Робота моїх колег Сербіної Т.Б. і Гнатів Л.П.
- З 13 по 23 квітня в школі проходитимуть Дні зарубіжної літератури
- Мета запланованих заходів – ще раз привернути вашу увагу до книги як до джерела знань, до літератури як до світу краси і мудрості.
- Істинні слова французького мислителя Дені Дідро: «Людина перестає мислити, коли перестає читати».
- І ми впевнені, що книга не завершить своє існування в епоху комп’ютерних технологій, а знайде своє сокровенне місце в житті кожної людини.
- Поширенню знань і піднесенню культури і літератури сприяло відкриття великого історичного значення – винахід книгодрукування, яке здійснив німецький майстер Йоганн Гутенберг (бл. 1445 р.)Вже в ХУІ ст. книгодрукування зробило великі успіхи в Європі.
- Перша друкована книга в Україні була завершена у 1574 році, називалася «Львівський апостол». Того ж 1574 року Іван Федоров надрукував перший у Східній Європі друкований підручник – Буквар.
- Однією із найдавніших памяток літератури є Біблія. Створювалася вона на протязі півтори тисячі років, автори – близько 400 людей, представники трьох континентів: Африки, Азії, Європи.
- Якщо ж розглядати переклади окремих книжок, беззаперечним лідером є Книга книг – Біблія, яку перекладено на більш ніж 400 мов.
- В Україні є найбільший у світі музей мініатюрної книги: 8 Тисяч примірників мініатюрних книжок зберігається в унікальному музеї у Горлівці, що на Донеччині. Розмір більшості книжок не перевищує кількох сантиметрів, а інколи і міліметрів. Прочитати їх можна лише з мікроскопом. Це молитовники, словники, підручники. Книжки видані у формі гаманців, футлярів, берестяних грамот. Є окремі видання класичних віршів на зрізі волосини. Також серед унікальностей – вірші Сергія Єсеніна й Олександра Пушкіна, надруковані у мікро книжках розміром три на один міліметр.
- Найбільшою у світі книжкою, що увійшла до Книги рекордів Гіннеса, вважали Біблію розміром 2,7метра на 3,7 метра, вагою 252,6 кг, що нараховує 300 сторінок. Видана ця книга в Денвері (США) 1976 року.
- Донедавна найменшою у світі книжкою вважався «Кобзар». Мікро книжку у 1963 році створив український мікро гравер Микола Сядристий. Вона має лише 12 сторінок розміром у 0,6 кв.мм. Гортати сторінки можна лише загостреним кінчиком людської волосини.
- Найкращим літературним твором в другому тисячолітті було визнано роман Сервантеса «Дон Кіхот». Спеціальне опитування проводив Нобелівський інститут в Осло у 2002 році. До складу журі входили найвідоміші письменники сучасності, представники 50 національностей
- Видавці Книги рекордів Гіннеса нагородили бразильського письменника Пауло Коельо спеціальним призом за найбільший перекладний роман – «Алхімік» видали на 67 мовах світу. Нагородження відбулося в рамках Франкфуртського книжкового ярмарку14 жовтня 2008 року. Ярмарок відвідав також український письменник Юрій Андрухович.
- Цікаві факти свідчать, що в 2004 році у Китаї опубліковано підручник рідної мови для учнів девятих класів, один із розділів якого – «Любов як пісня» - присвячено «природі романтичного кохання». До нього увійшов уривок із « Трьох листів видатного українського педагога Василя Сухомлинського
- Пам’ятники створюють не тільки вченим, письменникам, воїнам, але й героям улюблених книг. Можна згадати пам’ятник Тілю Уленшпігелю у Голландії, героям п’єси «За двома зайцями» Старицького у Києві. Іноді такий пам’ятник стає символом міста, як стала Русалонька Андерсена символом Копенгагена.
- В 90-і рр. ХХ стВ центральній частині Жмеринки на Вінниччині в Україні появилася скульптурна подоба Остапа Бендера, героя романів Ільфа і Петрова. Такі ж подібні є в Бердянську, Одесі, Харкові, Санки-Петербурзі.
- Скульптури літературних героїв Гоголя появляться невдовзі на мальовничій алеї в центрі Полтави, де знаходиться пам’ятник письменнику. Всі роботи завершаться до двохсотрічного ювілею Гоголя, який відзначається на міжнародному рівні у 2009 році.
Про мене
- Ольга
- Вчитель світової літератури Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 на Тернопільщині
Показ дописів із міткою свято. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою свято. Показати всі дописи
субота, 18 грудня 2010 р.
День казки для 5-класників
За пазухою у казок
На початку вивчення теми „Казки” учні отримуюь перелік казок, які вони повинні прочитати самостійно.
На кожній перерві учні виконують завдання в різних кабінетах школи. Інформацію про те, де вони працюють, на кожній перерві діти отримують разом з дзвінком на перерву в конверті, який закидають в клас.
В підготовці завдань, питань, їх проведенні і перевірці приймають участь учні старших класів і члени клубу „Ерудит”.
Біологічний
„На гостину до Мавки”
1. Яке дерево росте у Лукомор’ї? (дуб)
2. Гілки якого дерева Василина перев’язала стрічкою?(березу)
3. Якої квітки не було у садочку Доброї чарівниці із „Снігової королеви”? (рози)
4. Яке дерево зверталося за допомогою до дівчат з казки „Пані Метелиця”?(яблуня)
5. Якої пори року пані Метелиця витрушує свої подушки? (взимку)
6. Яку тварину хлопчик-зірка врятував з пастки? (зайченя)
7. Чому північний олень так захопливо розповідає про Лапландію? (це його батьківщина)
8. Чи є якісь живі істоти, готові допомогти хлопчикові-зірці, не докоряючи йому за заподіяне зло? (ні)
9. Які створіння захищають подвіря Баби Яги? ( кіт, собака, береза, дівка чорнявка, кістки)
10. Яке природне явище, намальоване Маляном допомогло знищити імператора? (буря, шторм)
Математичний
„У царство точності”
1. Скільки героїв є у вступі в поему „Руслан і Людмила”?
2. О якій годині Попелюшка повинна була повернутися додому? (12)
3. Яку математичну фігуру нагадує Колобок? (куля)
4. Який по рахунку місяць подарував падчірці перстень, яким вона може скористатися,
коли попаде у біду? (четвертий, Квітень)
5. Яке число найчастіше зустрічається в народних казках? (3)
6. Скільки років прожив Хлопчик-зірка в домі лісоруба? (10)
7. Скільки витязів виходять із вод ясних з морським ватагом? (30)
8. Скільки героїв із вдячності за увагу до себе допомогли Василині?( 4)
9. Яку математичну дію пам’ятав Кай після поцілунку Снігової Королеви? (множення)
10. Скільки заплатив Малян за пензлик? ( ніскільки, йому його подарували)
Спортивна площадка
„У братів-близнюків Лєшого і Лісовика”
Водяний: Кочки. Повинен пройти кожен учень класу. Кількість потоплених впливає на результат класу.
Скорохід. Жеребкування: Чоботи скороходи – 45 розмір, тапки-скороходи – ласти, сандалі-скороходи. Лише в них можна втікти з царства. Взначається 1-3 місце по кожному виду.
СВЯТО КАЗКИ
„ ЗА ПАЗУХОЮ У КАЗОК”
Чи є на світі людина, яка хоча б раз у житті не мандрувала дивовижною країною казки?! Напевно, ні. У дитинстві всі мріють познайомитися з добрими феями, гномами або чарівником. Кожен хоче мати чарівну паличку, мати богатирську силу або казкову вроду.
В казки ми вчимося, як на світі жити, тому що казка – це глибокий колодязь мудрості, який неможливо вичерпати, він завжди сповнений розуму, доброти.
Отже ми відправляємося в чарівний світ казок.
Затишно дітям в пазусі казок,
Отак би й слухав про царя Салтана
Або про те, як весело козак
Обманював турецького султана.
Про карих коней з полуменем грив.
Про чаклуна, що все на світі може.
І хто б там що кому не говорив,
А згине зло. І правда переможе!
А ви знаєте, звідки до нас прийшли казки?
У стародавній африканській притчі розповідається про те, що колись давно Мишка, яка могла прослизнути куди завгодно, схотіла сплести собі казки з усього того, що бачила на своєму віку. Кожну казку вона одягала в яскраву сукню – чорну, червону, білу... Казки замінили їй дітей. Та одного разу необережна вівця вибила двері мишачої хатки. Казки вибігли і розбіглися по всій землі.
А сьогодні казки завітали й до нас у гості.
І ми матимемо змогу перевірити, чи знаєте ви казки, чи готові, як казкові герої, долати труднощі, чи допоможе вам дружба перемогти.
Три перешкоди ви вже разом подолали і тому можете стати повноправними учасниками сьогоднішнього свята казки.
Ведучими будемо ми – ваші старші сестрички: Оля - сестричка Романчука Ігоря, Оля - сестричка Ротко Оксани, Марина – сестричка Підгорної Наталі , Наталя – сестричка Віталіка Котляра
А допомагати вам будуть добрі феї, яких ви добре знаєте. І кому, як не їм, знати, хто з вас яке завдання може виконати краще.
Отже запрошуємо наших добрих фей – ваших класних керівників: Лесю Михайлівну і Лілію Петрівну.
Тепер ми можемо розпочинати змагання.
Конкурс перший.
Запутана справа.
В конкурсі беруть участь 4 учні класу.
Феї, допоможіть визначити, хто прийме участь в першому конкурсі.
Слухайте уважно казку. Вона незвична. Здається, що автор цієї казки заблукав в лабіринтах казок і щось напутав. Вам, як справжнім слідчим, потрібно встановити правду.
Отже, якщо ви помітите якісь неточності в казці, піднімайте руку. Виграє той, хто назве більше помилок і виправить їх.
КАЗКА – ПУТАНКА
Жила на світі одна вдова і мала вона двох дочок. Одна зних пасербиця Василина, а друга – рідна.
Одного разу вдова роздала кожній роботу: Василині - прясти, а рідній дочці – вишивати. В усьому домі вогонь погасила, лишила одну скіпочку і та згасла.
- Я не піду по вогонь! – каже рідна дочка, - Я вишиваю, мені від голки світло. Хай Василина йде до пані Метелиці і принесе вогонь.
Гірко плакала Василина, але чимдуж побігла до темного лісу, зненацька зачепилася за гілляку і впала у старий колодязь.
Коли опритомніла, побачила, що опинилася на страшенній галявині.
Чує раптом земля дрижить, ходором ходить. Це пані Метелиця в ступі летить, товкачем поганяє, мітлою слід замітає.
Підходить вона до воріт та як закричить:
- Тьху!Тьху! Руським духом пахне! Хто тут є?
- Це я, пані. Мене мати по вогонь до вас прислала.
- Добре, добре. Ходи зі мною.
А потім як крикне гучним голосом:
- Гей, запори мої міцні, відімкніться, ворота широкі, відчиніться!
Відчинилися ворота. Метелиця ввійшла з Василиною. Коло воріт росте яблуня, хоче зашмагати.
- Не шмагай, яблуне, дівчину! Це я її привела, -каже пані.
Біля хати стоїть пічка, хоче впекти Василину, та Метелиця зразу:
- Не печи дівчину! Вона зі мною.
Зайшла пані Метелиця до хати та каже Василині:
- Ти йди спати, і я зараз ляжу.
Пішла Василина за пічку тай чує, як Метелиця до кота говорить:
- Ти, котику, піч розпали, вогонь розклади. Я прокинусь, Василину спечу.
Лягла спати, та як захропить, на весь ліс чути було.Заплакала Василина, вийняла трохи хлібчика та каже:
-На тобі, котику, хлібчика, і відпусти мене додому.
- Добре, любонько! Я буду співати колискову, щоб Метелиця довше спала. А ти тікай! За твою доброту віддячу тобі.
Вибігла Василина з хати, а тут пічка як запече, а з неї хліб гукає:
- Ох, витягни мене, витягни. Бо згорю, я вже давно спікся!
Дівчина підійшла до печі, лопатою витягнула весь хліб.
Біжить вона, а тут на дорозі яблуня до неї промовляє:
- Обтруси мене! Яблука мої вже давно достигли! А ні, то відшмагаю!
Василина струснула яблуню, яблука градом посипалися на землю. Підбігла до воріт, та вони не відчиняються. Дівчина змастила їх салом, вони перед нею відчинилися.
Тут з неба полинув золотий дощ, і все золото приставало до Василини, аж нарешті вона вся вкрилася золотом.
Прийшла дівчина додому, як побачилиїї мачуха із дочкою, так на місці і застигли.
Конкурс другий.
„Так – ні”
На дошці закріплені цифри від 1 до 24. Учасники конкурсу називають цифру. Ведучі зачитують твердження. Учні дають відповідь „так”, якщо вони згідні з цим твердженням і „ні”, якщо не згідні. В конкурсі беруть участь 3 учні.
Шановні феї, хто грає в цьому конкурсі.
1. Пані Метелиця – російська народна казка. – (німецька)
2. Пензлик Маляну дістався від дідуся уві сні.+
3. У Василини було дві рідні сестри. – ( нерідні)
4. Зачарований ключик Синьої Бороди міг відкривати усі двері замку. - ( Одну коморку)
5. Маленька розбійниця стала доброю під впливом Герди.+
6. Принцеса із Снігової Королеви шукала для себе багатого принца. –( Не жадібного)
7. Попелюшка була на двох балах у королівському замку.+
8. Дівчині, яка шукала проліски в зимовому лісі, допоміг місяць Березень.- (Квітень)
9. Хлопчику- зірці зайчик , якого він врятував з пастки, допоміг знайти маму .- ( Монети)
10. У Попелюшки Шарля Перро були кришталеві туфельки.- (соболеві)
11. Герді про Кая у доброї чарівниці нагадали рози на капелюсі.+
12. Лісоруб забрав Хлопчика-зірку собі, а плащ віддав другому лісорубу.-
13. Брати -місяці дали дівчині перстень, за допомогою якого вона могла викликати їх.+
14.Друга дівчина пішла до пані Метелиці тому, що хотіла попрацювати. – ( золота )
15. Малян за допомогою пензлика знищив злого імператора. +
16. Від поміщика Малян втік за допомогою намальованого літака. – (коня)
17. Око журавля видало таємницю Малянового пензлика. +
18. Василині всю роботу допомагала виконувати лялечка, подарована батьком.- (мамою)
19. Скалки дзеркала троля могли попасти в око, в серце і в вухо. – ( в вухо –ні)
20. Кай повинен був скласти слово „багатство”- (вічність)
21. Синя Борода так любив свою дружину, що міг їй все простити. – ( цікавість не
простив)
22. Хлопчик- зірка став королем і жив довго і щасливо. – ( помер через 3 роки)
23. З лісу Василині допоміг вийти череп. +
24. Мачуха Попелюшки, поїхавши на бал, дала їй дуже багато роботи. – ( ніякої)
Конкурс третій.
Упізнай героя.
1. Вона мусила виконувати всю хатню роботу. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці і пряла доти, поки порізала ниткою пальці до крові.
( Падчірка, Пані Метелиця)
2. До того вона мені набридла, не можу й сказати! За ворота вийти не можна – всі сусіди про неї говорять: „Ах, сирітка нещасна!”, „Робітниця – золоті руки”, „Красуня – очей не відведеш”.
(Пасербиця, Дванадцять місяців)
3. Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилася у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала подушки так сильно, що аж пір’я летіло.
( Падчірка, Пані Метелиця)
4. Вона прочитала геть усі газети і вже встигла забути все, що прочитала, отака вона розумна. А недавно сиділа на троні, а це, до речі, не так уже й приємно, і тут-таки вирішила вийти заміж.
( Королівна, Снігова королева)
5. Пішла дівчина до кирниці, сіла тай пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі палець, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.
( Рідна дочка вдови, Пані Метелиця)
6. За вікном літали сніжинки. Одна з них, найбільша, упала на краєчок ящика з квітами. Раптом вона почала рости, рости і на очах перетворилася на жінку, закутану в білий серпанок, зітканий із безлічі снігових зірочок.
( Снігова Королева)
7. Нарешті дійшла до до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати. Але стара гукнула услід: „А чого ти боїшся, люба дитино?”
( Пані Метелиця)
8. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна, уся в матір, найкращу жінку в світі. (Попелюшка)
9. Вона була така ж на зріст, як і Герда, але дужча і ширша в плечах і смаглява. Очі в неї були чорні і якісь сумні.
( Маленька розбійниця, Снігова королева).
10. Вони тільки про те й говорили, як би краще вбратися, і без упину крутилися перед дзеркалами, вибираючи й приміряючи свої сукні.
(сестри Попелюшки)
11. Він був злючий - презлючий, наче сам чорт. Але якось він був у чудовому гуморі, бо зробив собі дзеркало.
( Троль, Снігова Королева)
12. Туди приїздила незнайома принцеса, найвродливіша в світі. Вона була дуже люб’язна і навіть почастувала нас апельсинами.
( сестри про Попелюшку на балу)
13. Вони дуже любили бігати в гості один до одного по даху й сидіти на маленьких стільчиках під трояндами. Там вони так гарно гралися!
( Кай і Герда, Снігова Королева)
14. З хатини, спираючись на костур, вийшла стара - престара бабуся у великому солом’яному капелюсі, на якому були намальовані чудові квіти.
( Добра чарівниця, Снігова Королева)
15. Він підібрав черевичок прекрасної незнайомки і лише на нього дивився, бо, певно, дуже закохався в принцесу.
( принц, Попелюшка)
16. Він залишився сам-один у неосяжній пустельній залі. Він дивився на крижини і все мудрував, аж у нього заболіла голова. Наче завмер і був такий блідий, мов би геть перетворився на крижинку.
( Кай, Снігова Королева)
Конкурс четвертий.
В Лукомор’ї
В конкурсі приймають участь п’ять учнів, які по черзі підходять до ведучих і продовжують по пам’яті читати вступ в поему О. Пушкіна „Руслан і Людмила” по одному рядку. Правильно названий рядок – 1 бал. Коли учасник збивається, право продовжувати передається протилежній команді.
Конкурс п’ятий
Подолання перешкод.
Коза – Дереза
6 учнів( 5 +1)
Всі пам’ятають, як вона спочатку „не їла”, „не пила”, а потім завдала чимало клопоту зайцю. Якби не рак – неборак, то взагалі не знати, чим би скінчилась ця казка з елементами трилера.
4 гравців однієї команди беруться за руки й утворюють зайчикову хатку. Один – коза – Дереза – заходить у „хатку”. Рак – Неборак з іншої команди старається ущипнути Козу – дерезу, яку гравці в „хатці” оберігають. Для кожної команди виділяється 1 хв. виграє та команда в якій рак – неборак скоріше ущипнув козу – Дерезу.
Вовк і семеро козенят
7 учнів
Семеро козенят із кожної команди змагатимуться у стрибучості. Перші гравці стрибають з місця з-за стартової лінії. Крейдою позначають місце, де вони приземлилися – звідси стрибатимуть уже інші гравці команди. Знову позначають місце приземлення, і так продовжуватиметься, аж поки всі гравці не стрибнуть. Перемагає та команда, гравці якої будуть знаходитися далі від стартової лінії.
Рукавичка
6 учнів
Для початку пригадаймо поіменно тих, хто жив у рукавичці: Мишка – Шкряботушка, Жабка – Квакушка, Зайчик – Побігайчик, Лисичка – Сестричка та Вовчик – Братчик. А потім прийшов Ведмідь, і казка на цьому скінчилася. Ось ці шестеро персонажів і будуть героями цієї казки, а рукавичкою стане обруч, покладений за фінішною лінією. За командою ведучих естафету починають Мишки. Вони біжать за фінішну лінію до обруча, залізають у нього і піднімають до пояса. Потім по черзі біжать наступні гравці і теж залізають під обруч. Останнім біжить Ведмідь. Він не залазить в обруч, а береться за нього рукою і тягне рукавичку з мешканцями за стартову лінію.
От і підходить до кінця наше свято. Та казки не прощаються з вами, вони тільки говорять вам допобачення, тому що ще не раз ви зустрінетеся з казкою у житті.
Але ж багато казок закінчуються бенкетом. А який бенкет без святкового торта. Торти у зал.
Тепер, згадуючи сьогоднішній день, ви з повним правом зможете сказати, як у казці: „І я там був, і торт я їв і хоч по бороді не текло, але є що згадати”.
А до учнів старших класів у нас є запитання. Пам’ятаєте „Мауглі” Кіплінга. Коли вовченята підростали, їх приводили на раду Вільного Племені. Сьогодні ви подібно до вовчої ради спостерігали за п’ятикласниками. Чи готові ви прийняти їх повноправними членами так званої Великої школи.
Ви прийняли п’ятикласників, тож пригадаймо ще один Закон Джунглів: велика ганьба для дорослого вовка, якщо він образить або принизить маленьких вовченят до тих пір, поки вовченята не підростуть і не вб’ють свого першого оленя. Пам’ятайте про це.
На початку вивчення теми „Казки” учні отримуюь перелік казок, які вони повинні прочитати самостійно.
На кожній перерві учні виконують завдання в різних кабінетах школи. Інформацію про те, де вони працюють, на кожній перерві діти отримують разом з дзвінком на перерву в конверті, який закидають в клас.
В підготовці завдань, питань, їх проведенні і перевірці приймають участь учні старших класів і члени клубу „Ерудит”.
Біологічний
„На гостину до Мавки”
1. Яке дерево росте у Лукомор’ї? (дуб)
2. Гілки якого дерева Василина перев’язала стрічкою?(березу)
3. Якої квітки не було у садочку Доброї чарівниці із „Снігової королеви”? (рози)
4. Яке дерево зверталося за допомогою до дівчат з казки „Пані Метелиця”?(яблуня)
5. Якої пори року пані Метелиця витрушує свої подушки? (взимку)
6. Яку тварину хлопчик-зірка врятував з пастки? (зайченя)
7. Чому північний олень так захопливо розповідає про Лапландію? (це його батьківщина)
8. Чи є якісь живі істоти, готові допомогти хлопчикові-зірці, не докоряючи йому за заподіяне зло? (ні)
9. Які створіння захищають подвіря Баби Яги? ( кіт, собака, береза, дівка чорнявка, кістки)
10. Яке природне явище, намальоване Маляном допомогло знищити імператора? (буря, шторм)
Математичний
„У царство точності”
1. Скільки героїв є у вступі в поему „Руслан і Людмила”?
2. О якій годині Попелюшка повинна була повернутися додому? (12)
3. Яку математичну фігуру нагадує Колобок? (куля)
4. Який по рахунку місяць подарував падчірці перстень, яким вона може скористатися,
коли попаде у біду? (четвертий, Квітень)
5. Яке число найчастіше зустрічається в народних казках? (3)
6. Скільки років прожив Хлопчик-зірка в домі лісоруба? (10)
7. Скільки витязів виходять із вод ясних з морським ватагом? (30)
8. Скільки героїв із вдячності за увагу до себе допомогли Василині?( 4)
9. Яку математичну дію пам’ятав Кай після поцілунку Снігової Королеви? (множення)
10. Скільки заплатив Малян за пензлик? ( ніскільки, йому його подарували)
Спортивна площадка
„У братів-близнюків Лєшого і Лісовика”
Водяний: Кочки. Повинен пройти кожен учень класу. Кількість потоплених впливає на результат класу.
Скорохід. Жеребкування: Чоботи скороходи – 45 розмір, тапки-скороходи – ласти, сандалі-скороходи. Лише в них можна втікти з царства. Взначається 1-3 місце по кожному виду.
СВЯТО КАЗКИ
„ ЗА ПАЗУХОЮ У КАЗОК”
Чи є на світі людина, яка хоча б раз у житті не мандрувала дивовижною країною казки?! Напевно, ні. У дитинстві всі мріють познайомитися з добрими феями, гномами або чарівником. Кожен хоче мати чарівну паличку, мати богатирську силу або казкову вроду.
В казки ми вчимося, як на світі жити, тому що казка – це глибокий колодязь мудрості, який неможливо вичерпати, він завжди сповнений розуму, доброти.
Отже ми відправляємося в чарівний світ казок.
Затишно дітям в пазусі казок,
Отак би й слухав про царя Салтана
Або про те, як весело козак
Обманював турецького султана.
Про карих коней з полуменем грив.
Про чаклуна, що все на світі може.
І хто б там що кому не говорив,
А згине зло. І правда переможе!
А ви знаєте, звідки до нас прийшли казки?
У стародавній африканській притчі розповідається про те, що колись давно Мишка, яка могла прослизнути куди завгодно, схотіла сплести собі казки з усього того, що бачила на своєму віку. Кожну казку вона одягала в яскраву сукню – чорну, червону, білу... Казки замінили їй дітей. Та одного разу необережна вівця вибила двері мишачої хатки. Казки вибігли і розбіглися по всій землі.
А сьогодні казки завітали й до нас у гості.
І ми матимемо змогу перевірити, чи знаєте ви казки, чи готові, як казкові герої, долати труднощі, чи допоможе вам дружба перемогти.
Три перешкоди ви вже разом подолали і тому можете стати повноправними учасниками сьогоднішнього свята казки.
Ведучими будемо ми – ваші старші сестрички: Оля - сестричка Романчука Ігоря, Оля - сестричка Ротко Оксани, Марина – сестричка Підгорної Наталі , Наталя – сестричка Віталіка Котляра
А допомагати вам будуть добрі феї, яких ви добре знаєте. І кому, як не їм, знати, хто з вас яке завдання може виконати краще.
Отже запрошуємо наших добрих фей – ваших класних керівників: Лесю Михайлівну і Лілію Петрівну.
Тепер ми можемо розпочинати змагання.
Конкурс перший.
Запутана справа.
В конкурсі беруть участь 4 учні класу.
Феї, допоможіть визначити, хто прийме участь в першому конкурсі.
Слухайте уважно казку. Вона незвична. Здається, що автор цієї казки заблукав в лабіринтах казок і щось напутав. Вам, як справжнім слідчим, потрібно встановити правду.
Отже, якщо ви помітите якісь неточності в казці, піднімайте руку. Виграє той, хто назве більше помилок і виправить їх.
КАЗКА – ПУТАНКА
Жила на світі одна вдова і мала вона двох дочок. Одна зних пасербиця Василина, а друга – рідна.
Одного разу вдова роздала кожній роботу: Василині - прясти, а рідній дочці – вишивати. В усьому домі вогонь погасила, лишила одну скіпочку і та згасла.
- Я не піду по вогонь! – каже рідна дочка, - Я вишиваю, мені від голки світло. Хай Василина йде до пані Метелиці і принесе вогонь.
Гірко плакала Василина, але чимдуж побігла до темного лісу, зненацька зачепилася за гілляку і впала у старий колодязь.
Коли опритомніла, побачила, що опинилася на страшенній галявині.
Чує раптом земля дрижить, ходором ходить. Це пані Метелиця в ступі летить, товкачем поганяє, мітлою слід замітає.
Підходить вона до воріт та як закричить:
- Тьху!Тьху! Руським духом пахне! Хто тут є?
- Це я, пані. Мене мати по вогонь до вас прислала.
- Добре, добре. Ходи зі мною.
А потім як крикне гучним голосом:
- Гей, запори мої міцні, відімкніться, ворота широкі, відчиніться!
Відчинилися ворота. Метелиця ввійшла з Василиною. Коло воріт росте яблуня, хоче зашмагати.
- Не шмагай, яблуне, дівчину! Це я її привела, -каже пані.
Біля хати стоїть пічка, хоче впекти Василину, та Метелиця зразу:
- Не печи дівчину! Вона зі мною.
Зайшла пані Метелиця до хати та каже Василині:
- Ти йди спати, і я зараз ляжу.
Пішла Василина за пічку тай чує, як Метелиця до кота говорить:
- Ти, котику, піч розпали, вогонь розклади. Я прокинусь, Василину спечу.
Лягла спати, та як захропить, на весь ліс чути було.Заплакала Василина, вийняла трохи хлібчика та каже:
-На тобі, котику, хлібчика, і відпусти мене додому.
- Добре, любонько! Я буду співати колискову, щоб Метелиця довше спала. А ти тікай! За твою доброту віддячу тобі.
Вибігла Василина з хати, а тут пічка як запече, а з неї хліб гукає:
- Ох, витягни мене, витягни. Бо згорю, я вже давно спікся!
Дівчина підійшла до печі, лопатою витягнула весь хліб.
Біжить вона, а тут на дорозі яблуня до неї промовляє:
- Обтруси мене! Яблука мої вже давно достигли! А ні, то відшмагаю!
Василина струснула яблуню, яблука градом посипалися на землю. Підбігла до воріт, та вони не відчиняються. Дівчина змастила їх салом, вони перед нею відчинилися.
Тут з неба полинув золотий дощ, і все золото приставало до Василини, аж нарешті вона вся вкрилася золотом.
Прийшла дівчина додому, як побачилиїї мачуха із дочкою, так на місці і застигли.
Конкурс другий.
„Так – ні”
На дошці закріплені цифри від 1 до 24. Учасники конкурсу називають цифру. Ведучі зачитують твердження. Учні дають відповідь „так”, якщо вони згідні з цим твердженням і „ні”, якщо не згідні. В конкурсі беруть участь 3 учні.
Шановні феї, хто грає в цьому конкурсі.
1. Пані Метелиця – російська народна казка. – (німецька)
2. Пензлик Маляну дістався від дідуся уві сні.+
3. У Василини було дві рідні сестри. – ( нерідні)
4. Зачарований ключик Синьої Бороди міг відкривати усі двері замку. - ( Одну коморку)
5. Маленька розбійниця стала доброю під впливом Герди.+
6. Принцеса із Снігової Королеви шукала для себе багатого принца. –( Не жадібного)
7. Попелюшка була на двох балах у королівському замку.+
8. Дівчині, яка шукала проліски в зимовому лісі, допоміг місяць Березень.- (Квітень)
9. Хлопчику- зірці зайчик , якого він врятував з пастки, допоміг знайти маму .- ( Монети)
10. У Попелюшки Шарля Перро були кришталеві туфельки.- (соболеві)
11. Герді про Кая у доброї чарівниці нагадали рози на капелюсі.+
12. Лісоруб забрав Хлопчика-зірку собі, а плащ віддав другому лісорубу.-
13. Брати -місяці дали дівчині перстень, за допомогою якого вона могла викликати їх.+
14.Друга дівчина пішла до пані Метелиці тому, що хотіла попрацювати. – ( золота )
15. Малян за допомогою пензлика знищив злого імператора. +
16. Від поміщика Малян втік за допомогою намальованого літака. – (коня)
17. Око журавля видало таємницю Малянового пензлика. +
18. Василині всю роботу допомагала виконувати лялечка, подарована батьком.- (мамою)
19. Скалки дзеркала троля могли попасти в око, в серце і в вухо. – ( в вухо –ні)
20. Кай повинен був скласти слово „багатство”- (вічність)
21. Синя Борода так любив свою дружину, що міг їй все простити. – ( цікавість не
простив)
22. Хлопчик- зірка став королем і жив довго і щасливо. – ( помер через 3 роки)
23. З лісу Василині допоміг вийти череп. +
24. Мачуха Попелюшки, поїхавши на бал, дала їй дуже багато роботи. – ( ніякої)
Конкурс третій.
Упізнай героя.
1. Вона мусила виконувати всю хатню роботу. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці і пряла доти, поки порізала ниткою пальці до крові.
( Падчірка, Пані Метелиця)
2. До того вона мені набридла, не можу й сказати! За ворота вийти не можна – всі сусіди про неї говорять: „Ах, сирітка нещасна!”, „Робітниця – золоті руки”, „Красуня – очей не відведеш”.
(Пасербиця, Дванадцять місяців)
3. Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилася у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала подушки так сильно, що аж пір’я летіло.
( Падчірка, Пані Метелиця)
4. Вона прочитала геть усі газети і вже встигла забути все, що прочитала, отака вона розумна. А недавно сиділа на троні, а це, до речі, не так уже й приємно, і тут-таки вирішила вийти заміж.
( Королівна, Снігова королева)
5. Пішла дівчина до кирниці, сіла тай пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі палець, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.
( Рідна дочка вдови, Пані Метелиця)
6. За вікном літали сніжинки. Одна з них, найбільша, упала на краєчок ящика з квітами. Раптом вона почала рости, рости і на очах перетворилася на жінку, закутану в білий серпанок, зітканий із безлічі снігових зірочок.
( Снігова Королева)
7. Нарешті дійшла до до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати. Але стара гукнула услід: „А чого ти боїшся, люба дитино?”
( Пані Метелиця)
8. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна, уся в матір, найкращу жінку в світі. (Попелюшка)
9. Вона була така ж на зріст, як і Герда, але дужча і ширша в плечах і смаглява. Очі в неї були чорні і якісь сумні.
( Маленька розбійниця, Снігова королева).
10. Вони тільки про те й говорили, як би краще вбратися, і без упину крутилися перед дзеркалами, вибираючи й приміряючи свої сукні.
(сестри Попелюшки)
11. Він був злючий - презлючий, наче сам чорт. Але якось він був у чудовому гуморі, бо зробив собі дзеркало.
( Троль, Снігова Королева)
12. Туди приїздила незнайома принцеса, найвродливіша в світі. Вона була дуже люб’язна і навіть почастувала нас апельсинами.
( сестри про Попелюшку на балу)
13. Вони дуже любили бігати в гості один до одного по даху й сидіти на маленьких стільчиках під трояндами. Там вони так гарно гралися!
( Кай і Герда, Снігова Королева)
14. З хатини, спираючись на костур, вийшла стара - престара бабуся у великому солом’яному капелюсі, на якому були намальовані чудові квіти.
( Добра чарівниця, Снігова Королева)
15. Він підібрав черевичок прекрасної незнайомки і лише на нього дивився, бо, певно, дуже закохався в принцесу.
( принц, Попелюшка)
16. Він залишився сам-один у неосяжній пустельній залі. Він дивився на крижини і все мудрував, аж у нього заболіла голова. Наче завмер і був такий блідий, мов би геть перетворився на крижинку.
( Кай, Снігова Королева)
Конкурс четвертий.
В Лукомор’ї
В конкурсі приймають участь п’ять учнів, які по черзі підходять до ведучих і продовжують по пам’яті читати вступ в поему О. Пушкіна „Руслан і Людмила” по одному рядку. Правильно названий рядок – 1 бал. Коли учасник збивається, право продовжувати передається протилежній команді.
Конкурс п’ятий
Подолання перешкод.
Коза – Дереза
6 учнів( 5 +1)
Всі пам’ятають, як вона спочатку „не їла”, „не пила”, а потім завдала чимало клопоту зайцю. Якби не рак – неборак, то взагалі не знати, чим би скінчилась ця казка з елементами трилера.
4 гравців однієї команди беруться за руки й утворюють зайчикову хатку. Один – коза – Дереза – заходить у „хатку”. Рак – Неборак з іншої команди старається ущипнути Козу – дерезу, яку гравці в „хатці” оберігають. Для кожної команди виділяється 1 хв. виграє та команда в якій рак – неборак скоріше ущипнув козу – Дерезу.
Вовк і семеро козенят
7 учнів
Семеро козенят із кожної команди змагатимуться у стрибучості. Перші гравці стрибають з місця з-за стартової лінії. Крейдою позначають місце, де вони приземлилися – звідси стрибатимуть уже інші гравці команди. Знову позначають місце приземлення, і так продовжуватиметься, аж поки всі гравці не стрибнуть. Перемагає та команда, гравці якої будуть знаходитися далі від стартової лінії.
Рукавичка
6 учнів
Для початку пригадаймо поіменно тих, хто жив у рукавичці: Мишка – Шкряботушка, Жабка – Квакушка, Зайчик – Побігайчик, Лисичка – Сестричка та Вовчик – Братчик. А потім прийшов Ведмідь, і казка на цьому скінчилася. Ось ці шестеро персонажів і будуть героями цієї казки, а рукавичкою стане обруч, покладений за фінішною лінією. За командою ведучих естафету починають Мишки. Вони біжать за фінішну лінію до обруча, залізають у нього і піднімають до пояса. Потім по черзі біжать наступні гравці і теж залізають під обруч. Останнім біжить Ведмідь. Він не залазить в обруч, а береться за нього рукою і тягне рукавичку з мешканцями за стартову лінію.
От і підходить до кінця наше свято. Та казки не прощаються з вами, вони тільки говорять вам допобачення, тому що ще не раз ви зустрінетеся з казкою у житті.
Але ж багато казок закінчуються бенкетом. А який бенкет без святкового торта. Торти у зал.
Тепер, згадуючи сьогоднішній день, ви з повним правом зможете сказати, як у казці: „І я там був, і торт я їв і хоч по бороді не текло, але є що згадати”.
А до учнів старших класів у нас є запитання. Пам’ятаєте „Мауглі” Кіплінга. Коли вовченята підростали, їх приводили на раду Вільного Племені. Сьогодні ви подібно до вовчої ради спостерігали за п’ятикласниками. Чи готові ви прийняти їх повноправними членами так званої Великої школи.
Ви прийняли п’ятикласників, тож пригадаймо ще один Закон Джунглів: велика ганьба для дорослого вовка, якщо він образить або принизить маленьких вовченят до тих пір, поки вовченята не підростуть і не вб’ють свого першого оленя. Пам’ятайте про це.
Сценка "Поділися своїм щастям"
З-за сцени:Коли Бог завершив свою роботу над людиною, в його руці залишився ще не
використаний клаптик глини. «Що ще тобі виліпити?», - запитав він у
чоловіка. « Виліпи мені щастя», попросила людина. Подумав Бог, нічого не
відповів, тільки поклав кусок глини їй в руку.
Появляються дві дівчинки: старшокласниця з «щастям» ( шар обтягнутий фольгою і прикрашений бантиками+ порізаний дощик новорічний) у руках і учениця початкових класів.
Маленька: Що це в тебе у руці?
Велика: Щастя
М: А чому воно таке маленьке
В: Воно ж тільки моє. Зате подивись, яке воно красиве і променисте
М: Яке чарівне
В: Хочеш, дам тобі маленьку частинку? М: Напевно…
В: Розкрий долоню, я поділюсь ( насипає Щастя у лдолоню)
М: Ой… Воно таке тепле.
В: Подобається?
М: Дуже… Спасибі!
В: Знаєш, набагато краще, коли щастя в руці
М: Так завжди буває
В: А якщо я з ким-небудь поділюся
М: В тебе прибавиться твого щастя
В: Сам не знаю. Тільки потім воно стане ще теплішим
М: А руки ним обпекти можна?
В: Руки обпікає заздрість. Щастя не обпікає
М: Знаєш… Я обов’язково поділюся цим дивом. Навіть знаю з ким.
В: Я рада за тебе. Ділися ним. Адже багатьом його ще не вистачає. Тай не кожен знає, де
його шукати.
М: Хіба щастя заховане від людей?
В: Так. Колись Ангели, помітивши, що люди не цінують його, вирішили сховати його.А
от куди – не зналию Ось дивись.... ( обсипає Щастям)
Виходять три ангели
А 1: Давайте сховаємо його на вершині найвищої гори світу
А2: Ні, люди сильні. Хтось один добереться до нього і всі решта дізнаються, де воно
А3: Тоді заховаймо його на дні моря
А1: Не забувай, що люди винахідливі, вони сконструюють апарат для підводного
плавання, і обовязково знайдуть щастя
А2: Сховаємо його на іншій планеті, подалі від Землі
А3: Ні, колись вони придумають корабель, щоб подорожувати по світах і відкриють цю
планету
А1: Я думаю, що знаю, де потрібно його сховати
Разом: Де?
А1: Сховаємо його в них самих. Їм і в голову не прийде шукати його там.
( Ангели відходять)
В: З того часу щастя знаходять тільки ті, хто прислухається до свого серця
( Парами виходять старшокласники, Маленька дівчинка пробігає між ними і обсипає «щастям»)
Перша пара :
- Я подарую тобі найменшу зірку, зі всіх, які можна побачити на небі. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю великі, яскраві зірки
- Я відповім Інші уже давно подаровані, в них сотні імен, ім не вистачить сили дарувати всім радість. А ця маленька, тільки твоя, тому що її більше нікому не дарували, і вона буде світити тільки для тебе, и тільки ти зможеш знайти її серед всіх інших і будеш щаслива.
Друга пара:
- Я подарую тобі квітку, що ще не розпустила свої пелюстки. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю розквітлі?
- Я відповім: Тому що ця квітка хоче твоєї любові, твоєї турботи, вона хоче цвісти тільки для тебе. Тільки ти побачиш, як пробються її пелюстки , і посміхнешся, а вона посміхнеться тобі у відповідь і ти станеш щасливою
Третя пара
- Я подарую тобі звичайну хмарину. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю красиві хмаринки
- Я відповім. Тому що вона чекає, коли ти захочеш її змінити і виліпити із неї свою мрію. Хмарини так люблять мінятися для інших, і вона хоче, щоб тільки ти змінив її, вона не хоче бути просто хмариною, хоче стати частинкою твоєї фантазії, твого щастя
Четверта пара:
- Я подарую тобібурхливе море. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю спокійне море
- Я відповім: Тому що море хоче, щоб ти його заспокоїла, погладила ніжною рукою його хвилі, вмилася його сльозами. І тоді воно заспокоїться і подарує тобі щастя
П’ята пара:
- Я подарую тобі холодний вітер. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю теплий вітер
- Я відповім Тому що він не знає куди летить і вистигає. Він хоче твого тепла, він хоче ним зігріти тебе, коли буде сумно і самотньо. Подаруй йому тепло, і перестань бути самотньою. Стань щасливою
Шоста пара:
- Я подарую тобі захід сонця. Ти запитаєш
- Чому, я люблю, коли воно над головою
- -Я відаповім Тому, що воно хоче, щоб ти вірила, що воно зійде завтра, а проводжаючи увечері, ти сумувала за ним аж до ранку, і щаслива зустрічала його знову.
В: Щастя схоже на метелика. Чим більше тобі хочеться його спіймати, тим більше воно вислизає з твоїх рук.
М: Але, якщо ви забудете про нього і переключите свою увагу на інші речі, воно прилетить тихесенько і сяде на твоє плече
Всі разом: Ми бажаємо всім щастя!
використаний клаптик глини. «Що ще тобі виліпити?», - запитав він у
чоловіка. « Виліпи мені щастя», попросила людина. Подумав Бог, нічого не
відповів, тільки поклав кусок глини їй в руку.
Появляються дві дівчинки: старшокласниця з «щастям» ( шар обтягнутий фольгою і прикрашений бантиками+ порізаний дощик новорічний) у руках і учениця початкових класів.
Маленька: Що це в тебе у руці?
Велика: Щастя
М: А чому воно таке маленьке
В: Воно ж тільки моє. Зате подивись, яке воно красиве і променисте
М: Яке чарівне
В: Хочеш, дам тобі маленьку частинку? М: Напевно…
В: Розкрий долоню, я поділюсь ( насипає Щастя у лдолоню)
М: Ой… Воно таке тепле.
В: Подобається?
М: Дуже… Спасибі!
В: Знаєш, набагато краще, коли щастя в руці
М: Так завжди буває
В: А якщо я з ким-небудь поділюся
М: В тебе прибавиться твого щастя
В: Сам не знаю. Тільки потім воно стане ще теплішим
М: А руки ним обпекти можна?
В: Руки обпікає заздрість. Щастя не обпікає
М: Знаєш… Я обов’язково поділюся цим дивом. Навіть знаю з ким.
В: Я рада за тебе. Ділися ним. Адже багатьом його ще не вистачає. Тай не кожен знає, де
його шукати.
М: Хіба щастя заховане від людей?
В: Так. Колись Ангели, помітивши, що люди не цінують його, вирішили сховати його.А
от куди – не зналию Ось дивись.... ( обсипає Щастям)
Виходять три ангели
А 1: Давайте сховаємо його на вершині найвищої гори світу
А2: Ні, люди сильні. Хтось один добереться до нього і всі решта дізнаються, де воно
А3: Тоді заховаймо його на дні моря
А1: Не забувай, що люди винахідливі, вони сконструюють апарат для підводного
плавання, і обовязково знайдуть щастя
А2: Сховаємо його на іншій планеті, подалі від Землі
А3: Ні, колись вони придумають корабель, щоб подорожувати по світах і відкриють цю
планету
А1: Я думаю, що знаю, де потрібно його сховати
Разом: Де?
А1: Сховаємо його в них самих. Їм і в голову не прийде шукати його там.
( Ангели відходять)
В: З того часу щастя знаходять тільки ті, хто прислухається до свого серця
( Парами виходять старшокласники, Маленька дівчинка пробігає між ними і обсипає «щастям»)
Перша пара :
- Я подарую тобі найменшу зірку, зі всіх, які можна побачити на небі. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю великі, яскраві зірки
- Я відповім Інші уже давно подаровані, в них сотні імен, ім не вистачить сили дарувати всім радість. А ця маленька, тільки твоя, тому що її більше нікому не дарували, і вона буде світити тільки для тебе, и тільки ти зможеш знайти її серед всіх інших і будеш щаслива.
Друга пара:
- Я подарую тобі квітку, що ще не розпустила свої пелюстки. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю розквітлі?
- Я відповім: Тому що ця квітка хоче твоєї любові, твоєї турботи, вона хоче цвісти тільки для тебе. Тільки ти побачиш, як пробються її пелюстки , і посміхнешся, а вона посміхнеться тобі у відповідь і ти станеш щасливою
Третя пара
- Я подарую тобі звичайну хмарину. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю красиві хмаринки
- Я відповім. Тому що вона чекає, коли ти захочеш її змінити і виліпити із неї свою мрію. Хмарини так люблять мінятися для інших, і вона хоче, щоб тільки ти змінив її, вона не хоче бути просто хмариною, хоче стати частинкою твоєї фантазії, твого щастя
Четверта пара:
- Я подарую тобібурхливе море. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю спокійне море
- Я відповім: Тому що море хоче, щоб ти його заспокоїла, погладила ніжною рукою його хвилі, вмилася його сльозами. І тоді воно заспокоїться і подарує тобі щастя
П’ята пара:
- Я подарую тобі холодний вітер. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю теплий вітер
- Я відповім Тому що він не знає куди летить і вистигає. Він хоче твого тепла, він хоче ним зігріти тебе, коли буде сумно і самотньо. Подаруй йому тепло, і перестань бути самотньою. Стань щасливою
Шоста пара:
- Я подарую тобі захід сонця. Ти запитаєш
- Чому, я люблю, коли воно над головою
- -Я відаповім Тому, що воно хоче, щоб ти вірила, що воно зійде завтра, а проводжаючи увечері, ти сумувала за ним аж до ранку, і щаслива зустрічала його знову.
В: Щастя схоже на метелика. Чим більше тобі хочеться його спіймати, тим більше воно вислизає з твоїх рук.
М: Але, якщо ви забудете про нього і переключите свою увагу на інші речі, воно прилетить тихесенько і сяде на твоє плече
Всі разом: Ми бажаємо всім щастя!
Підписатися на:
Дописи (Atom)