ) 2<br />
у+п 2<br />
у+п 2<br />
у+п 2<br />
у+п 2<br />
у+п 2<br />
у+п 2<br />
у+п 2<br />
у+п 3<br />
1у+2п 3<br />
2у+1п 3<br />
1у+2п 3<br />
2у+1п<br />
Уроки позакласного читання<br />
(ПЧ) 1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2<br />
Контрольний<br />
домашній твір 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1<br />
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5<br />
* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).<br />
<br />
Можливі види контрольних робіт:<br />
• тест;<br />
• відповіді на запитання;<br />
• контрольний літературний диктант;<br />
• анкета головного героя;<br />
• комбінована контрольна робота тощо;<br />
• письмові контрольні твори.<br />
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:<br />
• складання оповідання (казки) за прислів’ям;<br />
• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;<br />
• введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;<br />
• усний переказ оповідання, епізоду твору;<br />
• твір-характеристика персонажа;<br />
• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;<br />
• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;<br />
• твір-опис за картиною;<br />
• складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);<br />
• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;<br />
• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;<br />
• написання реферату;<br />
• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; <br />
• написання листа авторові улюбленої книжки;<br />
• інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.<br />
Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків виразного читання. <br />
Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні). <br />
Виразне читання на уроках світової літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цьому мистецтву, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О.О. Ісаєва). <br />
Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя – допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер й здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам‘ять – декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням. <br />
Художнє читання – публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики; особливий вид естрадного мистецтва. Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання.<br />
Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності:<br />
1. Сприйняття тексту. Відчуття краси і одержання естетичної насолоди від прочитаного через уяву і почуття. <br />
2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створені автором картини, перечитування окремих епізодів, знову переживаючи їхню красу, зіставлення своїх міркування з висновками дослідників.<br />
3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання.<br />
4. Тренування в декламації.<br />
5. Визначення і уточнення запитань, які треба пояснити.<br />
Структура уроків виразного читання<br />
Готуючи учнів до уроку виразного читання, треба пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).<br />
Хід уроку складається з таких етапів:<br />
1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар).<br />
2. Зразкове читання (показ). Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису.<br />
3. Читання учнями тексту про себе («мовчазне», «німе» читання). Заглиблення в текст, відчуття звучання, підготовки до бесіди.<br />
4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема.<br />
5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.<br />
Прийоми навчання читати виразно<br />
1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.<br />
2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.<br />
3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).<br />
4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.<br />
5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).<br />
6.Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).<br />
8.Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).<br />
7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).<br />
9. Уважне слухання (використовуючи грамзапис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:<br />
1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;<br />
2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;<br />
3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).<br />
<br />
Вимоги до виразного читання <br />
1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).<br />
2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.<br />
3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам. <br />
Процес підготовлення до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.<br />
Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.<br />
Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.<br />
Реєстр основних партитурних знаків:<br />
Знак Значення<br />
весна пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу<br />
/ коротка пауза <br />
// середня пауза<br />
/// довга пауза<br />
↑ підвищення тону<br />
→ рівний тон<br />
↓ зниження тону<br />
засумувала пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення вимови<br />
∩<br />
лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на одному диханні<br />
{ «Я твій!..» } фігурні дужки вказують на зміну адресата<br />
Учитель може запропонувати учням такі пам’ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.<br />
Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»<br />
1. Вдумливо прочитай вірш.<br />
2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.<br />
3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.<br />
4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).<br />
5. Познач олівцем паузи:<br />
а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);<br />
б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).<br />
в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).<br />
6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:<br />
а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);<br />
б) зниження тону – стрілка вниз (↓);<br />
в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).<br />
7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.<br />
8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.<br />
9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.<br />
<br />
Пам’ятка декламатора<br />
1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.<br />
2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.<br />
3. Назви автора й твір, який читатимеш.<br />
4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.<br />
5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.<br />
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.<br />
7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.<br />
Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт з художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті. <br />
Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам’ять уривків прозових текстів за класами<br />
Клас 5 6 7 8 9 10 11<br />
Кількість слів 50-60 60-70 70-80 80-90 90-100 100-110 110-120<br />
Для вивчення уривка прозового тексту напам’ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру (екстер’єру) будівлі. <br />
<br />
Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)<br />
Рівні навчальних досягнень Критерії оцінювання<br />
Початковий 1 Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.<br />
2 Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.<br />
3 Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.<br />
Середній 1 При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.<br />
2 Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.<br />
3 Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.<br />
Достатній 1 При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.<br />
2 Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.<br />
3 Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.<br />
Високий 1 Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять. <br />
2 Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного. <br />
3 Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.<br />
<br />
На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу «Виразне читання» (авт. Сипко Л.М.), яка увійде до Збірника програм курсів за вибором та факультативів із світової літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. ( Тернопіль: Мандрівець, 2010). У цьому ж видавництві готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.<br />
Оцінювання навчальних досягнень учнів із світової літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-14-15 за 2008 р., стор. 20-45). <br />
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.<br />
Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт із світової літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у І й ІІ семестрах, перевірки зошитів із світової літератури.<br />
1. Види робіт із світової літератури<br />
1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт із світової літератури є:<br />
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;<br />
- написання навчальних класних і домашніх творів; <br />
- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);<br />
- тестування;<br />
- складання планів (простих і складних);<br />
- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.<br />
1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт із світової літератури є:<br />
- виразне читання художніх текстів;<br />
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;<br />
- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу; <br />
- читання напам'ять;<br />
- переказ (докладний і стислий) тощо.<br />
2. Види та кількість контрольних робіт<br />
2.1. Кількість та зміст контрольних робіт із світової літератури визначається вчителем відповідно до програм із світової літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше чотирьох (рівень стандарту) або шести на рік (академічний (профільний) рівень).<br />
2.2. Основними видами контрольних робіт із світової літератури є:<br />
- тест;<br />
- розгорнуті відповіді на запитання;<br />
- твір.<br />
3. Аналіз контрольних творів<br />
Аналіз контрольних творів виконують у робочому зошиті.<br />
4. Кількість і призначення учнівських зошитів<br />
4.1. Кількість робочих зошитів із світової літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).<br />
4.2. Для контрольних робіт із світової літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).<br />
4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.<br />
5. Порядок перевірки письмових робіт <br />
5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56. <br />
5.2. Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.<br />
5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:<br />
- наявність різних видів робіт;<br />
- грамотність (якість виконання робіт);<br />
- охайність;<br />
- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).<br />
Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).<br />
6. Орфографічний режим<br />
6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).<br />
6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).<br />
6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:<br />
Перше жовтня<br />
Класна робота<br />
у 10-11 класах у робочих зошитах із світової літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами. <br />
У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:<br />
Перше жовтня<br />
Від романтизму до реалізму<br />
6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.<br />
6.5.Зразок підпису зошита: <br />
Зошит<br />
для робіт із світової літератури<br />
учня 8-А класу<br />
СЗШ № 24 м. Києва<br />
Кучеренка Захара<br />
<br />
<br />
Зошит<br />
для контрольних робіт<br />
із світової літератури<br />
учениці 10-А класу<br />
Полтавського НВК № 10<br />
Косенко Ганни<br />
<br />
7. Правила перевірки контрольних письмових творів із світової літератури<br />
7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.<br />
7.2. Виявлені помилки позначають так:<br />
- у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;<br />
- у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).<br />
За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.<br />
Відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» (Інформаційний збірник МОНУ. – № 16–17. – 2008. – С. 40-46) поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.<br />
Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».<br />
Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.<br />
Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т. д.<br />
Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15. – 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку. <br />
Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).<br />
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)). <br />
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.<br />
Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.<br />
Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».<br />
Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.<br />
Підвищення семестрової оцінки учнями:<br />
- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;<br />
-10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями. <br />
<br />
Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.<br />
Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо<br />
• посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;<br />
• від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.<br />
Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.<br />
Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». Останнім є Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України – № 22-23-24 за 2009 р., стор. 76-82.<br />
<br />
Пропонуємо календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 10 класу. <br />
Рівень стандарту (10 клас)<br />
№ Зміст уроку<br />
1 1. Вступ. Із літератури реалізму<br />
Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному та суспільному житті.<br />
Основні літературознавчі вимоги до аналізу художнього тексту<br />
2<br />
<br />
<br />
3<br />
<br />
4<br />
<br />
5 Стендаль (1783-1842). «Червоне і чорне»<br />
Життя та світоглядно-естетичні позиції митця; їх втілення у творчості. Синтез романтизму та реалізму у творах Стендаля<br />
Роман «Червоне і чорне» як художнє втілення гострої критики режиму Реставрації. Поєднання соціально-політичного і психологічного аспектів<br />
Конфлікт головного героя Жульена Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману<br />
Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? (Тлумачення образу головного героя у зв’язку з авторським задумом роману Стендаля «Червоне і чорне» )<br />
Контрольний домашній твір-роздум на тему: «Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від наполеонізму до злочину»<br />
6 Оноре де Бальзак (1799-1850). «Гобсек»<br />
Бальзак – видатний французький письменник, основоположник соціального реалістичного роману. «Людська комедія» − грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ ст., її проблематика та структура. Аналіз фрагментів з «Передмови» до «Людської комедії»<br />
7<br />
<br />
8 Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Композиція і стиль твору.<br />
<br />
Урок розвитку мовлення. Характеристика образу Гобсека, неоднозначність «філософа і скнари»<br />
9 Урок позакласного читання. Гі де Мопассан (1850–1893). «Місячне світло». Сенс зображення відродження душі головного героя новели<br />
10 Контрольна робота з теми: «Французька література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання тощо) <br />
11<br />
<br />
<br />
12<br />
13<br />
<br />
<br />
14<br />
<br />
<br />
<br />
15 Федір Достоєвський (1821-1881). «Злочин і кара». Життя і творчість письменника. Філософські, етичні та естетичні погляди митця та їхнє втілення в художніх творах<br />
Роман «Злочин і кара» як поліфонічний роман ідей. Проблематика твору<br />
Еволюція образу Раскольнікова й розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини». Складність і суперечливість духовного світу людини<br />
<br />
Урок розвитку мовлення. Система образів роману, значення і символіка його назви (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо).<br />
<br />
Контрольний твір-роздум за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»<br />
16<br />
<br />
<br />
17<br />
<br />
18<br />
19<br />
<br />
<br />
20<br />
<br />
<br />
21 Лев Толстой (1828-1910). «Анна Кареніна»<br />
Творчість Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури. Духовні і творчі шукання й здобутки письменника<br />
Роман «Анна Кареніна». Система образів роману, пластичність змалювання й психологічна глибина характерів. «Діалектика душі» толстовських героїв<br />
Суперечливість образу Анни Кареніної<br />
Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю<br />
<br />
Урок позакласного читання. Антон Чехов (1860-1905). «Скрипка Ротшильда». Роль підтексту та художньої деталі у зображенні трагізму «дрібниць людського життя»<br />
Контрольна робота з теми «Російська література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання тощо)<br />
<br />
2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини<br />
другої половини ХІХ століття<br />
22 Загальна характеристика провідних шляхів розвитку подій середини ХІХ ст. Світоглядно-естетичні зрушення в мистецтві та літературі. Поняття про декаданс<br />
23<br />
<br />
<br />
<br />
24 Волт Вітмен (1819-1892). (Вірші за вибором учителя)<br />
Вітмен – американський поет-новатор. Романтичні традиції й трансценденталізм поезії. Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. Верлібр<br />
«Пісня про себе» – програмовий твір поета. Аналіз вибраних розділів<br />
25<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
26 Шарль Бодлер (1821-1867). «Альбатрос», «Вечорова гармонія», «Відповідності»<br />
Світогляд і естетичні погляди Ш. Бодлера, збірка «Квіти Зла». Система «відповідностей» у поезії Ш. Бодлера. Аналіз віршів «Відповідності» та «Вечорова гармонія». Новаторство поетичної техніки<br />
Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос»<br />
27<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
28<br />
<br />
29 Із поезії французького символізму<br />
Поль Верлен (1844-1896). «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво»<br />
«Поетичне мистецтво» П. Верлена як художній маніфест символізму. Сугестивність «поезії душі» митця<br />
Артюр Рембо (1854-1891). «Відчуття», «П’яний корабель», «Голосівки»<br />
Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у поезії А. Рембо, місце в ній поета<br />
Контрольний твір на тему: «Традиції та новаторські зрушення в поезії середини – другої половини ХІХ ст.» (на прикладі творчості одного з поетів-символістів: Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо)<br />
3. Роман ранньомодерністської доби<br />
30<br />
<br />
<br />
<br />
31<br />
<br />
<br />
<br />
32<br />
<br />
<br />
<br />
33 Оскар Уайльд (1854-1900). «Портрет Доріана Грея»<br />
Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Життєвий і творчий шлях митця. Аналіз «Передмови» до роману «Портрет Доріана Грея»<br />
<br />
Філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Своєрідність художнього вирішення конфлікту Краси й Моралі. Парадоксальність характеру Доріана Грея<br />
<br />
Урок розвитку мовлення. Система образів роману «Портрет Доріана Грея». Втілення в образах головних героїв різних аспектів естетизму (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо).<br />
Символіка, риси інтелектуального роману у «Портреті Доріана Грея» у зв’язку з авторським задумом твору<br />
34 Урок розвитку мовлення. Підготовка до написання есе за романом О. Уайльда «Портрет Доріана Грея». <br />
Контрольний домашній твір (есе) на тему: «Моральна чи аморальна книга роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»?<br />
<br />
35 4. Підсумок<br />
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу. Рекомендації щодо розвитку читацьких компетенцій учнів у літній період<br />
<br />
Академічний (профільний) рівень (10 клас)<br />
№ Зміст уроку<br />
1. Вступ. Із літератури реалізму<br />
<br />
1<br />
<br />
2 Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст. Реалізм як напрям у світовій літературі<br />
Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному та суспільному житті ХІХ століття. Основні літературознавчі підходи до аналітично-інтерпретаційного дослідження текстів<br />
<br />
3<br />
<br />
4<br />
<br />
5<br />
<br />
6<br />
<br />
<br />
7<br />
<br />
8 Стендаль (1783-1842). «Червоне і чорне»<br />
Світоглядно-естетичні позиції митця та їх втілення у творчості. Синтез романтизму та реалізму у творах Стендаля<br />
Поєднання соціально-політичного й психологічного аспектів у романі Стендаля «Червоне і чорне»<br />
Конфлікт головного героя Жульена Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману<br />
Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? (Сутність внутрішньої драми головного героя у зв’язку з авторським задумом роману Стендаля «Червоне і чорне» )<br />
Роль жіночих образів у долі Жульена Сореля та втіленні авторського задуму.<br />
Новаторство Стендаля у реалістичному відтворенні художньої моделі суспільства і людини (на основі роману «Червоне і чорне»)<br />
Контрольний домашній твір-роздум на тему: «Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від наполеонізму до злочину»<br />
<br />
9<br />
<br />
<br />
10<br />
11<br />
<br />
<br />
12 Оноре де Бальзак (1799-1850). «Гобсек»<br />
Бальзак − основоположник соціального реалістичного роману. «Людська комедія» − грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ ст. Аналіз «Передмови»<br />
Особливості композиції і стилю повісті Бальзака «Гобсек»<br />
Урок розвитку мовлення. Характеристика образу Гобсека, неоднозначність «філософа і скнари» Новаторство Бальзака у створенні образу Гобсека<br />
Філософія влади золота в повісті Бальзака «Гобсек»<br />
<br />
<br />
13-14<br />
<br />
<br />
Гі де Мопассан (1850-1893). «Місячне світло», «Пампушка»<br />
Уроки позакласного читання<br />
Художня модель французького суспільства періоду Франко-пруської війни у новелі Гі де Мопассана «Пампушка»<br />
<br />
Відродження душі головного героя новели Гі де Мопассана «Місячне світло»<br />
15 Контрольна робота з теми «Французька література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді, творчі завдання тощо)<br />
<br />
16<br />
<br />
17<br />
<br />
18<br />
<br />
19<br />
<br />
20<br />
<br />
21<br />
<br />
22<br />
<br />
<br />
23<br />
<br />
24<br />
<br />
<br />
25- <br />
27<br />
<br />
<br />
28<br />
<br />
<br />
<br />
29<br />
<br />
<br />
30 Чарльз Діккенс (1812-1870). «Пригоди Олівера Твіста»<br />
Творчість Діккенса як одна із вершин англійської літератури. Місце роману «Пригоди Олівера Твіста» у творчій спадщині Ч. Діккенса<br />
Художнє втілення ідеї гуманізму у романі Ч.Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Соціальна дієвість творчості Діккенса<br />
Художня модель англійського суспільства та засоби її створення у романі «Пригоди Олівера Твіста»<br />
Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства. «Деромантизація» злочинного світу<br />
Провідні засоби індивідуалізації персонажів роману Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Характеристика образу Олівера Твіста<br />
Специфіка зображення різних суспільних верств Англії 30-х років ХІХ ст. Іронія і сарказм Чарльза Діккенса <br />
Контрольна робота за творами Ч. Діккенса (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання)<br />
Федір Достоєвський (1821–1881). «Злочин і кара»<br />
Світоглядно-естетичні позиції Достоєвського, їх втілення у творчості. Новаторство Достоєвського. Історія задуму роману «Злочин і кара»<br />
Істинні й хибні мотиви злочину Раскольнікова, їх співвідношення у зв’язку з авторським задумом<br />
<br />
Суперечливість теорії «крові по совісті» та образу Родіона Раскольнікова<br />
Роль художнього часу і простору в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара». Специфіка образу Петербурга у творі<br />
<br />
Жанрова своєрідність роману Ф. Достоєвського. «Злочин і кара» як поліфонічний роман ідей. Співвідношення «злочину» і «кари» в романі в зв’язку з авторським задумом. <br />
<br />
Урок розвитку мовлення. Система образів роману, значення і символіка його назви (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо).<br />
Контрольний твір-роздум за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара» <br />
31 Контрольна робота за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара» (тести, розгорнуті відповіді на запитання). Узагальнення та систематизація вивченого впродовж І семестру<br />
<br />
32<br />
<br />
<br />
33<br />
<br />
34<br />
<br />
35<br />
36<br />
37<br />
38<br />
<br />
<br />
<br />
39-40<br />
<br />
<br />
Лев Толстой (1828-1910). «Анна Кареніна»<br />
Життєвий і творчий шлях письменника. «Толстовство» як практичне філософсько-релігійне вчення. Творчість Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури<br />
Роман Л.Толстого «Анна Кареніна» як художнє втілення «думки сімейної». Композиція твору та система образів<br />
Художній паралелізм як основний художній принцип втілення проблематики роману «Анна Кареніна»<br />
Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної<br />
«Діалектика душі» Толстовських героїв у романі «Анна Кареніна»<br />
Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі<br />
Загальнолюдське значення роману Л.Толстого «Анна Кареніна».(«Усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна сім’я нещасна по-своєму»)<br />
Антон Чехов (1860-1905). «Людина у футлярі», «Скрипка Ротшильда» <br />
<br />
Уроки позакласного читання. Дослідження «дрібниць людського життя» через підтекст та художню деталь в оповіданні А. Чехова «Скрипка Ротшильда»<br />
Сенс художнього змалювання «футлярного життя» в оповіданні А.Чехова «Людина у футлярі» <br />
41 Контрольна робота за творами Л.Толстого та А.Чехова (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання) <br />
2. Традиції і новаторські зрушення в поезії<br />
42 Світоглядно-естетичні зрушення в мистецтві та літературі. Провідні шляхи розвитку поезії середини ХІХ ст. Поняття про декаданс<br />
<br />
<br />
43<br />
<br />
44 Микола Некрасов (1821-1877). «О шостій вечора завернув…», «Роздуми біля парадного під’їзду », «Трійка», «На смерть Шевченка»<br />
Некрасов як «співець страждань народних». Аналітико-інтерпретаційне дослідження поезій «Роздуми біля парадного під’їзду» та «Трійка»<br />
Новаторство поетичної спадщини Некрасова. Тема поета і поезії у ліриці митця<br />
<br />
45<br />
<br />
<br />
46 Волт Вітмен (1819-1892). (Вірші за вибором вчителя)<br />
Життя і творчість. Провідні теми й мотиви поетичної збірки В.Вітмена «Листя трави». Аналіз вибраних розділів з «Пісні про себе» <br />
(розділи І - VІ)<br />
Традиції і новаторство поезії Вітмена (на матеріалі «Пісні про себе»)<br />
<br />
<br />
47<br />
<br />
48<br />
<br />
49<br />
<br />
50<br />
<br />
<br />
<br />
51<br />
<br />
<br />
<br />
52 Шарль Бодлер (1821-1867). «Альбатрос», «Вечорова гармонія», «Відповідності»<br />
Бодлер – пізній романтик і предтеча символізму. Система «відповідностей» у поезії. Аналіз віршів «Відповідності» та «Вечорова гармонія»<br />
Краса як центр філософсько-естетичної концепції Шарля Бодлера. Аналіз вірша «Гімн Красі»<br />
Традиції і новаторство вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос»<br />
Урок розвитку мовлення. Підготовка до написання есе на основі віршів Шарля Бодлера. Контрольний домашній твір<br />
<br />
Із поезії французького символізму<br />
Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ- початку ХХ століття.<br />
Поль Верлен (1844-1896). Артюр Рембо (1854-1891). Вірші<br />
«Поетичне мистецтво» Поля Верлена як поетичний маніфест символізму<br />
Художньо-смислове новаторство «поезії душі» Поля Верлена. Сугестивний характер віршів «Забуті арієти» та «Так тихо серце плаче…»<br />
53<br />
<br />
<br />
54<br />
55<br />
<br />
<br />
56 Художній світ поезії Артюра Рембо <br />
Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у віршах «Відчуття» та «Голосівки»<br />
Розкодування смислів вірша Артюра Рембо «П’яний корабель»<br />
Урок розвитку мовлення <br />
Аналітичне дослідження віршів Поля Верлена та Артюра Рембо (на вибір учителя)<br />
Контрольна робота з теми «Традиції і новаторські зрушення в поезії» (тести, аналіз вірша або фрагмента поетичного твору) <br />
<br />
57<br />
<br />
<br />
<br />
58<br />
<br />
59<br />
<br />
60<br />
<br />
61 3. Роман ранньомодерністської доби<br />
Еміль Золя (1849-1902). «Кар’єра Ругонів»<br />
Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. Цикл «Ругон-Маккари» як «природнича і соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії»<br />
Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору<br />
Своєрідність відображення художньої моделі часу й місця в ній родини Ругонів<br />
Співвідношення духовного і матеріального в романі «Кар’єра Ругонів». Родина Ругонів<br />
Новаторство Золя у художньому втіленні проблеми влади грошей<br />
<br />
62<br />
<br />
63<br />
<br />
64<br />
<br />
65<br />
66<br />
<br />
67 Оскар Уайльд (1854-1900). «Портрет Доріана Грея»<br />
Життя і творчість митця. Уайльд як представник раннього модернізму. Аналіз «Передмови» до роману «Портрет Доріана Грея»<br />
Жанрова і стильова своєрідність роману Уайльда «Портрет Доріана Грея». Філософсько-естетичні та моральні проблеми твору<br />
Втілення різних форм естетизму в образах Безіла Голуорда, Генрі Уоттона та Доріана Грея. Роман Уайльда як інтелектуальний роман<br />
«Світло» і «темрява» долі Доріана Грея. Чи може Краса бути моральною?<br />
Специфіка вирішення теми кохання у романі Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Символіка образів твору<br />
Урок розвитку мовлення <br />
Дискусія за романом Оскара Уайльда: «Чи можна вважати «Портрет Доріана Грея» «моральною» або «аморальною» книгою?» <br />
68 Контрольна робота з теми «Роман ранньомодерністської доби» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання)<br />
<br />
69<br />
70 4. Підсумок<br />
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу<br />
Підсумок вивчення курсу «Зарубіжна література» у 10 класі. Рекомендації щодо розвитку читацьких вмінь та інтересів у літній період<br />
<br />
Подаємо зразок заповнення сторінки журналу з світової літератури. Звертаємо особливу увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.<br />
ДОДАТОК: зразок заповнення сторінки журналу<br />
З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр «Педагог» (e-mail: kon.tr.center@gmail.com; тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо. <br />
На основі сучасних наукових досліджень з педагогіки та методики розробляються індивідуальні програми реалізації науково-методичної проблеми, над якою працює вчитель, з урахуванням його досвіду та професійної майстерності, профілізації школи та потреб учнів. Можливе здійснення супроводу науково-дослідницької роботи педагога, редагування матеріалів для друку, допомога в узагальненні та описі досвіду роботи. <br />
З метою підвищення фахової майстерності вчителів Консультативно-тренінговий центр «Педагог» проводить авторські тренінгові заняття та семінари з питань практичного застосування новітніх технологій у роботі вчителя: «Використання методу проектів на уроках філологічного циклу», «Літературна гра як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів», «Активні методи та прийоми розвитку критичного мислення школярів», «Можливості використання інформаційних технологій на уроках літератури», «Аналіз та інтерпретація художнього тексту на сучасному уроці літератури», «Особливості проведення біографічних уроків», «Організація позакласної роботи із зарубіжної літератури» та ін.<br />
На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.<br />
Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти «Moodle» (http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: «Лірики і фізики» ХХІ сторіччя: комп’ютер на уроці світової літератури», «Художній текст: новий ракурс інтерпретації», «Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів». <br />
На Всеукраїнському віртуальному методичному об’єднанні вчителів світової літератури будуть втілюватися у практику такі освітні проети: Інтернет-конференції, віртуальні лабораторії, Інтернет-лекції, віртуальні майстер-класи, дистанційні тренінги, Інтернет-консультації, онлайн-заняття, віртуальні екскурсії, самостійні (лабораторні) та контрольні роботи тощо, до участі в яких запрошуються всі бажаючі вчителі світової літератури. <br />
Віртуальна лабораторія – комп’ютерна модель учбової лабораторії, в якій справжнє учбово-дослідницьке обладнання представлене засобами моделювання. Така лабораторія є підрозділом учбової організації, оснащеним справжнім учбово-дослідницьким обладнанням з дистанційним доступом до нього за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.<br />
Віртуальна екскурсія – організаційна форма дистанційного навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів (музеї, парки, вулиці міст та ін.) з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів.<br />
Інтернет-лекція зберігає науковість, доступність, єдність форми й змісту, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять. Цілком задовольняється й вимога емоційності викладу, вона досягається в аудіо й відеоваріантах навіть в «електронних лекціях», представлених у вигляді текстових файлів, за допомогою спеціальних знаків (наприклад, посмішка відображається комбінацією знаків :- тощо). <br />
Лекції в дистанційному режимі можуть проводиться в реальному й умовному часі, фронтально й індивідуально. Для фронтального проведення лекції застосовується телебачення. Комп’ютерні відеоконференції можуть використовуватися для індивідуального варіанту проведення занять, а при наявності проекційної техніки для проектування зображення з монітора комп’ютера на екран. <br />
Спрощений варіант «електронної лекції» – це набір текстових навчальних матеріалів в електронному вигляді, що містить у собі крім тексту лекції ще додаткові матеріали – фрагменти з наукових статей, навчальних посібників і т.д., оформлені у вигляді текстових файлів).<br />
Під час планування Інтернет-заняття (онлайн-заняття, онлайн-уроку) необхідно враховувати участь у ньому партнерів, тому й завдання, запитання тощо повинні розроблятися для двох чи трьох, залучених до зв’язку, аудиторій – власне ініціаторів онлайн-уроку та партнерів. <br />
За допомогою Інтернет-консультації здійснюється методичний супровід навчальної самостійної діяльності учасника безперервного освітнього процесу. Для дистанційної освіти характерне проведення групових чи індивідуальних консультацій з використанням телефонного зв’язку, електронної пошти, відео та телеконференцій.<br />
Інтернет-семінари є продуктивною формою дистанційного освітнього простору, що передбачає активний діалог, творчу взаємодію всіх учасників віддаленого доступу до координуючого центру. Найчастіше проводяться за допомогою комп’ютерних відео та телеконференцій. Семінари у вигляді телеконференцій (тобто за допомогою письмового, невербального спілкування) можна називати віртуальними, адже його учасники не мають візуального контакту, а лише обмінюються текстовими повідомленнями. <br />
Дистанційний педагогічний тренінг – інтерактивна модель навчання, яка дозволяє залучити учасників до активних форм пошуку продуктивних моделей освітнього середовища з використанням мережевих ресурсів. <br />
Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках світової літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах. Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель світової літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі:<br />
• Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http:// ae.lib.narod.ru<br />
• Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru<br />
• Антична література: http: pergam.chat.ru<br />
• Електронна бібліотека "Джерело": http:// ukrlib.com<br />
• Бібліотека Українського центру: http:// ukrcenter.com<br />
• Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http:// chl.kiev.ua<br />
Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та використання в навчальному процесі. Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих творів як в україномовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення світової літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.<br />
Великий навчальний потенціал мають та ефективно можуть використовуватися й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про письменників, і тематичні сайти (наприклад, "Персько-таджицька поезія"), де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.<br />
Ще одним напрямом роботи, пов'язаної з оновленням методичної бази навчання світової літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм. <br />
<br />
Таранік-Ткачук К.В. <br />
головний спеціаліст департаменту<br />
загальної середньої та дошкільної<br />
освіти Міністерства освіти і науки<br />
України, канд. пед. наукОльгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7456129839601501068.post-35714398640766274302010-12-18T06:27:00.000-08:002010-12-18T06:27:07.226-08:00Концепція літературної освітиКОНЦЕПЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ<br />
В 11-РІЧНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ<br />
<br />
Вступ<br />
За роки незалежності Україна зробила значні кроки в реформуванні системи середньої освіти. Упровадження нових стандартів, перехід на нові методи й методики навчання, введення ефективних технологій оцінювання знань учнів, розмаїття вітчизняних методичних шкіл, новаторські пошуки вчителів засвідчують успіхи української школи, наближення вітчизняної освіти до світових стандартів. <br />
Одним із важливих напрямків української освіти є гуманітарний, який забезпечує духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе значення має література як мистецтво слова і спосіб формування загальної культури людини, її моральних орієнтацій і цінностей. <br />
У зв’язку з тим, що літературну освіту в загальноосвітній школі забезпечують декілька різних предметів, є необхідність розробки єдиної Концепції для їх викладання в сучасних умовах. <br />
Актуальність нової Концепції літературної освіти викликана багатьма чинниками:<br />
• відсутністю узгодженості й наступності між різними програмами й підручниками для дисциплін, що забезпечують літературну освіту;<br />
• значним перевантаженням літературних курсів, невідповідністю введених до них творів віковим особливостям учнів, що призводить до згасання інтересу до читання;<br />
• необхідністю ґрунтовного засвоєння дітьми та молоддю мовного і культурного багатства народів України та світу;<br />
• важливістю підвищення рівня загальної культури та моралі в сучасному українському суспільстві; <br />
• стрімким розвитком комп’ютерних технологій, мас-медіа, аудіо- й відеопродукції, що витісняють книгу з кола захоплень дітей;<br />
• потребою формування у молодого покоління активної громадянської позиції;<br />
• розширенням зв’язків України з іншими країнами (зокрема – орієнтацією на входження до Євросоюзу); <br />
• переходом на 11-річне навчання в загальноосвітній школі;<br />
• введенням профільного навчання тощо. <br />
Нова Концепція літературної освіти спрямована на реалізацію завдань, що стоять перед сучасною загальноосвітньою школою як школою формування нового покоління особистостей з високою гуманітарною культурою і громадянською відповідальністю, необхідністю збереження національної ідентичності, духовних ідеалів слов’янства в умовах глобалізації світового простору. <br />
Пропонована єдина Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі наразі враховує висловлені протягом останніх років ідеї та думки науковців, методистів, учителів, батьків, учнів.<br />
Головними завданнями нової Концепції літературної освіти є:<br />
• вироблення спільних методологічних засад для предметів, що забезпечують літературну освіту в школі, – таких, які з найбільшою повнотою та якістю дозволять розкрити духовно-естетичний потенціал художньої словесності та забезпечити виховну функцію літератури; <br />
• виокремлення та узгодження складових літературної освіти, а також змістового їх забезпечення; <br />
• визначення структури, етапів і стратегічних завдань літературної освіти на кожному етапі; <br />
• забезпечення наступності і взаємозв’язку етапів літературної освіти учнів протягом періоду навчання. <br />
<br />
Сутність, мета і завдання літературної освіти<br />
в 11-річній загальноосвітній школі<br />
<br />
Літературна освіта – це навчально-виховна система вивчення літератури в загальноосвітніх закладах України. <br />
У середніх загальноосвітніх закладах України літературну освіту учнів з 5 по 11 клас забезпечують такі навчальні дисципліни, як: <br />
• «українська література»; <br />
• «світова література», що включає вагомий окремий блок «російська література»;<br />
• інтегрований курс «література (рідна і світова)» для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами, що використовуються в Україні;<br />
• курси за вибором та факультативи. <br />
У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов’язково вивчаються «українська література» та «світова література». <br />
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням іншими мовами, що використовуються в Україні, обов’язково вивчаються «українська література» та інтегрований курс «література (рідна і світова)». <br />
В усіх типах середніх загальноосвітніх закладів України за вибором учнів та їхніх батьків можливе введення курсів за вибором та факультативів, які дають поглиблені знання про літературні епохи, розвиток напрямів, течій, жанрів, зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, а також творчість окремих письменників різних національностей (особливо тих, життя і діяльність яких пов’язані з Україною). <br />
Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту, презентують сучасному учневі здобутки української літератури, російської літератури, різних літератур народів України і світової літератури, що сприяє всебічному розвитку школярів, визначенню свого місця в широкому полікультурному й полімовному просторі, вихованню любові до книги, інтересу до духовних надбань своєї країни та людства, взаємоповаги до людей різних цивілізацій, рас та національностей. <br />
Українська література прищеплює любов до мови ї звичаїв українців, в конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури. Література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни. Особлива роль належить при цьому російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей. Світова література прилучає дітей до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур.<br />
Кожна із навчальних дисциплін, що розкриває глибини мистецтва слова, має свій зміст і завдання, специфіку викладання, сформовані методики. Разом з тим поміж складовими літературної освіти в системі загальноосвітньої школи повинна існувати тісна взаємодія, адже всі разом вони забезпечують цілісність літературного розвитку школярів, формують компетенції творчого читача. Хронологічна синхронність у процесі розгляду історико-літературного процесу (або його окремих явищ), акцентуація генетичних, типологічних, контактних, інтертекстуальних та інших видів зв’язків у межах дисциплін, що забезпечують літературну освіту, дозволить учням краще зрозуміти самобутність кожної національної літератури в суцвітті культур і традицій. <br />
Сприяє літературній освіті якісне вивчення суміжних предметів: історії, музики, образотворчого мистецтва, української мови, інших мов, що використовуються в Україні, та іноземних мов, які створюють відповідні фонові знання, суспільно-історичний, мовний та культурний контекст для засвоєння здобутків художньої літератури. <br />
Розвиток зв’язків між предметами, що безпосередньо забезпечують літературну освіту, й іншими предметами гуманітарного циклу, є важливою умовою якісного викладання літератури в школі. <br />
Головна мета літературної освіти – виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості. <br />
Об’єкт літературної освіти – особистість учня (його духовно-емоційний світ, моральні цінності та орієнтації, творче мислення, уява, читацькі компетенції, мовлення). <br />
Предмет літературної освіти – вершинні твори українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що мешкають в Україні. <br />
Твори мають відповідають таким критеріям: високий художньо-естетичний рівень; гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизначенню учнів; висока педагогічна цінність і значний виховний ефект; яскраво виражена репрезентативність; психологічна відповідність віковому періоду; визначений обсяг видань. <br />
Навчальні дисципліни, що забезпечують літературну освіту в школі, покликані на кращих зразках красного письменства сформувати особистість творчу, вільну, духовно багату, самостійно мислячу, із широким світоглядом, зі стійкими моральними принципами. Особистість, котра любить і пишається здобутками рідної культури, але разом з тим шанує й опановує надбання інших народів. Особистість, яка усвідомлює власну національну ідентичність й водночас приналежність до цивілізованого світу. Особистість, яка має активну громадянську позицію, відчуває потребу жити й працювати задля України. <br />
Далеко не всі учні стануть письменниками, критиками чи літературознавцями, тому власне філологічні компетенції не є єдиними для літературної освіти в школі (хоча в старших класах філологічного профілю вони особливо актуальні). Але літературна освіта повинна прищеплювати школярам художній смак, формувати вміння розрізняти високовартісну й низькопробну книжкову продукцію, поціновувати класичну й сучасну літературу, переживати важливі для духовного становлення особистості естетичні емоції. <br />
Художня література містить у собі величезний виховний потенціал, котрий треба ефективно використовувати для формування особистісних якостей учнів, які у складний період зростання переймаються моральними (стосунки з батьками, однолітками, ставлення до суспільних обставин, внутрішні суперечності й пошуки) й світоглядними проблемами (місце людини у світі, вибір життєвого шляху, усвідомлення свого покликання, суспільної позиції тощо). Твори художньої літератури мають допомогти школярам у процесі особистісного становлення й духовних шукань. Естетична дійсність мистецтва слова полягає в тому, що через прилучення до прекрасного воно здатне надихнути людину на оновлення й покращення життя, дати моральну основу для вибору життєвої позиції. Художня література як вид мистецтва стверджує високі гуманістичні цінності, напрочуд важливі для юного покоління. Література здатна спонукати особистість до одухотворення реальності, до пошуку високого морального змісту в житті, до осмислення себе (через культуру) в складному й суперечливому світі.<br />
Вивчення літератури в середній школі вимагає тонкого й обережного ставлення до мистецтва слова. Специфічні методики вивчення навчальних дисциплін, що забезпечують літературну освіту, мають ґрунтуватися передусім на розумінні законів словесності. Усвідомленню власне художніх особливостей літератури повинні сприяти й здобутки сучасної педагогічної науки. Формування особистості засобами літератури тільки тоді може бути здійснено ефективно, коли не літературу будуть «підтягувати» до потреб особистості, а коли учень крок за кроком буде йти до вершин письменства, коли духовне зростання через прилучення до мистецтва стане для нього важливою життєвою потребою. Літературу слід не вивчати пасивно як суто інформативне джерело, а вдумливо й поступово пізнавати як мистецтво, що може стати добрим супутником на все життя. <br />
Вивчення літератури в 11-річній школі має забезпечити розв’язання таких завдань:<br />
прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що мешкають в Україні;<br />
• підвищення рівня загальної культури школярів;<br />
• формування у дітей стійкого інтересу до читання, естетичного смаку учнів, здатності розрізняти й оцінювати художні явища, протистояти низьковартісній масовій культурі;<br />
• розкриття учням різноманітних функцій літератури – пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної;<br />
• оволодіння змістом художніх творів, усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку національних культур;<br />
• засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в Україні та в інших країнах;<br />
• розуміння школярами літератури як мистецтва слова і як складової духовної культури людства;<br />
• формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення; <br />
• розвиток естетичних емоцій та почуттів, зв’язного мовлення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки;<br />
• сприяння моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення. <br />
Реалізовуючи ці завдання, дисципліни, що забезпечують літературну освіту, повинні допомогти учням опанувати зміст художніх творів, осягнути їх естетичну значущість, зробити висновки, важливі для морального формування особистості та рівня її загальної культури. Крім того, література, яка є одним з видів мистецтва, задовольняє естетичні потреби особистості, формує й вдосконалює у процесі спілкування з прекрасним її художній смак. Літературна освіта в загальноосвітніх закладах, таким чином, має сприяти вихованню культурного читача, котрий відчуває потребу в читанні, веде з книгою внутрішній діалог, отримує в процесі осягнення художніх творів естетичне задоволення, розширює свою ерудицію. <br />
<br />
Принципи літературної освіти<br />
<br />
Вивчення літератури в школі має ґрунтуватися на дидактичних, літературознавчих та методичних принципах, серед яких загальноприйнятими є традиційні, а саме: науковість, історизм, зв’язок навчання і виховання, доступність, посильність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність, репрезентативність, країнознавчий підхід та ін. <br />
Разом з тим сучасні досягнення науковців та методистів, досвід практичної роботи вчителів-словесників переконують в ефективності поширення поруч із традиційними й нових принципів літературної освіти: <br />
1) ціннісного підходу (в переліку текстів для вивчення повинні бути такі, які відповідають віковим особливостям сучасних учнів, їхнім моральним запитам та духовно-ціннісним орієнтаціям у певний період розвитку); <br />
2) нерепресивної свiдомостi, толерантності, мультикультуралiзму (забезпечення свободи у висловлюваннях, мисленні й творчості учнів, формування вільної у своїх духовних запитах особистості; виховання толерантного ставлення й поваги до здобутків різних народів, людей різних рас, культур і національностей); <br />
3) канонічності «золотого» фонду класичної літератури як основи літературної освіти (в історії української, російської та світової літератури є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови системи літературної освіти потрібно зберегти цей «золотий» фонд класики (української, російської та інших народів світу) для вивчення учнями; в курсах української, російської та світової літератури варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до «золотого» фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків);<br />
4) наближення викладання літератури в школі до реалій і проблем сьогодення (розширення для текстуального вивчення творів XX – XXI століть (до 30 – 40 %), тісно пов’язаних із сучасними проблемами життя нашого суспільства, вітчизняної історії, світу; крім творів для обов’язкового читання, значну частину літературних курсів (10 – 15 %) присвятити вивченню літератури рідного краю, яка пов’язана з особливостями розвитку, культурними традиціями й проблемами окремих регіонів України); <br />
5) іманентності (в основу літературної освіти мають бути покладені іманентні закони розвитку літератури, тобто не соціологічні, ідеологічні чи якісь інші підходи, а власне художні закономірності розвитку літератури як мистецтва слова; разом з тим не слід перевантажувати програми з літератури теоретичними поняттями, у школі варто застосовувати лише основи теорії літератури та користуватися термінами-поняттями, зміст яких є загальноприйнятним, адже метою літературної освіти є виховання духовно розвиненої особистості, а не спеціаліста-філолога; поміж окремими теоретичними поняттями, що використовуються в межах різних предметів літературної освіти, має існувати тісний зв’язок і наступність); <br />
6) вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва (література як мистецтво слова є важливою складовою духовної культури людства, тому цілком доречно розглядати літературні твори в контексті загального культурного руху на певному етапі, у зв’язках із живописом, музикою, кіно та інших видів мистецтва; важливим для формування світогляду й загальної культури учнів є розгляд літературних творів не тільки як самоцінних текстів, але й у контексті вітчизняної і світової культури, історії, мистецтва, філософської думки, у взаємозв’язках з іншими текстами й мистецькими явищами; культурологічний принцип забезпечує розширення кругогляду учнів, визначення місця літератури серед інших видів мистецтва та в духовній культурі народу й людства); <br />
7) використання знання різних мов і перекладів (вивчення художньої літератури в загальноосвітніх закладах України здійснюється на підставі оригінальних (українських чи іншомовних) текстів, а також перекладів (при вивченні світової літератури); робота з художніми текстами мовою оригіналу сприяє кращому розумінню творів, а також розвитку мовленнєвих компетенцій учнів; знання загальних основ теорії й практики перекладу, здобутків української перекладацької школи, російської перекладацької школи та інших перекладацьких шкіл забезпечує адекватне сприйняття учнями художніх творів не рідної для них літератури); <br />
8) компаративності (зіставлення етапів, фактів, явищ, особливостей художніх творів української літератури, російської і світової літератури та літератур інших національностей, що мешкають в Україні, дозволяє розкрити загальні закономірності літературного процесу й водночас неповторну своєрідність творів різних народів); <br />
9) діалогізму (літературна освіта актуалізує розвиток зв’язного мовлення школярів, а також зв’язки читач – автор, читач – герой, читач – текст; принцип діалогізму сприяє формуванню читацьких компетенцій, умінь та навичок культурного читача, котрий не тільки оволодіває змістом художніх творів, а вміє висловити власну думку щодо прочитаного, обгрунтуватии свою позицію, дати оцінку персонажам і подіям твору, передати в слові свої емоції та почуття під впливом читання); <br />
10) цілісного підходу до вивчення художніх творів (літературний твір – твір цілісний, так само, як є цілісними твори інших видів мистецтв (картини, скульптури, музичні твори, кінофільми тощо); робота із фрагментами тексту не дає повного уявлення про твір як цілісність, про єдність змісту й форми, а відповідно не може викликати й відповідні емоції та почуття; у зв’язку із цим потрібно ввести до шкільних програм із предметів, що забезпечують літературну освіту, невеликий обсяг текстів, який учні зможуть прочитати повністю, маючи можливість засвоїти їх саме як твори мистецтва; при укладанні шкільних хрестоматій слід відмовитися від практики подання текстових фрагментів із переказами змісту; тільки цілісний художній твір дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, виховати культурного та вдумливого читача). <br />
<br />
Структура літературної освіти<br />
Літературна освіта, що реалізується в закладах України різних типів, має структуру, що відзначається послідовністю, наступністю й поступовим збагаченням знань, розвитком умінь і навичок дітей: пропедевтичний етап (дитячий садок) – початкова школа (1 – 4 класи) – основна школа (5 – 9 класи) – старша школа (10 – 11 класи). <br />
Відповідно до вікових особливостей учнів курс літератури в 10 – 11 загальноосвітньої школи має три етапи:<br />
Основна школа (5 – 9 класи): <br />
5 – 7 класи – формування потреби до читання (1-й етап); <br />
8 – 9 клас – системне читання (2-й етап).<br />
Старша школа (10 – 11 класи) – творчо-критичне читання (3-й етап). <br />
Частини й етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, побудовою програм і відповідних методик, але поміж ними має бути тісний зв’язок і наступність, адже всі разом вони складають єдину систему літературної освіти. <br />
5 – 7 класи – прилучення до читання (1-й етап). <br />
Порівняно з початковою школою предмети, що забезпечують літературну освіту, в основній школі розмежовуються. Це розмежування закріплюється в окремих програмах, підручниках, хрестоматіях, посібниках. <br />
Курс літератури в 5 – 7 класах має будуватися на підставі проблемно-тематичного принципу. Програми з літератури на цьому етапі не повинні бути надто обтяжливими. Вікові особливості учнів не дозволяють їм сприймати складні філософські твори. Не слід перевантажувати програми з літератури 5 – 7 класів і творами давнини, адже ця вікова категорія дітей більше цікавиться тим, що ближче їхнім інтересам. Основну увагу в 5 – 7 класах слід зосередити на вивченні творів сучасної дитячої літератури, а також золотого фонду дитячої класики різних жанрів. Актуальна проблематика художніх творів має сприяти процесу виховання дітей, формуванню в них моральних якостей. Художня література містить у собі потужний потенціал для прилучення учнів до національних традицій, для формування в них почуття гордості за українську мову й літературу, за мови й літератури національних меншин України в суцвітті культурних надбань людства. <br />
Системна робота з вивчення літератури в 5 – 7 класах повинна знайти втілення в урочних і позаурочних формах. В основній школі спілкування школярів із художньою літературою не обмежується тільки уроками літератури. Тут доцільно використовувати й факультативи, літературні гуртки, літературні вечори, конкурси, екскурсії, зустрічі з митцями тощо. Усе це сприяє поглибленню літературних знань учнів і закріпленню інтересу до книги. <br />
В основній школі зростає необхідність підручників, хрестоматій та посібників, особливо зі світової літератури, в яких художні твори були б презентовані різними мовами (рідною мовою, мовою оригіналу, різними перекладами). <br />
Завдання вивчення літератури в 5 – 7 класах порівняно з початковою школою ускладнюються:<br />
• сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити до читання; <br />
• сприяти засобами літератури формуванню моральних якостей школярів, їх національній самоідентифікації, розумінню значення рідної мови та літератури для розвитку культури загалом; <br />
• дати уявлення про зміст і форму художнього твору;<br />
• сформувати в учнів основні вміння інтерпретації художнього твору;<br />
• сформувати вміння оцінювати літературних героїв, авторську позицію;<br />
• розвивати навички зв’язного мовлення (як усного, так і писемного) у процесі підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему та ін.). <br />
8 – 9 класи – системне читання (2-й етап). <br />
Вивчення літератури у 8 – 9 класах загальноосвітньої школи базується на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового принципів. <br />
Літературні явища презентуються школярам у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8 – 9 класах учні знайомляться зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості.<br />
У 8 – 9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому дисципліни, що забезпечують літературну освіту в цей період, повинні сприяти становленню особистісних якостей юнацтва. <br />
Слід відзначити важливість урочних і позаурочних форм роботи з вивчення літератури рідного краю, яка допоможе учням осмислити своє духовне коріння, національні традиції.<br />
Завдання вивчення літератури у 8 – 9 класах:<br />
• дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури; <br />
• розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів в їх специфіці; <br />
• поглибити вміння інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять; <br />
• сформувати в учнів вміння виокремлювати компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки поміж ними;<br />
• навчити школярів зіставляти різні літературні явища, визначати їх художню своєрідність;<br />
• прищепити інтерес до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, вміння зіставляти оригінали й переклади;<br />
• сприяти самоствердженню учнів, виробленню у них моральних принципів;<br />
• розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, пошуку тези й антитези, оцінки щодо прочитаного та ін.);<br />
• виховувати творами літератури естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного. <br />
10 – 11 класи – творчо-критичне читання (3-й етап). <br />
Оптимальним у викладанні літератури для цієї вікової категорії учнів буде комплексний принцип, згідно з яким до вивчення в школі старшокласникам будуть запропоновані вершинні твори морально-філософського, соціально-філософського, психологічного, історичного змісту від давнини до сучасності, до яких учні вже стали готові за рівнем свого психологічного й культурного розвитку. Осягнення цих творів має ґрунтуватися на попередніх знаннях (про літературні епохи, напрями, течії, про загальний розвиток культури й філософської думки), що збагачуються й розширюються в старшій школі. <br />
Утім, як доводить шкільна практика, суто історико-літературний підхід щодо викладання літератури в старших класах не є ефективним (адже тоді згідно з логікою літературного процесу усі предмети на завершальному етапі літературної освіти мають розглядати твори драми абсурду, постмодернізму та інші доволі неоднозначні сучасні явища, що важко сприймаються учнями). Не заперечуючи доцільність вивчення окремих високоякісних творів постмодернізму в старшій школі, слід підкреслити, що для цієї вікової категорії школярів перед виходом у широкий світ надзвичайно важливо отримати від художньої літератури передовсім міцну моральну і психологічну підтримку, культурно-ціннісні орієнтації, позитивні емоції, приклади для наслідування. <br />
Навчання в старшій школі є профільним, що визначає специфіку викладання літератури. У зв’язку з цим доречно виокремити два підходи (відповідно й два типи програм, підручників, посібників, хрестоматій: 1) для нефілологічних профілів (фізико-математичного, природничого, спортивного та інших профілів); 2) для філологічного профілю. <br />
Викладання літератури в класах нефілологічних профілів має забезпечити рівень стандарту, тобто базовий гуманітарний рівень, необхідний для кожної культурної людини. <br />
Завдання вивчення літератури в 10 – 11 класах нефілологічних профілів: <br />
• розкрити основні тенденції та закономірності літературного процесу від давнини до сучасності;<br />
• визначити місце рідної літератури, української літератури, російської літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу;<br />
• дати уявлення про вершинні здобутки вітчизняного та зарубіжного письменства у широкому контексті світової культури;<br />
• розвивати навички інтерпретації й аналізу художнього твору, зіставлення літературних явищ, оригіналів і перекладів;<br />
• сформувати навички розлогого зв’язного мовлення (монологічне і діалогічне мовлення, участь у різних видах дискусій, обґрунтування думки, доказ судження тощо);<br />
• навчити розрізняти художню вартість творів, твори класики й масової літератури;<br />
• сприяти формуванню загальної культури й світогляду учнів. <br />
Викладання літератури в класах філологічного профілю базується на стандарті, але значно поглиблює його як у змістовому плані, так і в методах, формах, прийомах навчання. При цьому зазначимо безперспективність спроб побудувати викладання літератури в старшій школі на університетських програмах і навіть перенести до середньої школи форми занять вищої школи (наприклад, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття та ін.), а також деякі елементи Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система накопичувальних кредитів тощо). Профілізація середньої освіти не означає сліпого копіювання вищої освіти, адже це призведе до протилежного результату, зменшенню інтересу до предмета. <br />
Завдання, сформульовані вище, є актуальними й для профільного навчання літератури. Але специфічними завданнями у 10 – 11 класах філологічного профілю є такі: <br />
• сформувати в учнів основи філологічного мислення;<br />
• навчити школярів здійснювати різні види інтерпретації та філологічного аналізу тексту;<br />
• розкрити багатозначність літературознавчих понять, значно розширити їх коло й показати змінність у літературному процесі, своєрідність виявлення у творах різних епох, напрямів, течій;<br />
• навчити школярів виявляти жанрові та стильові особливості творів; <br />
• дати основні знання з теорії й практики художнього перекладу, навчити застосовувати набуті знання в процесі аналізу оригіналів та перекладів;<br />
• розвивати творчі (власне філологічні) здібності учнів, необхідні для здобуття майбутньої професії (наприклад, опанування різними віршованими розмірами, написання критичної рецензії, відгуку на книгу, літературного огляду творів певного періоду тощо);<br />
• навчити учнів користуватися словниково-довідковою та спеціальною літературою з філологічного профілю;<br />
• навчити учнів самостійно відшукувати матеріал з філологічної проблеми, готувати доповідь на філологічну тему;<br />
• навчити учнів висловлювати свої думки розлого, з науковою аргументацією й літературознавчо грамотно;<br />
• сформувати вміння вести діалог, дискусію з проблем літератури. <br />
У класах філологічного профілю порівняно з нефілологічними профілями значно зростає роль позаурочних форм вивчення літератури, які в поєднанні з урочними можуть дати прекрасні результати. Типологія уроків у класах філологічного профілю має свою специфіку і є складнішою у зіставленні з уроками для нефілологічних профілів. Учитель й учень у процесі профільного навчання літератури в класах філологічного профілю стають не тільки рівноправними партнерами, але й колегами по професії. <br />
Обсяг і кількість творів, методи й методики їх аналізу будуть різними для класів нефілологічних профілів і філологічного профілю. Утім, головні завдання предметів, що забезпечують літературну освіту в 10 – 11 класах, будуть спільними для всіх профілів (з різною мірою поглиблення):<br />
• сприяти свідомому вибору життєвого шляху учнів, їхніх моральних пріоритетів, світоглядних орієнтирів;<br />
• формувати загальну культуру й громадянську позицію школярів, виховувати любов до своїх національних традицій та стійкий інтерес до духовних здобутків людства;<br />
• сформувати в учнів почуття прекрасного, позитивні ідеали; <br />
• узагальнити знання з історії літератури про перебіг літературного процесу, літературні епохи, напрями, течії;<br />
• розкрити гуманістичну цінність та художню вартість вершинних творів рідного й світового письменства, їх вплив на духовну культуру людства;<br />
• висвітлити значення вічних образів та особливості їх втілення в різних національних літературах;<br />
• розвивати у школярів естетичний смак і вміння цінувати мистецтво слова. <br />
Змістове наповнення навчальних дисциплін, <br />
що забезпечують літературну освіту<br />
<br />
Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі повинна знайти втілення в нових стандартах, програмах, підручниках, посібниках, хрестоматіях. <br />
Для наповнення літературних курсів змістом слід визначити країни, знакові літературні постаті та їх твори. Для кожного класу визначається літературний канон: 80 % творів для обов’язкового вивчення в школах усіх типів і 20 % творів таких, з яких учитель має змогу самостійно обирати художні твори для вивчення з урахуванням типу школи, індивідуальних особливостей учнів та регіонів, де вони мешкають. <br />
Навчальні програми для дисциплін, що забезпечують літературну освіту, мають бути зорієнтовані на результат навчальної діяльності учнів. У пояснювальній записці відображаються актуальність і мета навчального предмета, характеристика структури програми, особливості організації навчально-виховного процесу, критерії оцінювання навчальних досягнень, рекомендації щодо роботи з програмою. Структура навчальної програми має такі складові: клас (загальна кількість годин, кількість годин на тиждень, резервний час); виучувана тема та анотація до неї, кількість годин для вивчення; програма кожного класу побудована за тематичними блоками з відповідними рубриками (теорія літератури; міжлітературні зв’язки; міжпредметні зв’язки; наочність та ІКТ; для вивчення напам’ять); перелік художніх творів з якого вчитель самостійно обирає для вивчення у класі, а також рекомендує до самостійного читання. У додатках до програми містяться: перелік навчальної та навчально-методичної літератури; критерії оцінювання навчальних досягнень учнів для кожного класу; права та обов’язки вчителя.<br />
Підручники створюються відповідно до вимог програми. Для 5 – 7 класів – це підручник-хрестоматія, для 8 – 11 класів – підручники, до яких створюються окремі хрестоматії. У підручнику-хрестоматії та підручниках розглядаються твори, які визначені в літературному каноні для обов’язкового вивчення в загальноосвітніх закладах усіх типів.<br />
У структурі підручника мають бути такі складові: вступ; повторення вивченого у попередньому класі; статті про письменників (вони повинні бути невеликого обсягу і сприяти зацікавленню учнів особистістю й творчістю автора, підготувати їх до сприйняття запропонованого твору); теоретичні поняття (відомості з теорії літератури подаються двічі: окремою рубрикою і в Словничку літературознавчих термінів). Методичний матеріал підручника повинен бути структурований різноманітними рубриками, наприклад: «Прагнемо бути творчими читачами», «Підсумовуємо вивчене», «Цікаво знати», «Літературні куточки світу» тощо (назви рубрик та їх кількість запропоновані умовно і можуть змінюватися). Завершують підручник такі рубрики як: «Корисні поради творчому читачеві», «Словничок літературознавчих термінів», «Література для читання влітку», «Зміст» та ін.<br />
У навчальних посібниках подається додаткова інформація про письменників, жанри й роди літератури, розвиток літературного процесу в цілому. Утім, у посібниках, як і в підручниках, цілком необхідним є методичний апарат, який дозволить учням самостійно опрацювати теми, здобути певні вміння й навички, розширити кругогляд. <br />
Хрестоматії мають містити цілісні літературні твори, а також систему запитань і завдань до художніх текстів (або фрагментів). Для 8 – 11 класів можна створити окремі хрестоматії (по жанрово-родовому принципу, хронологічному принципу тощо: наприклад, хрестоматії поетичних творів, драматичних творів, хрестоматії творів романтизму, реалізму, модернізму, постмодернізму тощо). Великі прозові твори, які не вміщуються в межі хрестоматії, можна видавати окремою серією «Шкільна бібліотека». <br />
Змістове наповнення літературних дисциплін реалізується в подальшій розробці типів уроків, сучасних методів і методик навчання, розвитку технології оцінювання знань. <br />
Нова Концепція літературної освіти в 11-річній школі покликана забезпечити піднесення впливу літератури в процесі становлення особистості школярів, формування їх загальної культури, національної свідомості й громадянської позиції.Ольгаhttp://www.blogger.com/profile/02661088526242054949noreply@blogger.com0