Про мене

Моє фото
Вчитель світової літератури Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 на Тернопільщині

вівторок, 4 січня 2011 р.

Методичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету

Методичні рекомендації
щодо оформлення навчального кабінету із зарубіжної літератури
загальноосвітніх навчальних закладів

На допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів, керівникам шкільних МО, кафедр пропонуємо матеріали, що можуть стати у пригоді під час оформлення кабінету зарубіжної літератури.
Кабінет – це навчальний підрозділ середнього загальноосвітнього навчального закладу, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристроями, що стосуються конкретного навчального предмета. В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, вихов¬на робота з учнями, систематичне підвищення нау¬кової, педагогічної, психологічної та методичної ква¬ліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя.
Навчально-пізнавальна робота з предмета здійснюється за допомогою комплексного викорис¬тання технічних засобів навчання, організації роботи з підручниками, електронними посібниками, документами, довідникою літературою, дидактичним матеріа¬лом, мультимедійними додатками, тощо.
Уся робота кабінету проводиться в тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і сприяє реалі¬зації науково-методичної проблеми навчального закладу.
Кабінет зарубіжної літератури – це спеціально облад¬наний учбово-методичний центр, який повинен забез¬печувати найвищі рівні викладання літератури – науковий, естетичний, навчальний, методичний, виховний. Саме тут відбувається залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книги, формуються критерії сприй¬няття творів світового мистецтва.
Мета вивчення світової літератури у загальноосвітній школі, яка визначена у новій програмі 12-річної школи, а також зміст навчального матеріалу безпосередньо впливають на обладнання, методи, прийоми та форми роботи кабінету.
Розглянемо з деякими уточненнями та міркуваннями проблему обладнання кабінету світової літератури, визна¬чимо її новий зміст за рубриками:
 документальні матеріали;.
 словесно-образна наочність
 критичні та літературознавчі матеріали;
 періодичні видання;
 методична література;
 довідкова література;
 наочність і ТЗН;
 Новий тлумачний словник української мови у чотирьох то¬мах. – К.: Аконіт, – 1999. – С. 204
 Прессман Л.П. Кабинет литературы; Пособие для учителей. – 2-е изд., доп. – М.: Просвещение, 1983. – 144 с
 матеріали досвіду школи; картотека.
Зміст роботи кабінету зарубіжної літератури визначається навчальни¬ми програмами і підручниками, програмами факуль¬тативних занять та планами позакласної роботи.
Вивіска навчального кабінету
№ кабінету
Назва кабінету
Завідувач кабінету, категорія, звання

І. Організація роботи кабінету та керівниц¬тво ним.
Роботою кабінету керує завідувач, якого призна¬чає директор з числа досвідчених учителів зарубіжної літератури школи.
Завідувач є організатором роботи вчителів та учнів з обладнанням кабінету.
До обов'язків завіду¬вача кабінету входить:
 планування (складає перспективний план і рег¬ламент роботи на рік, що обговорюються на засі¬данні методичного об’єднання вчителів і затвер¬джуються директором школи);
 забезпечення безумовного виконання учнями і вчителями, встановлених для кабінету правил тех¬ніки безпеки, санітарії та гігієни, а також правил поведінки учнів на уроках, перервах та в позаурочний час;
План роботи кабінету передбачає:
 поповнення кабінету наочними посібниками а також організацію навчальної роботи кабінету, про¬ведення тематичних атестацій,;
 раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;
 проведення заходів, спрямованих на підвищен¬ня знань учнів із зарубіжної літератури, організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних вечорів, шкільних олімпіад );
 організацію навчально-методичної роботи вчи¬телів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шля¬хом самоосвіти, вивчення і впровадження передо¬вого досвіду;
 організацію виставок учнівської творчості.
При кабінеті створюється актив учнів, який допо¬магає в обладнанні кабінету, бере активну участь у гуртковій роботі.
II. Розміщення і зберігання навчального об¬ладнання та підготовка його до використання на уроках
Навчальне обладнання, посібники та прилади зберігаються в кабінеті за розділами програми і по класах з урахуванням потреби у використанні. Демонстраційне обладнання зберігається окремо. Прилади за¬гального призначення виділяються в окремий розділ.
Для зберігання приладів та обладнання кабінет оснащується відповідними меблями та пристроями.
Для роздавального мате¬ріалу використовуються лотки, укладки.
Таблиці зберігаються в спеціальних шафах-ящиках.
Все майно кабінету записується до інвентарної книги встановленого зразка.
Облік та списання непридатного обладнання, при¬ладів та інших посібників проводиться відповідно до положень та інструкцій.

Кабінет має бути оснащеним
 комплектом навчального обладнання із зарубіжної літератури і комплектом навчально-методичних по¬сібників для вчителів;
 комплектом технічних засобів навчання та при¬строями для їх використання;
 тематичною картотекою навчального облад¬нання;
 картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою, картотекою навчальних комп'ютерних програм;
 бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, підручника¬ми, збірниками текстів для читання, журналами, необхідними в навчально-виховній роботі із зарубіжної літератури;
 картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями з виконання письмових робіт
 картотекою завдань для здійснення індивіду¬ального підходу до навчання, організації самостійної роботи учнів, проведення контрольних робіт, тема¬тичних атестацій;
 посібниками, виготовленими уч¬нями;
 інструментами і матеріалами для виготовлення, посібників;
 протипожежним інвентарем, аптечкою;
 інвентарною книгою.

Зразок інвентарної книги
№п/п інвентарний
номер назва
обладнання кількість ціна


Місце навчально-наочних посібників і робіт учнів у кабінетах

У кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, зразків письмових робіт, книг, тощо.
Представляються портрети видатних, по¬етів, письменників, а також довідкові матеріали про них.
Тимчасово експонуються матеріали, необхідні для вивчення окремих тем і розділів програми, посібники, виготовлені учнями, стінні га¬зети, поради з підготовки до тематичних, підсум¬кової державної атестацій, олімпіад, конкурсів тощо.

III. Обладнання робочого місця вчителя
У кабінеті зарубіжної літератури робоче місце вчителя облад¬нується робочим столом.
Класна дошка розміщується на передній стінці приміщення. Частина дошки виготовляється з фе¬ромагнітного матеріалу. На ній мають бути тримачі для таблиць. Над дошкою кріпиться екран, що вільно згортається, інтерактивна дошка.

IV. Робоче місце учня
Робочі місця учнів обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці, техніки безпеки, естетично-гігієнічних вимог.
У кабінеті зарубіжної літератури ма¬ють бути:
 • необхідна у навчально-виховній роботі історич¬на, художня, критична та мемуарна література, літе¬ратурознавчі та мовознавчі праці;
 • різні типи словників, довідників, інша інфор¬маційно-довідкова література;
 роздатковий, наочно-ілюстративний матеріал (картки, ілюстрації, ребуси тощо) з літерату¬ри, необхідний для належної організації навчальної роботи на уроках;
 методичні листи, рекомендації обласного уп¬равління освіти, ОІППО, районного відділу освіти, райметодкабінету;
 таблиці, портрети письменників, інші навчаль¬но-наочні посібники із зарубіжної літератури;
 матеріали про зарубіжних письменників, які жили або творили на території рідного краю(художні тексти, газетний та журнальний матеріал), підручники, хрестоматії, монографії;
 портрети письменників – класиків світової літератури;
 вислів видатного митця про значення літерату¬ри в житті людини (суспільства);
 словники всіх типів, обов'язково тлумачний, а також іншомовних слів;
 достатня кількість підручників, хрестоматій;
 фахові газети та журнали, які школа передпла¬чує для кабінету;
 ілюстрації до текстів художніх творів;
 державні документи про освіту й культуру;
 періодика (фахові журнали, газети, брошури);
 учнівські роботи (кращі твори, дослідження, реферати, повідомлення);
 куточок розвитку логічного мислення школярів (оформлений учнями);
 набір пам'яток-орієнтирів для організації само¬стійної роботи учнів;
 виставка дитячих малюнків до текстів художніх творів;
 робочі стенди, на яких можна розмістити мате¬ріали зарубіжної літератури;
 матеріали проведених заходів;
 матеріали лекцій, конференцій, вечорів, диспутів, олімпіад, вікторин;
 план проведення тижня зарубіжної літератури;
 список рекомендованої літератури.
 матеріали передового педагогічного досвіду вчителів області, району, школи;
 фонотека, фонохрестоматії, магнітофонні за¬писи, відеозаписи уроків зарубіжної літератури;
 діатека навчальних діафільмів, діапозитивів з предмета;
 картотека наявних у кабінеті матеріалів;
 критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, графік проведення тематичних атестацій.
На передній стіні – дошка, над дошкою – пор¬трети відомих письменників, на стрічці під портрета¬ми – вислови про значення літератури в житті лю¬дини. На протилежній від дошки стіні можна помістити стенд у вигляді розгорнутої книги. Це практично кілька окремих стендів: «Книга – джерело знань», «Мето¬дичний куточок», «Основні правила читання твору», коротка інформація про письменника-ювіляра (порт¬рет, роки життя, найкращі твори, вислови про митця та інше). Можна використати стенд, на якому постійно подається інформація про новинки літератури, мате¬ріал до святкових дат, матеріал, який вивчається на уроці, учнівські реферати, кращі твори учнів, альбо¬ми, листівки, малюнки... Зліва від дошки можна по¬містити стенди, котрі інформують про конкретну фор¬му уроку і містять відповідні матеріали, скажімо: «Джек Лондон», «Оноре де Бальзак», «Фредерік Стендаль».
На задній стіні – шафи для зберігання книг, апаратури, інших навчально-демонстраційних ма¬теріалів.
Обов’язково у кабінеті зарубіжної літературимає бути художні тексти, які не¬обхідні для опрацювання під час уроків та в позаурочний час. Художні твори періодично поновлюють з книжко¬вих фондів шкільної бібліотеки відповідно до про¬грамового матеріалу, що вивчається в даний час.

АТЕСТАЦІЯ КАБІНЕТУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

№ п/п Вимоги до кабінету
І. Дотримання державних санітарних правил і норм обладнання, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій навчально-виховного процесу
ІІ. Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету
1. Оснащення кабінету:
- комплектація засобами навчання, передбаченими переліком типових навчально-наочних посібників;
- необхідними ТЗН і пристосуваннями для їх ефективного використання;
- словесно-образною наочністю;
- критичними та літературознавчими матеріалами;
- періодичними виданнями;
- методичною літературою;
- довідковою літературою;
- матеріалами досвіду школи;
- законодавчими документами про освіту;
- картотеками навчального устаткування.
2. Організація робочого місця учня:
- відповідність шкільних меблів (парт, столів, сгільців) діючим стандартам та антропометричним вимогам (відповідність висоти стола і стільця зросту учня),
- маркування шкільних меблів,
- розміщення столів відповідно до гігієнічних норм.
3. Організаціяробочого місця вчителя:
- наявність робочого стола вчителя,
- наявність класної дошки,
- доцільність розміщення,
- оснащення магнітною основою
4. Розміщення і зберігання навчального обладнання:
- нумерація місць, зберігання засобів навчання, наявність етикеток,
- наявність інвентарної книги,
- наявність меблів та пристроїв для зберігання посібників та обладнання.
ІІІ. Навчально- методичне забезпечення кабінету
- навчальними програмами, які мають гриф МОН України і визначені як діючі
- підручниками, посібниками, хрестоматіями,
- підбірка книг для самостійного та позакласного читання,
- критичні статті вітчизняних та зарубіжних літературознавців,
- поурочні та календарні плани,
- завдання для тематичної атестації,
- тематичні папки,
- зразки олімпіадних та конкурсних завдань.
ІV. Оформлення навчальних кабінетів:
1.
2.
3.
4.






5. Табличка з написом назви кабінету
Озеленення кабінету
Постійні експозиції:
Експозиції змінного характеру
- виставка кращих робіт учнів,
- матеріали до теми наступних уроків,
- додаткова інформація відповідно до навчальних програм,
- результати олімпіад» конкурсів;
- матеріали краєзнавчого характеру,
- додаткова інформація про життєвий і творчий шлях письменника.
Естетичний вигляд кабінету
V. Керівнцтво навчальним кабінетом:
1.

2.
3.
4.
5.
6. Наказ про призначення завідуючого кабінетом, посадові обов'язки заві-
дуючого кабінетом.
План роботи кабінету, паспорт кабінету.
Оновлення та удосконалення матеріальної бази кабінету.
Стан ведення документації відповідно до вимог.
Забезпечення дотримання чистоти і порядку.
Перспективний план оснащення кабінету



Принципи організації кабінету зарубіжної літератури

Документальні матеріали
Як і кожен громадянин України, вчитель зарубіжної літератури у своїй роботі керується перш за все державни¬ми документами. Для цього йому необхідно добре знати правознавство – науку про встановлення найвищим орга¬ном державної влади загальнообов'язкових правил, які ма¬ють найвищу юридичну силу. Тому у кабінеті потрібно мати «Конституцію України» і виконувати закон України про освіту. Вчитель повинен знати, що існують державні стандарти Міністерства освіти, на підставі яких створюються програми шкільних дисциплін.
У кабінеті повинна бути програма зі шкільної дисципліни «Зарубіжна література», яка має гриф МОН Ук¬раїни і визнана як діюча.
Наявність і знання найважливіших документальних ма¬теріалів підвищують аргументованість і переконливість будь-яких повідомлень вчителя, свідчать про його ґрунтов¬ну соціально-політичну та науково-методичну підготовку.

Словесно-образна наочність
До неї, перш за все, належить достатньо широкий добір художньої літератури.
При оснащенні кабінету художніми текстами варто звернути особливу увагу на підручники-хрестоматії та посібники-хрестоматії. Саме вони спроможні забезпечити учнів програмовими художніми текстами. Велика кількість варіантів існуючих підручників та посібників-хрестоматій відкриває для вчителя можливість вибору. Здійснити вда¬лий вибір йому допоможуть знання критеріїв, які розроб¬лені вченими-методистами, а саме:
 відповідність композиції та змісту хрестоматій чинним програмам із зарубіжної літератури;
 їх науково-теоретичний рівень;
 якість методичного забезпечення;
 урахування специфіки вивчення світової літератури у середніх і старших класах;
 їх гуманістичний зміст, що сприяє духовному самовизначенню учня;
 висока педагогічна цінність і значний виховний ефект;
 яскраво виражена репрезентативність;
 психологічна відповідність конкретному віковому періоду;
 якісний літературний переклад та визначений обсяг видання.
Наявність виучуваного художнього тексту на уроці є за¬порукою його ефективного вивчення. На сьогодні це найбільш не вирішена проблема. Але до наступного на¬вчального року вона має бути знята, бо видавництва Ук¬раїни вже видрукували хрестоматії по всіх класах за новою програмою. їх можна придбати заздалегідь, щоб учні за літо змогли прочитати програмові твори. Отже, відкрилася можливість придбати для кабінету хрестоматії, які забезпе¬чать на уроці художнім текстом кожного учня, а це буде сприяти ефективному навчанню учнів читати та аналізувати програмові твори.
До словесно-образної наочності належать не лише хре¬стоматії. Необхідність словесно-образної наочності визна¬чає достатньо широкий підбір літератури різного характеру для забезпечення наукового рівня викладання; сюди вхо¬дять зібрання книг до позакласного і самостійного читання та визначні художні тексти, які не ввійшли до шкільних про¬грам. Прилучити учнів до читання художньої літератури або проілюструвати наслідки такої роботи можуть відповідні постійно діючі стенди рекламно-агітаційного характеру, які можуть мати наступні назви: «Моя улюблена книга», «Під зеленим абажуром», «У світі літератури», «Що ти чи¬таєш?», «Таємниці улюблених книг», «Хто, де, коли, що?» та інші.
Критичні та літературознавчі матеріали
На сьогодні є досить актуальною наявність широкого кола літературно-критичних матеріалів у кабінеті світової літератури. Для проведення занять із вивчення літературно-критичних матеріалів учителю можуть допомогти наступні видання:
1. Видання творів і статей зарубіжних літературознавців і критиків. Наприклад: Жирмунский В.М. Байрон и Пушкин.- Л.: Наука, 1978.; Андре Моруа.Олимпио, или жизнь Виктора Гюго. – М.: Высшая школа, 1969; Кучборская Е. Змиль
Золя-литературньїй критик. – М.: Изд-во Московського университета, 1978.; Вайман С. Бальзаковский парадокс. – М.: Советский писатель, 1981 та інші.
2. Видання творів і статей вітчизняних літературознавців і критиків. Наприклад: Денисова Т., Джек Лондон. – К.: Дніпро, 1978; Матузова Н., Гі де Мопассан. – К.: Дніпро, 1986 та інші.
3. Видання книг для школярів згідно з програмою із за¬ рубіжної літератури. Наприклад: Зарубіжна література Х1Х століття. Посібник. 10 кл. За редакцією О.М. Ніколенко, В.І. Мацапури, Н.В.Хоменко. - К.: Академія, 1999; За¬рубіжна література XX століття. Посібник. 11 клас. За ред. О.М. Ніколенко, Т.М.Конєвої, М.В. Хоменко. – К.: Ака¬демія, 1998; Скуратівський В.,
4. Книги із серій «Класики зарубіжної літератури» (Ви¬давництво «Дніпро»); «Зарубіжна література» (Видавництво «Ленвіт») та інші.
Звернення до літературно-критичного матеріалу у школі має велике значення. Учні отримують інформацію пізнавального і виховного аспектів, яка спрямована на фор¬мування умінь і навичок самостійної роботи з художнім тек¬стом. Аналізуючи художній твір разом з критиком, учень має можливість зіставити свої враження, сприйняття, погля¬ди, думки, висновки з точкою зору вченого, звернути увагу на аргументи, які висуває критик, і порівняти їх зі своїми, зробити висновки. Це один із найефективніших прийомів формування світогляду учня. Знання й уміння, які отриму¬ють учні під час роботи з літературно-критичними ма¬теріалами, знадобляться їм у житті незалежно від їхньої майбутньої професії. Запропоновані критичні та літерату¬рознавчі праці містять цікавий і цінний матеріал і яро пись¬менників, який стане у пригоді на у роках, з вивчення біо¬графії та творчого шляху митців. Не втратила своєї актуаль¬ності і така відома серія, як «ЖЗЛ» (Муравьева И. Андер-сен, 1959; Муравьева И. Гюго, 1961; Франк Б. Сервантес, 1961; Аникст А. Шекспир; Мендельсон М. Марк Твен; Булгаков М. Жизнь господина де Мольера, 1980 та інші).
За останнє десятиліття нових літературно-критичних матеріалів на допомогу вчителю зарубіжної літератури вий¬шло вже чимало, але окремих ще обмаль. Серед них варто відзначити таку книгу: Наливайко Д.С., Шахова К.О. За¬рубіжна література XIX століття. Доба романтизму. – К.: Заповіт, 1997 (2-е видання – 2001). Більшість літературно-критичних матеріалів сьогодні виходить у періодичних ви¬даннях.
Періодичні видання
Поповнення кабінету періодичними виданнями допомо¬же вчителю слідкувати за новими досягненнями критики, літературознавства, методики та інших наук, які складають методичні основи шкільної дисципліни «Зарубіжна літера¬тура». Але неможливо осягнути неосяжне – мати всю періодику з цих наук. Досвід оснащення кабінетів літерату¬ри в школі свідчить про те, що доцільно мати папки, куди вчитель разом з учнями буде збирати найважливіші ма¬теріали з газет та журналів. Ці папки можуть комплектувати¬ся для кожного класу або за темами, наприклад:
Письменники світової літератури ( персоналії);
Світова література і театр;
Світова література і кіно (телебачення);
Світова література і живопис (скульптура);
Світова література;
Література рідного краю.
Щоб легше і швидше користуватися накопиченим у пап¬ках матеріалом, потрібно завести картотеку, якою 6 могли користуватися і учні, і вчитель, і складати вони повинні її ра¬зом. Картка може мати такий зміст:
Автор.
Назва статті, її анотація.
Газета, журнал.
Дата опублікування.
Найновіший матеріал розташовується на постійно діючих стендах.
Науково-методичні періодичні видання у кабінеті по¬винні бути обов'язково. А саме: журнали: «Всесвітня літера¬тура в середніх навчальних закладах України», «Всесвітня література та культура в навчальних закладах України», «Зарубіжна література в навчальних закладах», «Вікно в світ». Саме вони спроможні тримати словесника у курсі всіх новин у галузі літератури і методики її викладання. Наведе¬мо для прикладу рубрики, які всебічно висвітлює журнал «Всесвітня література та культура»:
Нова програма у нових розробках.
Вивчення оглядових тем у школі.
Аналіз твору: теорія і практика.
Сучасні методи викладання літератури.
Невідкриті імена.
Література і філософія.
Література в контексті культури.
Фонові матеріали.
Дидактичні матеріали та інші.
Кожного року вчитель переглядає журнали і найкращі матеріали залишає у папках.
Методична література
Окрім науково-методичних періодичних видань, вчите¬лю допоможуть підвищувати свій професійний рівень ґрун¬товні методичні дослідження. На сьогодні таких досліджень з методики світової літератури ще обмаль. Серед існуючих відзначимо (Б.Волощук, Б.Бегун).
Незабаром літні канікули, і знову перед учителем літе¬ратури постане питання удосконалення власного кабінету. Розпочинаючи цю необхідну та копітку роботу, важливо визначитися з концепцією майбутнього кабінету, продума¬ти принципи систематизації матеріалу в ньому.
Серед можливих типів сучасних кабінетів літера¬тури виділимо такі:
1. Кабінет - літературний клуб (у ньому має бути затишно і зручно всім, хто цікавиться літературою. У тако¬му кабінеті усім бажаючим можна знайти різноманітну до¬даткову літературу (літературні довідники, енциклопедії, словники, посібники та монографії, присвячені окремим
темам, фахові періодичні видання тощо). Було б дореч¬ним, якби такий кабінет став не просто місцем зустрічі при¬хильників літератури, а й мав би власну назву, девіз, мож¬ливо, логотип, свою програму та перспективний план ро¬боти. Напрямки такої діяльності можуть бути різні: і ок¬ремі дослідження у проблемних групах, і організація по¬етичної студії, і робота в театральному гуртку).
2. Кабінет-музей (такий тип кабінету літератури дав¬но відомий багатьом словесникам та достатньо широко використовується у шкільній практиці. Необхідно зазначи¬ти, що влаштування та підтримка такого кабінету доволі складна робота, що потребує пошуку та систематизації не¬
обхідних матеріалів, обладнання та реконструкцій експо¬натів музею. Крім традиційних вже для українських шкіл кабінетів-музеїв певних персоналій, присвячених окремим письменникам (наприклад, кабінети-музеї В.Г.Короленка, Шолом-Алейхема, М.Булгакова, А.Ахматової то¬що), тематику такого типу кабінету можна розширити. Це може бути і музей якоїсь окремої національної літератури (наприклад, кабінет-музей англійської літератури), і музей улюбленого літературного персонажа (наприклад, кабінет-музей Шерлока Холмса), і музей певного літературного періоду, і навіть музей якогось літературного жанру (наприклад, кабінет-музей сонета) чи напряму (кабінет-музей літератури символізму). Важливо, щоб такий створений тематичний кабінет-музей був мобільним — тобто, щоб експонати доповнювалися, учні мали б змогу стежити за змінами та розширювати свої знання з певної теми.
3. Об'єднаний кабінет (такий тип кабінету готують у тісній взаємодії вчителі зарубіжної та української літератур, що обумовлено головною спільною метою вивчення літературних курсів у школі – підготувати грамотного розвиненого читача, здатного сприймати та оцінювати художні твори. Тобто у такому об'єднаному кабінеті все має бути підпорядковане завданню взаємозв'язаного вивчення української та зарубіжної літературі у різноманітному наочному матеріалі представленому у такому кабінеті, важливо показати інтеграцію двох предметів з метою ос¬мислення міжлітературних зв'язків зарубіжного та ук¬раїнського письменств. Це, в свою чергу, буде сприяти формуванню в учнів уявлення про українську літературу як невід'ємну складову світової. Слід зазначити, що подібний тип кабінету може бути підготовлений і у процесі спільної праці вчителів зарубіжної літератури та іноземної мови. Особливо доречним буде створення такого об'єднаного кабінету в школах з поглибленим вивченням іноземних мов, зокрема у тих, всяких читається курс національної літератури, мову якої вивчають у цьому навчальному закладі).
4. Кабінет - методичний центр (ще один тип кабінету, який може бути представлений у сучасній школі. Він створюється в результаті плідної праці методичного об'єднання вчителів зарубіжної літератури. Велика кількість матеріалів такого типу кабінету має бути присвячена пошуку нових підходів до удосконалення літератур¬ної освіти у школі. Це розгорнута картотека методичних публікацій з окремих тем та проблем, і папки з вивченням досвіду найкращих вчителів зарубіжної літератури, і різноманітні виставки тощо. У кабінеті такого типу дореч¬но висвітлювати інформацію про діяльність методичного об'єднання учителів (школи, району, міста). Потрапивши до такого кабінету, вчитель, дійсно, має відчути себе поряд із розмаїттям творчих надбань вчителів-словесників. Обравши концепцію майбутнього кабінету, вчителю зарубіжної літератури важливо визначитися з принципами систематизації матеріалу в ньому. Серед них зазначимо такі:
• культурологічний;
• проблемно-тематичний;
• персональний;
• жанрово-родовий;
• компаративний;
• національний;
• краєзнавчого та етнокультурного підходу.
У кабінеті будь-якого типу мають бути представлені матеріали, що допомагають в організації діяльності як учи¬теля, так і учня. Так, учителю не обійтися без інформації щодо структури сучасного уроку. Безперечно, учителю стануть в нагоді папки з портретами письмен¬ників, ілюстраціями репродукцій та малюнками "учнів до художніх творів, тематичні папки та матеріали з поурочним плануванням уроків, дидактичний роздатковий матеріал, а також різноманітні схеми, таблиці, фоно- та фільмотека до тем, що вивчаються. Як правило, переважна частина інформації для школярів унаочнена у вигляді різно¬манітних стендів. Бажано, щоб у кабінеті були розміщені як постійні експонати (наприклад, стенди «Вчимося вираз¬но читати», «Розвиваємо наше мовлення», Вимоги до письмових творчих робіт», «Літературна карта регіону», «Рекомендації до позакласного та самостійного читання» та інші), так і матеріали, що мають весь час поновлювати¬ся та розширюватися.
Наочність і ТЗН
До художньо-зображувальної наочності належать порт¬рети письменників, ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну та історичну тематику. В методичній літера¬турі проблема використання творів живопису, художньої ілюстрації, графічної наочності розглянута достатньо ши¬роко як у окремих дослідженнях так і у періодиці.
Складніше положення стосовно використання технічних засобів навчання. Досвід підтверджує, що у переважній більшості шкіл України технічне обладнання застаріло і вийшло з ладу, а нового майже немає. Частково вирішує цю проблему «Шкільний екран» Національного телебачення України.
Значення технічних засобів навчання на сучасному етапі вивчення зарубіжної літератури залишається актуальним. Сьогодні використання комп’ютерів дає можливість зробити уроки літератури цікавими, зберігти чимало часу, поєднати усі види мистецтва. Проте, на цьому шляху ще немало проблем. Головними треба визначити дві: преша, відсутність комп’ютерів у школах, друга, невміння вчителів використовувати їх на заняттях літератури.
У кабінеті літератури багатьма вчителями ефективно використовуються діапозитиви, кінофільми, радіо і телепе¬редачі, різні види звукозапису та відеозапису, але майже відсутні на уроках презентації, мультимедійні додатки, електронні посібники.
Кабінет зарубіжної літератури невідмінно перетвориться у методичний центр, якщо у ньому з року в рік буде цілеспрямовано нако¬пичуватися матеріал з досвіду роботи вчителів школи.
Як свідчить практика, у кабінеті літератури необхідно збирати на¬ступні матеріали:
 найкращі плани-конспекти уроків;
 науково-методичні доповіді кращих учителів;
 учительські реферати з методичної літератури, які мають творчий характер;
 плани підготовки і проведення тижнів (декад) зарубіжної літератури, літературних екскурсій і тези до них;
 сценарії літературних вечорів, композицій, інсценізацій;
 аудіо- та відеозаписи уроків, виступів на конфе¬ренціях, фрагменти літературознавчих вечорів тощо;
 дидактичні матеріали;
 кращі творчі роботи учнів.
Кабінет зарубіжної літератури у школі, який очолює творчий учитель, обов'язково перетворюється на центр навчальної, методичної і педагогічної праці. У ньо¬му проходять уроки літератури, факультативні заняття, спецкурси, позаурочна робота: це мо¬жуть бути літературні клуби (кафе, вітальні тощо); гуртки (театральний; історико-літературний; ораторського мис¬тецтва; лермонтовський, бальзаківський, ахматовський та інші); олімпіади; диспути; вечори; екскурсії тощо.
Планування роботи кабінету складається з урахуванням плану роботи школи, діючої програми із зарубіжної літера¬тури, календаря знамен¬них дат тощо. За його виконання відповідає склад ради кабінету. Рада очолює, допомагає про¬водити будь-які заходи, а потім аналізує їх і робить висновки.
Рада кабінету очолює роботу по створенню нових і оновленню старих стендів, експозицій, газет, папок, веде облік кабінетного майна і слідкує за його збереженням. Важливо, що вчитель разом з учнями, які входять до ради, створює для учнів, які приходять сюди, та вчителів надзвичайно привабливий світ літератури, світ високого мистецтва слова.



Матеріали до стендів
Як виразно прочитати художній текст
Пам'ятка
1. Готуючись виразно прочитати будь-який твір, декілька разів прочитайте його про себе.
2. Визначте для себе особисту мету читання (ваше «надзавдання»): що саме ви хочете висловити під час чи¬тання, які почуття та асоціації прагнете викликати у слу¬хачів.
3. Продумайте, у яких місцях тексту необхідно зро¬бити паузи, які слова та словосполучення необхідно виділити голосом.
4. Вдома декілька разів спробуйте прочитати твір уголос перед дзеркалом.
5. Тренуючись читати, у думках перевірте, чи не ро¬бите ви зайвих рухів.
6. Перед початком читання у класі займіть зручну по¬зу, розгляньте слухачів і витримайте паузу. Розпочинаючи читати, не забувайте вказати автора та назву твору. Гли¬боко вдихніть, і розпочинайте читання.

Орієнтовна схема аналізу прочитаного
1. Чи правильно зрозумів виконавець тему та ідею твору?
2. Чи вдалося читцю передати авторську думку під час читання?
3. Яке було «надзавдання» прочитаного? Чи виконав його виступаючий?
4. Чи цікаві інтерпретація, «бачення» твору, запропо¬новані читцем?
5. Чи задовольнили вас жести та міміка виступаючого під час виконання твору?
6. Чи не було помилок при передачі змісту художнього твору?
7. 7.Чи вдалося виконавцю уникнути мовленнєвих недоліків під час читання?

Матеріали до стенду «Розвиваємо наше мовлення»

Як підготуватися до переказу твору або його уривка
Пам'ятка
1. Перш ніж починати писати, чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви будете писати у творі. Уваж¬но прочитайте твір.
2. Поділіть його на завершені за змістом частини.
3. Підготуйтеся до переказу окремих частин:
 зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення;
 з'ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати їх при переказі;
 запам'ятайте, про що йдеться на початку, всередині та наприкінці кожної частини.
4. Переказуючи зміст частини, користуйтеся питаннями-порадниками:
 про що пише автор? (докладний зміст частини);
 як він це робить? (художні засоби які використовує автор).
5. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, то необхідно із усіх визначених частин відібрати лише ті, які відповідають меті висунутих перед вами завдань, і доклад¬но їх переказати.
6. Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, пере¬кажіть основні події твору.

Як підготуватись до твору-роздуму про літературного героя
Пам'ятка
1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви не по¬годжуєтеся.
2. Прослідкуйте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні де¬талі, які допомагають вам зробити висновок щодо ставлен¬ня автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з дум¬кою автора.
3. Зробіть необхідні вибірки з тексту, які допоможуть вам написати твір.
4. Відповідно до структури твору — вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — до¬беріть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), що стануть у пригоді при написанні твору.
5. Спочатку напишіть твір на чернетці.
6. Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятай¬ те, що мета її — підвести до розуміння вашої головної дум¬ки.
7. В основній частині твору викладайте свої думки та обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати просто¬го переказу епізодів твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так І від протилежного. Вживайте тільки ті слова, значення яких ви знаєте; Ухиляйтеся від повторен¬ня одних і тих же слів.
8. У заключній частині твору зробіть емоційний обгрун¬тований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого ви пишете.
9. Прочитайте написане; перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, прослідкуйте за розділовими знаками.
10. Перевірте написане, подивіться, чи немає описок іпропусків букв

Як писати твір компаративного характеру
Пам'ятка
1. Розпочинаючи роботу над твором, грунтовно про¬ думай його тему.
2. Визнач головну ідею твору.
3. Склади план, добери епіграф, що буде відповідати темі твору та розкривати його головну думку.
4. Визнач, що об'єднує та вирізняє твори, які ти аналізуєш.
5. Продумай, який цитатний матеріал з обох творів ти використаєш для аргументації своєї думки.
6. Порівнюючи твори, не забувай про композиційні засоби викладання думок. А саме:
- інтригуючий поча¬ток;
- послідовне розгортання тези;
- хід роздумів у формі «запитання-відповідь»;
- контрастне зіставлення аргументів;
- експресивний висновок.
7. Викладаючи у творі свої думки, не забувай, що во¬ни мають бути пов'язані з темою та головною ідеєю твору.
8. Звертай увагу на співрозмірність частин твору.
9. Слідкуй за тим, щоб твої думки розкривалися послідовно, щоб кожне попереднє речення було логічно пов'язане з наступним.
10. Формулюючи речення, намагайся, щоб твоя дум¬ка була висловлена точно, просто, ясно, образно та не допускала подвійного тлумачення.

Матеріали до стенду «Вчимося спілкуватися»
Правила проведення дискусії
1. Ретельно продумайте свою точку зору і аргументи до неї.
2. Вступаючи у дискусію, не розпочинайте її з тих пи¬тань, за якими ви розходитесь з вашим опонентом.
3. Використовуйте метод Сократа, який виявляється у тому, що свою думку ви розподіляєте на маленькі час¬тинки і кожну пропонуєте у формі запитання.
4. Уникайте категоричності, особливо, якщо ви заперечуєте.
5. Обминайте монологи, адже діалог продук¬тивніший.
6. Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.
7. Не переривайте свого співрозмовника,
8. Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.
9. Не причіплюйтеся до невдалої форми висловлювання опонента
10. Не переходьте на особистість співрозмовника.
11. Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.
12. Волійте не перемагати, а знайти істину.
13. Погоджуйтесь з тим, у чому правий ваш співроз¬мовник, знайдіть раціональне у його словах;
14. Поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом і висловіть свої думки.

четвер, 23 грудня 2010 р.

Н ащо схоже небо?

Чи помічали ви коли-небудь, на що схоже небо? Навряд. По-перше, тому, що люди куди-небудь поспішають, і їм ніколи блукати очима в височині. По-друге, якщо навіть хтось і подивиться вгору, то побачить небо лише таким, яким воно виглядає з першого погляду. А насправді небо – своєрідна жива істота, яка, залежно від пори року і часу доби, перевтілюється у найнеймовірніші образи. Влітку, за ясної погоди, небо нагадує щасливу дитину. А білі, легкі, як пух, хмаринки дуже схожі на безневинні усмішки, що раз у раз злітають з уст цього маленького янголятка. Восени, у нестійку погоду, небо зовсім інше. Тоді воно нагадує бурхливий і всемогутній океан, по якому, наче кораблі, пропливають похмурі хмари. А зоряне нічне небо! Яке воно величне, непорушне і спокійне. Тоді це Всесвіт, серед якого твоє життя виглядає дріб’язковим, не вартим уваги. І починаєш розуміти, що ти не цар, а лише частинка природи, і що ніякими відкриттями не досягнеш цієї величі. Але найбільше мені подобається нічне, але не тихе і спокійне, а ураганне небо. Тоді – це душа людини, життя якої несеться з швидкістю хмар, гнаних нестримним вітром, думки якої, наче блискавки сліпучо-білі, незрозумілі нікому, повні енергії, життєвої сили і здатні розтрощити будь-яку перешкоду на своєму шляху
Робота колишнього учня 11 класу В.Мандзюка

субота, 18 грудня 2010 р.

В чому твоє щастя, мамо?

Конкурсна робота. " Пурпурові вітрила" ( Ж. "Зарубіжна література в школах України")
Знову осінь… В повітрі запахне терпкими хризантемами, осіннім дощем. Вона чекає, коли зжовтіє її клен і кличе до ніг чарівне листя. Будучи закоханою в осінь, мама дарує людям стільки любові і добра…

В дитячому садочку я малювала свою маму кольоровою: з червоним волоссям, з шістьма пальцями, короною на голові…
Минуло десять років. Я виросла, «виросла» і моя мама.
Ми відчуваємо одна одну навіть на відстані. Двадцять чотири години на добу мама поруч зі мною: в школі, вдома, на відпочинку. Це зовсім не гнітить мене, не надокучає. Чому?
Я просто люблю її, знаю і розумію свою маму найкраще.
ЇЇ ранок починається із міцної кави в улюбленій чашці. В побуті надає перевагу простим речам, але зручним. Дуже любить повторювати, що не мріє про норкову шубу і каблучку з діамантом, але не уявляє себе без щирих друзів, сонячних вихованців і філіжанки теплої кави.
Мама по-своєму сприймає мої перемоги і поразки, вона не може стримувати свої емоції, є відвертою.
Напевне, часто це їй і заважає правильно жити. Свої проблеми вирішує сама, не перевалюючи їх на плечі інших.
Коли ми їдемо на відпочинок, то це означає, що візьмемо всі екскурсії, а останні гроші можемо витратити на цікаву книжку. Я не можу забути, як ми Одесі в книжкових крамницях шукали разом Харукі Муракамі. А потім рідна, читаючи на пляжі «згоріла» на сонці. Та попри все її бажання здійснилося.
Одеський оперний театр, Львівська драма, Київська Софія, Краків, Варшава… І ще вона мріє повезти мене в Санки-Петербург. Страшенно любить мандрувати і відкривати для себе нові місця.
В пам’яті зберігся момент, як мама готувала мене до перегляду фільму «Кралечка» з Джулією Робертс в головній ролі. Це було трохи кумедно і дуже щиро.
Вона обожнює старі фільми. Багато читає про світових кінозірок. У великому захопленні була, коли прочитала «Кодекс щастя і краси» Одрі Хепберн. Ця тендітна акторка написала, що у людини є дві руки, одна з них бере, а інша віддає. Не можна лише брати, потрібно ділитися добром і світлом, бо людина має бути безкорисливою у своїх починаннях.
ЇЇ улюблений фільм, звісно, « Осінь у Нью-Йорку», котрий вона бачила вже багато разів, і кожного разу для неї це маленьке свято. Трагедію і щастя водночас, котрі переживають головні герої, мама сприймає як дарунок долі, котру не можна змінити.

Осінь скоро захопить цілий світ. І в жіночій душі озветься тихим вальсом, ніжним відголоссям.
Я вірю, що колись вони зустрінуться, мама і осінь. Чарівна панна запитає: «У чому твоє щастя, жінко?» У відповідь почує голос серця: « Утому, що я – мама?»
( Крива Тетяна, учениця 10 класу)



Крива Тетяна
учениця 10 класу

Матеріали усного журналу. "Література в цікавих фактах"

Робота моїх колег Сербіної Т.Б. і Гнатів Л.П.
- З 13 по 23 квітня в школі проходитимуть Дні зарубіжної літератури
- Мета запланованих заходів – ще раз привернути вашу увагу до книги як до джерела знань, до літератури як до світу краси і мудрості.
- Істинні слова французького мислителя Дені Дідро: «Людина перестає мислити, коли перестає читати».
- І ми впевнені, що книга не завершить своє існування в епоху комп’ютерних технологій, а знайде своє сокровенне місце в житті кожної людини.
- Поширенню знань і піднесенню культури і літератури сприяло відкриття великого історичного значення – винахід книгодрукування, яке здійснив німецький майстер Йоганн Гутенберг (бл. 1445 р.)Вже в ХУІ ст. книгодрукування зробило великі успіхи в Європі.
- Перша друкована книга в Україні була завершена у 1574 році, називалася «Львівський апостол». Того ж 1574 року Іван Федоров надрукував перший у Східній Європі друкований підручник – Буквар.
- Однією із найдавніших памяток літератури є Біблія. Створювалася вона на протязі півтори тисячі років, автори – близько 400 людей, представники трьох континентів: Африки, Азії, Європи.
- Якщо ж розглядати переклади окремих книжок, беззаперечним лідером є Книга книг – Біблія, яку перекладено на більш ніж 400 мов.
- В Україні є найбільший у світі музей мініатюрної книги: 8 Тисяч примірників мініатюрних книжок зберігається в унікальному музеї у Горлівці, що на Донеччині. Розмір більшості книжок не перевищує кількох сантиметрів, а інколи і міліметрів. Прочитати їх можна лише з мікроскопом. Це молитовники, словники, підручники. Книжки видані у формі гаманців, футлярів, берестяних грамот. Є окремі видання класичних віршів на зрізі волосини. Також серед унікальностей – вірші Сергія Єсеніна й Олександра Пушкіна, надруковані у мікро книжках розміром три на один міліметр.
- Найбільшою у світі книжкою, що увійшла до Книги рекордів Гіннеса, вважали Біблію розміром 2,7метра на 3,7 метра, вагою 252,6 кг, що нараховує 300 сторінок. Видана ця книга в Денвері (США) 1976 року.
- Донедавна найменшою у світі книжкою вважався «Кобзар». Мікро книжку у 1963 році створив український мікро гравер Микола Сядристий. Вона має лише 12 сторінок розміром у 0,6 кв.мм. Гортати сторінки можна лише загостреним кінчиком людської волосини.
- Найкращим літературним твором в другому тисячолітті було визнано роман Сервантеса «Дон Кіхот». Спеціальне опитування проводив Нобелівський інститут в Осло у 2002 році. До складу журі входили найвідоміші письменники сучасності, представники 50 національностей
- Видавці Книги рекордів Гіннеса нагородили бразильського письменника Пауло Коельо спеціальним призом за найбільший перекладний роман – «Алхімік» видали на 67 мовах світу. Нагородження відбулося в рамках Франкфуртського книжкового ярмарку14 жовтня 2008 року. Ярмарок відвідав також український письменник Юрій Андрухович.
- Цікаві факти свідчать, що в 2004 році у Китаї опубліковано підручник рідної мови для учнів девятих класів, один із розділів якого – «Любов як пісня» - присвячено «природі романтичного кохання». До нього увійшов уривок із « Трьох листів видатного українського педагога Василя Сухомлинського
- Пам’ятники створюють не тільки вченим, письменникам, воїнам, але й героям улюблених книг. Можна згадати пам’ятник Тілю Уленшпігелю у Голландії, героям п’єси «За двома зайцями» Старицького у Києві. Іноді такий пам’ятник стає символом міста, як стала Русалонька Андерсена символом Копенгагена.
- В 90-і рр. ХХ стВ центральній частині Жмеринки на Вінниччині в Україні появилася скульптурна подоба Остапа Бендера, героя романів Ільфа і Петрова. Такі ж подібні є в Бердянську, Одесі, Харкові, Санки-Петербурзі.
- Скульптури літературних героїв Гоголя появляться невдовзі на мальовничій алеї в центрі Полтави, де знаходиться пам’ятник письменнику. Всі роботи завершаться до двохсотрічного ювілею Гоголя, який відзначається на міжнародному рівні у 2009 році.

День казки для 5-класників

За пазухою у казок

На початку вивчення теми „Казки” учні отримуюь перелік казок, які вони повинні прочитати самостійно.
На кожній перерві учні виконують завдання в різних кабінетах школи. Інформацію про те, де вони працюють, на кожній перерві діти отримують разом з дзвінком на перерву в конверті, який закидають в клас.
В підготовці завдань, питань, їх проведенні і перевірці приймають участь учні старших класів і члени клубу „Ерудит”.

Біологічний
„На гостину до Мавки”
1. Яке дерево росте у Лукомор’ї? (дуб)
2. Гілки якого дерева Василина перев’язала стрічкою?(березу)
3. Якої квітки не було у садочку Доброї чарівниці із „Снігової королеви”? (рози)
4. Яке дерево зверталося за допомогою до дівчат з казки „Пані Метелиця”?(яблуня)
5. Якої пори року пані Метелиця витрушує свої подушки? (взимку)
6. Яку тварину хлопчик-зірка врятував з пастки? (зайченя)
7. Чому північний олень так захопливо розповідає про Лапландію? (це його батьківщина)
8. Чи є якісь живі істоти, готові допомогти хлопчикові-зірці, не докоряючи йому за заподіяне зло? (ні)
9. Які створіння захищають подвіря Баби Яги? ( кіт, собака, береза, дівка чорнявка, кістки)
10. Яке природне явище, намальоване Маляном допомогло знищити імператора? (буря, шторм)

Математичний
„У царство точності”
1. Скільки героїв є у вступі в поему „Руслан і Людмила”?
2. О якій годині Попелюшка повинна була повернутися додому? (12)
3. Яку математичну фігуру нагадує Колобок? (куля)
4. Який по рахунку місяць подарував падчірці перстень, яким вона може скористатися,
коли попаде у біду? (четвертий, Квітень)
5. Яке число найчастіше зустрічається в народних казках? (3)
6. Скільки років прожив Хлопчик-зірка в домі лісоруба? (10)
7. Скільки витязів виходять із вод ясних з морським ватагом? (30)
8. Скільки героїв із вдячності за увагу до себе допомогли Василині?( 4)
9. Яку математичну дію пам’ятав Кай після поцілунку Снігової Королеви? (множення)
10. Скільки заплатив Малян за пензлик? ( ніскільки, йому його подарували)


Спортивна площадка
„У братів-близнюків Лєшого і Лісовика”
Водяний: Кочки. Повинен пройти кожен учень класу. Кількість потоплених впливає на результат класу.
Скорохід. Жеребкування: Чоботи скороходи – 45 розмір, тапки-скороходи – ласти, сандалі-скороходи. Лише в них можна втікти з царства. Взначається 1-3 місце по кожному виду.

СВЯТО КАЗКИ
„ ЗА ПАЗУХОЮ У КАЗОК”

Чи є на світі людина, яка хоча б раз у житті не мандрувала дивовижною країною казки?! Напевно, ні. У дитинстві всі мріють познайомитися з добрими феями, гномами або чарівником. Кожен хоче мати чарівну паличку, мати богатирську силу або казкову вроду.

В казки ми вчимося, як на світі жити, тому що казка – це глибокий колодязь мудрості, який неможливо вичерпати, він завжди сповнений розуму, доброти.

Отже ми відправляємося в чарівний світ казок.

Затишно дітям в пазусі казок,
Отак би й слухав про царя Салтана
Або про те, як весело козак
Обманював турецького султана.
Про карих коней з полуменем грив.
Про чаклуна, що все на світі може.
І хто б там що кому не говорив,
А згине зло. І правда переможе!

А ви знаєте, звідки до нас прийшли казки?

У стародавній африканській притчі розповідається про те, що колись давно Мишка, яка могла прослизнути куди завгодно, схотіла сплести собі казки з усього того, що бачила на своєму віку. Кожну казку вона одягала в яскраву сукню – чорну, червону, білу... Казки замінили їй дітей. Та одного разу необережна вівця вибила двері мишачої хатки. Казки вибігли і розбіглися по всій землі.

А сьогодні казки завітали й до нас у гості.

І ми матимемо змогу перевірити, чи знаєте ви казки, чи готові, як казкові герої, долати труднощі, чи допоможе вам дружба перемогти.

Три перешкоди ви вже разом подолали і тому можете стати повноправними учасниками сьогоднішнього свята казки.

Ведучими будемо ми – ваші старші сестрички: Оля - сестричка Романчука Ігоря, Оля - сестричка Ротко Оксани, Марина – сестричка Підгорної Наталі , Наталя – сестричка Віталіка Котляра

А допомагати вам будуть добрі феї, яких ви добре знаєте. І кому, як не їм, знати, хто з вас яке завдання може виконати краще.

Отже запрошуємо наших добрих фей – ваших класних керівників: Лесю Михайлівну і Лілію Петрівну.

Тепер ми можемо розпочинати змагання.


Конкурс перший.

Запутана справа.

В конкурсі беруть участь 4 учні класу.

Феї, допоможіть визначити, хто прийме участь в першому конкурсі.

Слухайте уважно казку. Вона незвична. Здається, що автор цієї казки заблукав в лабіринтах казок і щось напутав. Вам, як справжнім слідчим, потрібно встановити правду.

Отже, якщо ви помітите якісь неточності в казці, піднімайте руку. Виграє той, хто назве більше помилок і виправить їх.

КАЗКА – ПУТАНКА
Жила на світі одна вдова і мала вона двох дочок. Одна зних пасербиця Василина, а друга – рідна.
Одного разу вдова роздала кожній роботу: Василині - прясти, а рідній дочці – вишивати. В усьому домі вогонь погасила, лишила одну скіпочку і та згасла.
- Я не піду по вогонь! – каже рідна дочка, - Я вишиваю, мені від голки світло. Хай Василина йде до пані Метелиці і принесе вогонь.
Гірко плакала Василина, але чимдуж побігла до темного лісу, зненацька зачепилася за гілляку і впала у старий колодязь.
Коли опритомніла, побачила, що опинилася на страшенній галявині.
Чує раптом земля дрижить, ходором ходить. Це пані Метелиця в ступі летить, товкачем поганяє, мітлою слід замітає.
Підходить вона до воріт та як закричить:
- Тьху!Тьху! Руським духом пахне! Хто тут є?
- Це я, пані. Мене мати по вогонь до вас прислала.
- Добре, добре. Ходи зі мною.
А потім як крикне гучним голосом:
- Гей, запори мої міцні, відімкніться, ворота широкі, відчиніться!
Відчинилися ворота. Метелиця ввійшла з Василиною. Коло воріт росте яблуня, хоче зашмагати.
- Не шмагай, яблуне, дівчину! Це я її привела, -каже пані.
Біля хати стоїть пічка, хоче впекти Василину, та Метелиця зразу:
- Не печи дівчину! Вона зі мною.
Зайшла пані Метелиця до хати та каже Василині:
- Ти йди спати, і я зараз ляжу.
Пішла Василина за пічку тай чує, як Метелиця до кота говорить:
- Ти, котику, піч розпали, вогонь розклади. Я прокинусь, Василину спечу.
Лягла спати, та як захропить, на весь ліс чути було.Заплакала Василина, вийняла трохи хлібчика та каже:
-На тобі, котику, хлібчика, і відпусти мене додому.
- Добре, любонько! Я буду співати колискову, щоб Метелиця довше спала. А ти тікай! За твою доброту віддячу тобі.
Вибігла Василина з хати, а тут пічка як запече, а з неї хліб гукає:
- Ох, витягни мене, витягни. Бо згорю, я вже давно спікся!
Дівчина підійшла до печі, лопатою витягнула весь хліб.
Біжить вона, а тут на дорозі яблуня до неї промовляє:
- Обтруси мене! Яблука мої вже давно достигли! А ні, то відшмагаю!
Василина струснула яблуню, яблука градом посипалися на землю. Підбігла до воріт, та вони не відчиняються. Дівчина змастила їх салом, вони перед нею відчинилися.
Тут з неба полинув золотий дощ, і все золото приставало до Василини, аж нарешті вона вся вкрилася золотом.
Прийшла дівчина додому, як побачилиїї мачуха із дочкою, так на місці і застигли.


Конкурс другий.

„Так – ні”
На дошці закріплені цифри від 1 до 24. Учасники конкурсу називають цифру. Ведучі зачитують твердження. Учні дають відповідь „так”, якщо вони згідні з цим твердженням і „ні”, якщо не згідні. В конкурсі беруть участь 3 учні.
Шановні феї, хто грає в цьому конкурсі.

1. Пані Метелиця – російська народна казка. – (німецька)
2. Пензлик Маляну дістався від дідуся уві сні.+
3. У Василини було дві рідні сестри. – ( нерідні)
4. Зачарований ключик Синьої Бороди міг відкривати усі двері замку. - ( Одну коморку)
5. Маленька розбійниця стала доброю під впливом Герди.+
6. Принцеса із Снігової Королеви шукала для себе багатого принца. –( Не жадібного)
7. Попелюшка була на двох балах у королівському замку.+
8. Дівчині, яка шукала проліски в зимовому лісі, допоміг місяць Березень.- (Квітень)
9. Хлопчику- зірці зайчик , якого він врятував з пастки, допоміг знайти маму .- ( Монети)
10. У Попелюшки Шарля Перро були кришталеві туфельки.- (соболеві)
11. Герді про Кая у доброї чарівниці нагадали рози на капелюсі.+
12. Лісоруб забрав Хлопчика-зірку собі, а плащ віддав другому лісорубу.-
13. Брати -місяці дали дівчині перстень, за допомогою якого вона могла викликати їх.+
14.Друга дівчина пішла до пані Метелиці тому, що хотіла попрацювати. – ( золота )
15. Малян за допомогою пензлика знищив злого імператора. +
16. Від поміщика Малян втік за допомогою намальованого літака. – (коня)
17. Око журавля видало таємницю Малянового пензлика. +
18. Василині всю роботу допомагала виконувати лялечка, подарована батьком.- (мамою)
19. Скалки дзеркала троля могли попасти в око, в серце і в вухо. – ( в вухо –ні)
20. Кай повинен був скласти слово „багатство”- (вічність)
21. Синя Борода так любив свою дружину, що міг їй все простити. – ( цікавість не
простив)
22. Хлопчик- зірка став королем і жив довго і щасливо. – ( помер через 3 роки)
23. З лісу Василині допоміг вийти череп. +
24. Мачуха Попелюшки, поїхавши на бал, дала їй дуже багато роботи. – ( ніякої)


Конкурс третій.

Упізнай героя.

1. Вона мусила виконувати всю хатню роботу. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці і пряла доти, поки порізала ниткою пальці до крові.
( Падчірка, Пані Метелиця)

2. До того вона мені набридла, не можу й сказати! За ворота вийти не можна – всі сусіди про неї говорять: „Ах, сирітка нещасна!”, „Робітниця – золоті руки”, „Красуня – очей не відведеш”.
(Пасербиця, Дванадцять місяців)


3. Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилася у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала подушки так сильно, що аж пір’я летіло.
( Падчірка, Пані Метелиця)
4. Вона прочитала геть усі газети і вже встигла забути все, що прочитала, отака вона розумна. А недавно сиділа на троні, а це, до речі, не так уже й приємно, і тут-таки вирішила вийти заміж.
( Королівна, Снігова королева)

5. Пішла дівчина до кирниці, сіла тай пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі палець, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.
( Рідна дочка вдови, Пані Метелиця)

6. За вікном літали сніжинки. Одна з них, найбільша, упала на краєчок ящика з квітами. Раптом вона почала рости, рости і на очах перетворилася на жінку, закутану в білий серпанок, зітканий із безлічі снігових зірочок.
( Снігова Королева)

7. Нарешті дійшла до до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати. Але стара гукнула услід: „А чого ти боїшся, люба дитино?”
( Пані Метелиця)
8. А в чоловіка була своя дочка, надзвичайно добра та ніжна, уся в матір, найкращу жінку в світі. (Попелюшка)

9. Вона була така ж на зріст, як і Герда, але дужча і ширша в плечах і смаглява. Очі в неї були чорні і якісь сумні.
( Маленька розбійниця, Снігова королева).
10. Вони тільки про те й говорили, як би краще вбратися, і без упину крутилися перед дзеркалами, вибираючи й приміряючи свої сукні.
(сестри Попелюшки)

11. Він був злючий - презлючий, наче сам чорт. Але якось він був у чудовому гуморі, бо зробив собі дзеркало.
( Троль, Снігова Королева)


12. Туди приїздила незнайома принцеса, найвродливіша в світі. Вона була дуже люб’язна і навіть почастувала нас апельсинами.
( сестри про Попелюшку на балу)

13. Вони дуже любили бігати в гості один до одного по даху й сидіти на маленьких стільчиках під трояндами. Там вони так гарно гралися!
( Кай і Герда, Снігова Королева)

14. З хатини, спираючись на костур, вийшла стара - престара бабуся у великому солом’яному капелюсі, на якому були намальовані чудові квіти.
( Добра чарівниця, Снігова Королева)

15. Він підібрав черевичок прекрасної незнайомки і лише на нього дивився, бо, певно, дуже закохався в принцесу.
( принц, Попелюшка)


16. Він залишився сам-один у неосяжній пустельній залі. Він дивився на крижини і все мудрував, аж у нього заболіла голова. Наче завмер і був такий блідий, мов би геть перетворився на крижинку.
( Кай, Снігова Королева)

Конкурс четвертий.

В Лукомор’ї

В конкурсі приймають участь п’ять учнів, які по черзі підходять до ведучих і продовжують по пам’яті читати вступ в поему О. Пушкіна „Руслан і Людмила” по одному рядку. Правильно названий рядок – 1 бал. Коли учасник збивається, право продовжувати передається протилежній команді.

Конкурс п’ятий

Подолання перешкод.

Коза – Дереза
6 учнів( 5 +1)

Всі пам’ятають, як вона спочатку „не їла”, „не пила”, а потім завдала чимало клопоту зайцю. Якби не рак – неборак, то взагалі не знати, чим би скінчилась ця казка з елементами трилера.
4 гравців однієї команди беруться за руки й утворюють зайчикову хатку. Один – коза – Дереза – заходить у „хатку”. Рак – Неборак з іншої команди старається ущипнути Козу – дерезу, яку гравці в „хатці” оберігають. Для кожної команди виділяється 1 хв. виграє та команда в якій рак – неборак скоріше ущипнув козу – Дерезу.

Вовк і семеро козенят
7 учнів
Семеро козенят із кожної команди змагатимуться у стрибучості. Перші гравці стрибають з місця з-за стартової лінії. Крейдою позначають місце, де вони приземлилися – звідси стрибатимуть уже інші гравці команди. Знову позначають місце приземлення, і так продовжуватиметься, аж поки всі гравці не стрибнуть. Перемагає та команда, гравці якої будуть знаходитися далі від стартової лінії.

Рукавичка
6 учнів
Для початку пригадаймо поіменно тих, хто жив у рукавичці: Мишка – Шкряботушка, Жабка – Квакушка, Зайчик – Побігайчик, Лисичка – Сестричка та Вовчик – Братчик. А потім прийшов Ведмідь, і казка на цьому скінчилася. Ось ці шестеро персонажів і будуть героями цієї казки, а рукавичкою стане обруч, покладений за фінішною лінією. За командою ведучих естафету починають Мишки. Вони біжать за фінішну лінію до обруча, залізають у нього і піднімають до пояса. Потім по черзі біжать наступні гравці і теж залізають під обруч. Останнім біжить Ведмідь. Він не залазить в обруч, а береться за нього рукою і тягне рукавичку з мешканцями за стартову лінію.

От і підходить до кінця наше свято. Та казки не прощаються з вами, вони тільки говорять вам допобачення, тому що ще не раз ви зустрінетеся з казкою у житті.

Але ж багато казок закінчуються бенкетом. А який бенкет без святкового торта. Торти у зал.

Тепер, згадуючи сьогоднішній день, ви з повним правом зможете сказати, як у казці: „І я там був, і торт я їв і хоч по бороді не текло, але є що згадати”.

А до учнів старших класів у нас є запитання. Пам’ятаєте „Мауглі” Кіплінга. Коли вовченята підростали, їх приводили на раду Вільного Племені. Сьогодні ви подібно до вовчої ради спостерігали за п’ятикласниками. Чи готові ви прийняти їх повноправними членами так званої Великої школи.

Ви прийняли п’ятикласників, тож пригадаймо ще один Закон Джунглів: велика ганьба для дорослого вовка, якщо він образить або принизить маленьких вовченят до тих пір, поки вовченята не підростуть і не вб’ють свого першого оленя. Пам’ятайте про це.

Сценка "Поділися своїм щастям"

З-за сцени:Коли Бог завершив свою роботу над людиною, в його руці залишився ще не
використаний клаптик глини. «Що ще тобі виліпити?», - запитав він у
чоловіка. « Виліпи мені щастя», попросила людина. Подумав Бог, нічого не
відповів, тільки поклав кусок глини їй в руку.
Появляються дві дівчинки: старшокласниця з «щастям» ( шар обтягнутий фольгою і прикрашений бантиками+ порізаний дощик новорічний) у руках і учениця початкових класів.
Маленька: Що це в тебе у руці?
Велика: Щастя
М: А чому воно таке маленьке
В: Воно ж тільки моє. Зате подивись, яке воно красиве і променисте
М: Яке чарівне
В: Хочеш, дам тобі маленьку частинку? М: Напевно…
В: Розкрий долоню, я поділюсь ( насипає Щастя у лдолоню)
М: Ой… Воно таке тепле.
В: Подобається?
М: Дуже… Спасибі!
В: Знаєш, набагато краще, коли щастя в руці
М: Так завжди буває
В: А якщо я з ким-небудь поділюся
М: В тебе прибавиться твого щастя
В: Сам не знаю. Тільки потім воно стане ще теплішим
М: А руки ним обпекти можна?
В: Руки обпікає заздрість. Щастя не обпікає
М: Знаєш… Я обов’язково поділюся цим дивом. Навіть знаю з ким.
В: Я рада за тебе. Ділися ним. Адже багатьом його ще не вистачає. Тай не кожен знає, де
його шукати.
М: Хіба щастя заховане від людей?
В: Так. Колись Ангели, помітивши, що люди не цінують його, вирішили сховати його.А
от куди – не зналию Ось дивись.... ( обсипає Щастям)
Виходять три ангели
А 1: Давайте сховаємо його на вершині найвищої гори світу
А2: Ні, люди сильні. Хтось один добереться до нього і всі решта дізнаються, де воно
А3: Тоді заховаймо його на дні моря
А1: Не забувай, що люди винахідливі, вони сконструюють апарат для підводного
плавання, і обовязково знайдуть щастя
А2: Сховаємо його на іншій планеті, подалі від Землі
А3: Ні, колись вони придумають корабель, щоб подорожувати по світах і відкриють цю
планету
А1: Я думаю, що знаю, де потрібно його сховати
Разом: Де?
А1: Сховаємо його в них самих. Їм і в голову не прийде шукати його там.
( Ангели відходять)
В: З того часу щастя знаходять тільки ті, хто прислухається до свого серця
( Парами виходять старшокласники, Маленька дівчинка пробігає між ними і обсипає «щастям»)
Перша пара :
- Я подарую тобі найменшу зірку, зі всіх, які можна побачити на небі. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю великі, яскраві зірки
- Я відповім Інші уже давно подаровані, в них сотні імен, ім не вистачить сили дарувати всім радість. А ця маленька, тільки твоя, тому що її більше нікому не дарували, і вона буде світити тільки для тебе, и тільки ти зможеш знайти її серед всіх інших і будеш щаслива.

Друга пара:
- Я подарую тобі квітку, що ще не розпустила свої пелюстки. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю розквітлі?
- Я відповім: Тому що ця квітка хоче твоєї любові, твоєї турботи, вона хоче цвісти тільки для тебе. Тільки ти побачиш, як пробються її пелюстки , і посміхнешся, а вона посміхнеться тобі у відповідь і ти станеш щасливою

Третя пара
- Я подарую тобі звичайну хмарину. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю красиві хмаринки
- Я відповім. Тому що вона чекає, коли ти захочеш її змінити і виліпити із неї свою мрію. Хмарини так люблять мінятися для інших, і вона хоче, щоб тільки ти змінив її, вона не хоче бути просто хмариною, хоче стати частинкою твоєї фантазії, твого щастя

Четверта пара:
- Я подарую тобібурхливе море. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю спокійне море
- Я відповім: Тому що море хоче, щоб ти його заспокоїла, погладила ніжною рукою його хвилі, вмилася його сльозами. І тоді воно заспокоїться і подарує тобі щастя

П’ята пара:
- Я подарую тобі холодний вітер. Ти запитаєш
- Чому? Я люблю теплий вітер
- Я відповім Тому що він не знає куди летить і вистигає. Він хоче твого тепла, він хоче ним зігріти тебе, коли буде сумно і самотньо. Подаруй йому тепло, і перестань бути самотньою. Стань щасливою

Шоста пара:
- Я подарую тобі захід сонця. Ти запитаєш
- Чому, я люблю, коли воно над головою
- -Я відаповім Тому, що воно хоче, щоб ти вірила, що воно зійде завтра, а проводжаючи увечері, ти сумувала за ним аж до ранку, і щаслива зустрічала його знову.

В: Щастя схоже на метелика. Чим більше тобі хочеться його спіймати, тим більше воно вислизає з твоїх рук.
М: Але, якщо ви забудете про нього і переключите свою увагу на інші речі, воно прилетить тихесенько і сяде на твоє плече
Всі разом: Ми бажаємо всім щастя!

Біла заздрість

Одне із заввдань на годині спілкування - написати мініатюру про білу і чорну заздрість. Робота однієї групи, написана за 5 хвилин.

Одного прекрасного дня ромашка з волошкою подивилися на небо. На ньому плавали білі чепурні хмаринки, немов зроблені з вати. Волошка подумала, що хмари заздрять сонцю, адже воно постійно на небі, дарує всьому земному свою красу. А ромашка відповіла:
- Так, вони заздрять йому! Але це біла заздрість, вони не заступають сонце, а навпаки підсилюють його красу. А подивись на небо, там воно неначе плаче. На ньому бешкетують чорні хмари. Саме вони йому заздрять по-справжньому.
- - А як це «по-справжньому»?
- А справжня заздрість – чорна. Коли не тільки з неба капають сльози.
Тому, коли заздриш, то заздри по-білому, щоб небеса не плакали