Методичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році

З метою посилення уваги молоді до надбань національної і світової культури, вивчення кращих творів світового письменства, формування у підростаючого покоління загальнолюдських і національних духовних цінностей, культурно-пізнавальних інтересів та естетичного смаку, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 05.07.2010 р. № 666 «Про зміну назви навчального предмета», назву шкільного предмета «Зарубіжна література» замінено на назву «Світова література».
Головною метою вивчення предмета “Світова література” в загальноосвітній школі є виховання в шкільної молоді високої читацької і загальної культури, естетичного смаку шляхом залучення її до найвищих досягнень світової літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей.
Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях: формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості; стимулювання інтересу до читання в цілому; відчуття краси та виразності художнього слова; плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами; сприяння виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів; формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок аргументованого оцінювання прочитаного; підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів; виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій; формування планетарного мислення, вільної орієнтації в розмаїтті культурних явищ.
У 2010-2011 навчальному році вивчення світової літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5–12 кла¬си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с.
В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури.
Вивчення світової літератури у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 22.02.2008 № 122), відповідно до стратегії поступового переходу старшої школи на профільне навчання (нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі; наказ МОН від 11.09.2009 № 854). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм із світової літератури.
 Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 52 с.
 Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний та спортивний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 56 с.
Програми створено за «принципом матрьошки» (тобто програма рівня стандарту є ядерним компонентом програми академічного (профільного) рівнів. Під час розробки профільних програм із світової літератури було враховано досвід багатьох країн, де профілізація навчання має давню традицію. В процесі навчання старшокласники часто прагнуть змінити обраний спочатку профіль, відповідно у Концепції профільного навчання в старшій школі передбачена можливість зміни профілю що зреалізовано у структурі профільних програм.
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2010 року № 1/9-543 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік» розподіл годин щодо світової літератури за рівнями змісту освіти виглядає таким чином:
Навчальний предмет Кількість годин на тиждень у класах
Рівень стандарту Академічний рівень Профільний рівень
Класи 10 11 10 11 10 11
Світова література 1 1 2 2 3 3
У зазначеній програмі для 10 класу профільний рівень співпадає з академічним, відповідно навчальний матеріал програми розподілений на 2 навчальні години на тиждень. У 2010–2011 навчальному році учитель на власний розсуд має право розподілити матеріал програми академічного рівня, визначивши у календарно-тематичному плануванні розподіл годин на 3 години на тиждень.
Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення світової літератури у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:
• Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К.: Грамота, 2010.
• Звиняцьковський В.Я., Свербілова Т.Г., Чабанова О.Є. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К.: Освіта, 2010.
• Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Грамота, 2010.
• Наливайко Д., Шахова К., Волощук Є., Нагорна Н., Кисельова Л., Білик Н. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Генеза, 2010.
Зміст підручника Ковбасенко Ю.І. (рівень стандарту; видавництво «Грамота») структуровано за такими розділами: вступні блоки; «Життєвий і творчий шлях письменника» (твори якого вивчаються текстуально); аналіз художніх творів, текстуальне вивчення яких передбачене чинною навчальною програмою; блоки «Запитання і завдання», які зорієнтовані як на роботу учня під керівництвом учителя, так і на самостійне опрацювання; «Інтернет-навігатор» (перелічені джерела, в яких учень зможе знайти художні тексти, літературознавчі та літературно-критичні матеріали за персоналіями і творами); «Літературознавчий словник».
Система запитань і завдань є дидактично доцільною, оскільки дозволяє вчителю працювати з учнями різного рівня підготовки, здібностей та інтересів, відображаючи методичний принцип «від простого до складного» й містячи завдання репродуктивного, творчого і дослідницького характеру.
У змісті підручника реалізовані також виховні можливості навчальної дисципліни «Світова література». Так, значний аксіологічний потенціал закладено до самих програмових художніх текстів, які є шедеврами світової літератури. Крім того, в процесі розгляду життєвого і творчого шляху конкретних письменників, а також аналізу їхніх творів особлива увага звертається саме на виховний аспект викладання.
Важливим навчальним складником підручника є ілюстративний матеріал, який несе насамперед функціональне навантаження, оскільки є додатковим джерелом навчальної інформації.
У підручнику Звиняцьковського В.Я., Свербілової Т.Г., Чабанової О.Є. (рівень стандарту; видавництво «Освіта»), відповідно до навчальної програми, розглянуто основні факти та події літературного процесу ХІХ століття в Західній Європі, Росії та США. Докладно проаналізовано програмові твори, а також подано додатки: «Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу», «Короткий літературознавчий словник».
Оглядові та монографічні розділи вводять десятикласників у творчу лабораторію митців, залучають до вирішення етико-естетичних проблем. Запитання та завдання розподілено за видами роботи: «Завдання з теорії літератури», «Опрацьовуємо прочитане», «Вічні питання», «Літературні ігри», «Культурологічний контекст», «Підсумовуємо вивчене», що розвивають у школярів навички самостійного аналізу художнього твору, вміння висловлювати власні думки і почуття про прочитане, обґрунтовувати свої твердження, дискутувати. Завдання до рубрики «Варіації на теми вивченого» сприятимуть розвиткові творчих здібностей.
Рубрика «Символи епохи» дає змогу учням ознайомитися з творчістю відомих майстрів пензля та їхніми найбільш знаними творами, простежити міжпредметні зв’язки.
У підручнику для академічного (профільного) рівнів Ковбасенко Ю.І. для класів суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, філологічного та спортивного напрямів принципово глибшими, ніж у підручниках для класів природничо-математичного та технологічного напрямів, є вступні розділи, а також наявні розділи, присвячені розгляду творчості Чарльза Діккенса, Миколи Некрасова і Еміля Золя, творчість яких не розглядається за програмою рівня стандарту.
У цьому підручнику для академічного (профільного) рівнів додано виокремлені тексти «Розширюючи коло читання» (матеріали до вивчення творчості Генрі Джеймса і Кнута Гамсуна), покликані допомогти вчителю-практику організувати уроки додаткового (позакласного) читання.
Блоки «Запитання і завдання» диференційовано за рівнями: академічним та профільним, що ураховано в дизайні підручника, де перший і другий блок чітко розмежовані й розрізнені поліграфічно. Запитання і завдання зорієнтовані як на роботу учня під керівництвом учителя, так і на самостійне опрацювання, а також містять багато завдань творчого і міждисциплінарного (культурологічного) характеру. Блоки запитань і завдань дозволяють учителю працювати з учнями різного рівня підготовки, здібностей та інтересів, чому слугує і поглиблений зміст виділених поліграфічно додаткових матеріалів («рубрик «Ad fontes» – «До першоджерел» (висловлювання авторитетних діячів науки та мистецтва), «Nota bene» (програмові теоретико-літературні поняття), «Літературне відлуння» (твори майстрів слова про письменників) та ін.
Підручник авторського колективу Наливайко Д.С., Волощук Є.В. та ін. (академічний (профільний) рівні; видавництво «Генеза») складається з трьох частин: «З літератури реалізму»; «Традиції і новаторські зрушення в поезії другої половини ХІХ ст.»; «Роман ранньомодерністської доби».
У кожному з розділів нарис про письменника й аналіз окремих його творів структуровано за рубриками – «Віхи життя, віхи творчості» та «Відкрита книга». Їх доповнюють додаткові рубрики «У майстерні митця», «Точки дотику з Україною», «Nota bene» й «Подробиці», назви яких вказують на різновид вміщеної в них інформації. Окрім «монографічних» тем (тобто нарисів про письменників і їхні твори), до підручника включено й огляди, марковані рубрикою «Сторінками історії літератури».
Рубрика «Скарбниця філолога» розрахована на учнів філологічного профілю й репрезентує твори, які є знаковими для літератури ХІХ ст.: романи «Пармський монастир» Стендаля, «Батько Горіо» О. де Бальзака, «Великі сподівання» Ч. Діккенса, «Ідіот» Ф. Достоєвського, «Війна і мир» Л. Толстого, оповідання А. Чехова, поезії Ф. Тютчева, А. Фета й С. Малларме.
Наприкінці кожної теми подані диференційовані за чотирма рівнями запитання й завдання для самоконтролю, а також теми самостійних досліджень, рефератів, творів і проектів, призначених для мультимедійної презентації. До запитань і завдань, розроблених для академічного рівня, додаються запитання й завдання для філологічного профілю.
Вивчення світової літератури в 11 класах здійснюватиметься за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:
• Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5–11 кл. / За загальною редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; 1998 (2003) р.
• Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5–11 кл. / За редакцією Д.В. Затонського, К.О. Шахової, Є.В. Волощук, керівник авторського колективу Б.Б. Шалагінов; 2001 р.
Передбачений програмами резервний час учитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми з тим, щоб поглибити її опрацювання, увести до кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними певних критичних матеріалів тощо.
Навчальний предмет «Світова література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л.М. Толстого – російською, Б. Шоу – англійською, В. Гюго – французькою і т. д.). У такому разі предмет “Світова література” виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.
Оскільки з переважною більшістю художніх текстів на практиці учні ознайом¬люються в перекладах українською мовою, особливу увагу слід звернути на якість цих перекладів, навчаючи школярів порівнянню творів на вісях “переклад–оригінал” і “переклад–переклад”.
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:
У 5-9 класах: Зарубіжна література. 5–12 кла¬си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с.
У 10-11 класах: Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2010. – 52 с.
Згідно з наказом МОН від 18.02. 2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з світової літератури:
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)
із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8 – 9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; програму підготували: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна.
Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак – до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах фахів, пов’язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).
Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання: навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення; давати їм знання, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу; відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури; розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, аб¬страктне, логічне тощо); виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства і, зокрема, українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність; формувати здатність активно відстоювати власну точку зору, систему життєвих (у т.ч. естетичних) цінностей і пріоритетів, прагнення мати власне світобачення.
Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.
Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:
 Зарубіжна література: Програми спецкурсів та факультативів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко та ін. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.
 Зарубіжна література. Збірник програм факультативних курсів для 8 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко, В. Федоренко, Н. Жданова // Зарубіжна література, 2008. – число № 1–3 (545-547).
 Збірник програм курсів за вибором та факультативів із зарубіжної літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.
З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Контрольні роботи
у формі:

• контрольного класного твору;

• виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2


–


2 3


1


2 3


1


2 3


1


2 3


1


2 3


1


2 3


1


2 3


1


2 3


1


2 3


1


2
Уроки розвитку мовлення*
(РМ) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п) 2
(у+п)
Уроки позакласного читання
(ПЧ) 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1
Контрольний
домашній твір – – – – – – – – 1 1
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–12 класи


Класи 10 11 10 11 10 11
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Рівні РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ
Контрольні роботи
у формі:

•контрольного класного твору;

• виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
2


1


1 2


1


1 2


1


1 2


1


1 3


1


2 3


1


2 3


1


2 3


1


2 4


1


3 4


1


3 4


1


3
4


1


3

Уроки розвитку мовлення*
(РМ) 2
у+п 2
у+п 2
у+п 2
у+п 2
у+п 2
у+п 2
у+п 2
у+п 3
1у+2п 3
2у+1п 3
1у+2п 3
2у+1п
Уроки позакласного читання
(ПЧ) 1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2
Контрольний
домашній твір 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5
* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Можливі види контрольних робіт:
• тест;
• відповіді на запитання;
• контрольний літературний диктант;
• анкета головного героя;
• комбінована контрольна робота тощо;
• письмові контрольні твори.
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:
• складання оповідання (казки) за прислів’ям;
• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
• введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
• усний переказ оповідання, епізоду твору;
• твір-характеристика персонажа;
• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
• твір-опис за картиною;
• складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
• написання реферату;
• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
• написання листа авторові улюбленої книжки;
• інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків виразного читання.
Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні).
Виразне читання на уроках світової літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цьому мистецтву, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О.О. Ісаєва).
Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя – допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер й здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам‘ять – декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.
Художнє читання – публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики; особливий вид естрадного мистецтва. Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання.
Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності:
1. Сприйняття тексту. Відчуття краси і одержання естетичної насолоди від прочитаного через уяву і почуття.
2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створені автором картини, перечитування окремих епізодів, знову переживаючи їхню красу, зіставлення своїх міркування з висновками дослідників.
3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання.
4. Тренування в декламації.
5. Визначення і уточнення запитань, які треба пояснити.
Структура уроків виразного читання
Готуючи учнів до уроку виразного читання, треба пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).
Хід уроку складається з таких етапів:
1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар).
2. Зразкове читання (показ). Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису.
3. Читання учнями тексту про себе («мовчазне», «німе» читання). Заглиблення в текст, відчуття звучання, підготовки до бесіди.
4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема.
5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.
Прийоми навчання читати виразно
1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.
2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.
3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).
4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.
5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).
6.Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).
8.Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).
7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).
9. Уважне слухання (використовуючи грамзапис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:
1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;
2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;
3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).

Вимоги до виразного читання
1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).
2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Процес підготовлення до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.
Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.
Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.
Реєстр основних партитурних знаків:
Знак Значення
весна пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу
/ коротка пауза
// середня пауза
/// довга пауза
↑ підвищення тону
→ рівний тон
↓ зниження тону
засумувала пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення вимови
∩
лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на одному диханні
{ «Я твій!..» } фігурні дужки вказують на зміну адресата
Учитель може запропонувати учням такі пам’ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.
Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»
1. Вдумливо прочитай вірш.
2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.
3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.
4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).
5. Познач олівцем паузи:
а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);
б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).
в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).
6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:
а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);
б) зниження тону – стрілка вниз (↓);
в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).
7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.
8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.
9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам’ятка декламатора
1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.
2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.
3. Назви автора й твір, який читатимеш.
4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.
5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.
7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.
Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт з художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті.
Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам’ять уривків прозових текстів за класами
Клас 5 6 7 8 9 10 11
Кількість слів 50-60 60-70 70-80 80-90 90-100 100-110 110-120
Для вивчення уривка прозового тексту напам’ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру (екстер’єру) будівлі.

Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)
Рівні навчальних досягнень Критерії оцінювання
Початковий 1 Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.
2 Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.
3 Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.
Середній 1 При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.
2 Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.
3 Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.
Достатній 1 При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.
2 Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.
3 Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.
Високий 1 Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.
2 Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.
3 Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.

На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу «Виразне читання» (авт. Сипко Л.М.), яка увійде до Збірника програм курсів за вибором та факультативів із світової літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. ( Тернопіль: Мандрівець, 2010). У цьому ж видавництві готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.
Оцінювання навчальних досягнень учнів із світової літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-14-15 за 2008 р., стор. 20-45).
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт із світової літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у І й ІІ семестрах, перевірки зошитів із світової літератури.
1. Види робіт із світової літератури
1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт із світової літератури є:
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
- написання навчальних класних і домашніх творів;
- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
- тестування;
- складання планів (простих і складних);
- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.
1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт із світової літератури є:
- виразне читання художніх текстів;
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
- читання напам'ять;
- переказ (докладний і стислий) тощо.
2. Види та кількість контрольних робіт
2.1. Кількість та зміст контрольних робіт із світової літератури визначається вчителем відповідно до програм із світової літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше чотирьох (рівень стандарту) або шести на рік (академічний (профільний) рівень).
2.2. Основними видами контрольних робіт із світової літератури є:
- тест;
- розгорнуті відповіді на запитання;
- твір.
3. Аналіз контрольних творів
Аналіз контрольних творів виконують у робочому зошиті.
4. Кількість і призначення учнівських зошитів
4.1. Кількість робочих зошитів із світової літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).
4.2. Для контрольних робіт із світової літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).
4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.
5. Порядок перевірки письмових робіт
5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.
5.2. Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:
- наявність різних видів робіт;
- грамотність (якість виконання робіт);
- охайність;
- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).
6. Орфографічний режим
6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Перше жовтня
Класна робота
у 10-11 класах у робочих зошитах із світової літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.
У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:
Перше жовтня
Від романтизму до реалізму
6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
6.5.Зразок підпису зошита:
Зошит
для робіт із світової літератури
учня 8-А класу
СЗШ № 24 м. Києва
Кучеренка Захара


Зошит
для контрольних робіт
із світової літератури
учениці 10-А класу
Полтавського НВК № 10
Косенко Ганни

7. Правила перевірки контрольних письмових творів із світової літератури
7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.
7.2. Виявлені помилки позначають так:
- у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;
- у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).
За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.
Відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» (Інформаційний збірник МОНУ. – № 16–17. – 2008. – С. 40-46) поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.
Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».
Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.
Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т. д.
Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15. – 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.
Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.
Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.
Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».
Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
-10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.
Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо
• посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;
• від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.
Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.
Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». Останнім є Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України – № 22-23-24 за 2009 р., стор. 76-82.

Пропонуємо календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 10 класу.
Рівень стандарту (10 клас)
№ Зміст уроку
1 1. Вступ. Із літератури реалізму
Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному та суспільному житті.
Основні літературознавчі вимоги до аналізу художнього тексту
2


3

4

5 Стендаль (1783-1842). «Червоне і чорне»
Життя та світоглядно-естетичні позиції митця; їх втілення у творчості. Синтез романтизму та реалізму у творах Стендаля
Роман «Червоне і чорне» як художнє втілення гострої критики режиму Реставрації. Поєднання соціально-політичного і психологічного аспектів
Конфлікт головного героя Жульена Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману
Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? (Тлумачення образу головного героя у зв’язку з авторським задумом роману Стендаля «Червоне і чорне» )
Контрольний домашній твір-роздум на тему: «Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від наполеонізму до злочину»
6 Оноре де Бальзак (1799-1850). «Гобсек»
Бальзак – видатний французький письменник, основоположник соціального реалістичного роману. «Людська комедія» − грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ ст., її проблематика та структура. Аналіз фрагментів з «Передмови» до «Людської комедії»
7

8 Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Композиція і стиль твору.

Урок розвитку мовлення. Характеристика образу Гобсека, неоднозначність «філософа і скнари»
9 Урок позакласного читання. Гі де Мопассан (1850–1893). «Місячне світло». Сенс зображення відродження душі головного героя новели
10 Контрольна робота з теми: «Французька література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання тощо)
11


12
13


14



15 Федір Достоєвський (1821-1881). «Злочин і кара». Життя і творчість письменника. Філософські, етичні та естетичні погляди митця та їхнє втілення в художніх творах
Роман «Злочин і кара» як поліфонічний роман ідей. Проблематика твору
Еволюція образу Раскольнікова й розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини». Складність і суперечливість духовного світу людини

Урок розвитку мовлення. Система образів роману, значення і символіка його назви (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо).

Контрольний твір-роздум за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»
16


17

18
19


20


21 Лев Толстой (1828-1910). «Анна Кареніна»
Творчість Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури. Духовні і творчі шукання й здобутки письменника
Роман «Анна Кареніна». Система образів роману, пластичність змалювання й психологічна глибина характерів. «Діалектика душі» толстовських героїв
Суперечливість образу Анни Кареніної
Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю

Урок позакласного читання. Антон Чехов (1860-1905). «Скрипка Ротшильда». Роль підтексту та художньої деталі у зображенні трагізму «дрібниць людського життя»
Контрольна робота з теми «Російська література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання тощо)

2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини
другої половини ХІХ століття
22 Загальна характеристика провідних шляхів розвитку подій середини ХІХ ст. Світоглядно-естетичні зрушення в мистецтві та літературі. Поняття про декаданс
23



24 Волт Вітмен (1819-1892). (Вірші за вибором учителя)
Вітмен – американський поет-новатор. Романтичні традиції й трансценденталізм поезії. Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. Верлібр
«Пісня про себе» – програмовий твір поета. Аналіз вибраних розділів
25




26 Шарль Бодлер (1821-1867). «Альбатрос», «Вечорова гармонія», «Відповідності»
Світогляд і естетичні погляди Ш. Бодлера, збірка «Квіти Зла». Система «відповідностей» у поезії Ш. Бодлера. Аналіз віршів «Відповідності» та «Вечорова гармонія». Новаторство поетичної техніки
Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос»
27




28

29 Із поезії французького символізму
Поль Верлен (1844-1896). «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво»
«Поетичне мистецтво» П. Верлена як художній маніфест символізму. Сугестивність «поезії душі» митця
Артюр Рембо (1854-1891). «Відчуття», «П’яний корабель», «Голосівки»
Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у поезії А. Рембо, місце в ній поета
Контрольний твір на тему: «Традиції та новаторські зрушення в поезії середини – другої половини ХІХ ст.» (на прикладі творчості одного з поетів-символістів: Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо)
3. Роман ранньомодерністської доби
30



31



32



33 Оскар Уайльд (1854-1900). «Портрет Доріана Грея»
Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Життєвий і творчий шлях митця. Аналіз «Передмови» до роману «Портрет Доріана Грея»

Філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Своєрідність художнього вирішення конфлікту Краси й Моралі. Парадоксальність характеру Доріана Грея

Урок розвитку мовлення. Система образів роману «Портрет Доріана Грея». Втілення в образах головних героїв різних аспектів естетизму (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо).
Символіка, риси інтелектуального роману у «Портреті Доріана Грея» у зв’язку з авторським задумом твору
34 Урок розвитку мовлення. Підготовка до написання есе за романом О. Уайльда «Портрет Доріана Грея».
Контрольний домашній твір (есе) на тему: «Моральна чи аморальна книга роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»?

35 4. Підсумок
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу. Рекомендації щодо розвитку читацьких компетенцій учнів у літній період

Академічний (профільний) рівень (10 клас)
№ Зміст уроку
1. Вступ. Із літератури реалізму

1

2 Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному та суспільному житті ХІХ століття. Основні літературознавчі підходи до аналітично-інтерпретаційного дослідження текстів

3

4

5

6


7

8 Стендаль (1783-1842). «Червоне і чорне»
Світоглядно-естетичні позиції митця та їх втілення у творчості. Синтез романтизму та реалізму у творах Стендаля
Поєднання соціально-політичного й психологічного аспектів у романі Стендаля «Червоне і чорне»
Конфлікт головного героя Жульена Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману
Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? (Сутність внутрішньої драми головного героя у зв’язку з авторським задумом роману Стендаля «Червоне і чорне» )
Роль жіночих образів у долі Жульена Сореля та втіленні авторського задуму.
Новаторство Стендаля у реалістичному відтворенні художньої моделі суспільства і людини (на основі роману «Червоне і чорне»)
Контрольний домашній твір-роздум на тему: «Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від наполеонізму до злочину»

9


10
11


12 Оноре де Бальзак (1799-1850). «Гобсек»
Бальзак − основоположник соціального реалістичного роману. «Людська комедія» − грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ ст. Аналіз «Передмови»
Особливості композиції і стилю повісті Бальзака «Гобсек»
Урок розвитку мовлення. Характеристика образу Гобсека, неоднозначність «філософа і скнари» Новаторство Бальзака у створенні образу Гобсека
Філософія влади золота в повісті Бальзака «Гобсек»


13-14


Гі де Мопассан (1850-1893). «Місячне світло», «Пампушка»
Уроки позакласного читання
Художня модель французького суспільства періоду Франко-пруської війни у новелі Гі де Мопассана «Пампушка»

Відродження душі головного героя новели Гі де Мопассана «Місячне світло»
15 Контрольна робота з теми «Французька література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді, творчі завдання тощо)

16

17

18

19

20

21

22


23

24


25-
27


28



29


30 Чарльз Діккенс (1812-1870). «Пригоди Олівера Твіста»
Творчість Діккенса як одна із вершин англійської літератури. Місце роману «Пригоди Олівера Твіста» у творчій спадщині Ч. Діккенса
Художнє втілення ідеї гуманізму у романі Ч.Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Соціальна дієвість творчості Діккенса
Художня модель англійського суспільства та засоби її створення у романі «Пригоди Олівера Твіста»
Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства. «Деромантизація» злочинного світу
Провідні засоби індивідуалізації персонажів роману Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Характеристика образу Олівера Твіста
Специфіка зображення різних суспільних верств Англії 30-х років ХІХ ст. Іронія і сарказм Чарльза Діккенса
Контрольна робота за творами Ч. Діккенса (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання)
Федір Достоєвський (1821–1881). «Злочин і кара»
Світоглядно-естетичні позиції Достоєвського, їх втілення у творчості. Новаторство Достоєвського. Історія задуму роману «Злочин і кара»
Істинні й хибні мотиви злочину Раскольнікова, їх співвідношення у зв’язку з авторським задумом

Суперечливість теорії «крові по совісті» та образу Родіона Раскольнікова
Роль художнього часу і простору в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара». Специфіка образу Петербурга у творі

Жанрова своєрідність роману Ф. Достоєвського. «Злочин і кара» як поліфонічний роман ідей. Співвідношення «злочину» і «кари» в романі в зв’язку з авторським задумом.

Урок розвитку мовлення. Система образів роману, значення і символіка його назви (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо).
Контрольний твір-роздум за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара»
31 Контрольна робота за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара» (тести, розгорнуті відповіді на запитання). Узагальнення та систематизація вивченого впродовж І семестру

32


33

34

35
36
37
38



39-40


Лев Толстой (1828-1910). «Анна Кареніна»
Життєвий і творчий шлях письменника. «Толстовство» як практичне філософсько-релігійне вчення. Творчість Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури
Роман Л.Толстого «Анна Кареніна» як художнє втілення «думки сімейної». Композиція твору та система образів
Художній паралелізм як основний художній принцип втілення проблематики роману «Анна Кареніна»
Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної
«Діалектика душі» Толстовських героїв у романі «Анна Кареніна»
Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі
Загальнолюдське значення роману Л.Толстого «Анна Кареніна».(«Усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна сім’я нещасна по-своєму»)
Антон Чехов (1860-1905). «Людина у футлярі», «Скрипка Ротшильда»

Уроки позакласного читання. Дослідження «дрібниць людського життя» через підтекст та художню деталь в оповіданні А. Чехова «Скрипка Ротшильда»
Сенс художнього змалювання «футлярного життя» в оповіданні А.Чехова «Людина у футлярі»
41 Контрольна робота за творами Л.Толстого та А.Чехова (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання)
2. Традиції і новаторські зрушення в поезії
42 Світоглядно-естетичні зрушення в мистецтві та літературі. Провідні шляхи розвитку поезії середини ХІХ ст. Поняття про декаданс


43

44 Микола Некрасов (1821-1877). «О шостій вечора завернув…», «Роздуми біля парадного під’їзду », «Трійка», «На смерть Шевченка»
Некрасов як «співець страждань народних». Аналітико-інтерпретаційне дослідження поезій «Роздуми біля парадного під’їзду» та «Трійка»
Новаторство поетичної спадщини Некрасова. Тема поета і поезії у ліриці митця

45


46 Волт Вітмен (1819-1892). (Вірші за вибором вчителя)
Життя і творчість. Провідні теми й мотиви поетичної збірки В.Вітмена «Листя трави». Аналіз вибраних розділів з «Пісні про себе»
(розділи І - VІ)
Традиції і новаторство поезії Вітмена (на матеріалі «Пісні про себе»)


47

48

49

50



51



52 Шарль Бодлер (1821-1867). «Альбатрос», «Вечорова гармонія», «Відповідності»
Бодлер – пізній романтик і предтеча символізму. Система «відповідностей» у поезії. Аналіз віршів «Відповідності» та «Вечорова гармонія»
Краса як центр філософсько-естетичної концепції Шарля Бодлера. Аналіз вірша «Гімн Красі»
Традиції і новаторство вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос»
Урок розвитку мовлення. Підготовка до написання есе на основі віршів Шарля Бодлера. Контрольний домашній твір

Із поезії французького символізму
Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ- початку ХХ століття.
Поль Верлен (1844-1896). Артюр Рембо (1854-1891). Вірші
«Поетичне мистецтво» Поля Верлена як поетичний маніфест символізму
Художньо-смислове новаторство «поезії душі» Поля Верлена. Сугестивний характер віршів «Забуті арієти» та «Так тихо серце плаче…»
53


54
55


56 Художній світ поезії Артюра Рембо
Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у віршах «Відчуття» та «Голосівки»
Розкодування смислів вірша Артюра Рембо «П’яний корабель»
Урок розвитку мовлення
Аналітичне дослідження віршів Поля Верлена та Артюра Рембо (на вибір учителя)
Контрольна робота з теми «Традиції і новаторські зрушення в поезії» (тести, аналіз вірша або фрагмента поетичного твору)

57



58

59

60

61 3. Роман ранньомодерністської доби
Еміль Золя (1849-1902). «Кар’єра Ругонів»
Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. Цикл «Ругон-Маккари» як «природнича і соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії»
Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору
Своєрідність відображення художньої моделі часу й місця в ній родини Ругонів
Співвідношення духовного і матеріального в романі «Кар’єра Ругонів». Родина Ругонів
Новаторство Золя у художньому втіленні проблеми влади грошей

62

63

64

65
66

67 Оскар Уайльд (1854-1900). «Портрет Доріана Грея»
Життя і творчість митця. Уайльд як представник раннього модернізму. Аналіз «Передмови» до роману «Портрет Доріана Грея»
Жанрова і стильова своєрідність роману Уайльда «Портрет Доріана Грея». Філософсько-естетичні та моральні проблеми твору
Втілення різних форм естетизму в образах Безіла Голуорда, Генрі Уоттона та Доріана Грея. Роман Уайльда як інтелектуальний роман
«Світло» і «темрява» долі Доріана Грея. Чи може Краса бути моральною?
Специфіка вирішення теми кохання у романі Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Символіка образів твору
Урок розвитку мовлення
Дискусія за романом Оскара Уайльда: «Чи можна вважати «Портрет Доріана Грея» «моральною» або «аморальною» книгою?»
68 Контрольна робота з теми «Роман ранньомодерністської доби» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання)

69
70 4. Підсумок
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу
Підсумок вивчення курсу «Зарубіжна література» у 10 класі. Рекомендації щодо розвитку читацьких вмінь та інтересів у літній період

Подаємо зразок заповнення сторінки журналу з світової літератури. Звертаємо особливу увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
ДОДАТОК: зразок заповнення сторінки журналу
З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр «Педагог» (e-mail: kon.tr.center@gmail.com; тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо.
На основі сучасних наукових досліджень з педагогіки та методики розробляються індивідуальні програми реалізації науково-методичної проблеми, над якою працює вчитель, з урахуванням його досвіду та професійної майстерності, профілізації школи та потреб учнів. Можливе здійснення супроводу науково-дослідницької роботи педагога, редагування матеріалів для друку, допомога в узагальненні та описі досвіду роботи.
З метою підвищення фахової майстерності вчителів Консультативно-тренінговий центр «Педагог» проводить авторські тренінгові заняття та семінари з питань практичного застосування новітніх технологій у роботі вчителя: «Використання методу проектів на уроках філологічного циклу», «Літературна гра як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів», «Активні методи та прийоми розвитку критичного мислення школярів», «Можливості використання інформаційних технологій на уроках літератури», «Аналіз та інтерпретація художнього тексту на сучасному уроці літератури», «Особливості проведення біографічних уроків», «Організація позакласної роботи із зарубіжної літератури» та ін.
На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.
Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти «Moodle» (http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: «Лірики і фізики» ХХІ сторіччя: комп’ютер на уроці світової літератури», «Художній текст: новий ракурс інтерпретації», «Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів».
На Всеукраїнському віртуальному методичному об’єднанні вчителів світової літератури будуть втілюватися у практику такі освітні проети: Інтернет-конференції, віртуальні лабораторії, Інтернет-лекції, віртуальні майстер-класи, дистанційні тренінги, Інтернет-консультації, онлайн-заняття, віртуальні екскурсії, самостійні (лабораторні) та контрольні роботи тощо, до участі в яких запрошуються всі бажаючі вчителі світової літератури.
Віртуальна лабораторія – комп’ютерна модель учбової лабораторії, в якій справжнє учбово-дослідницьке обладнання представлене засобами моделювання. Така лабораторія є підрозділом учбової організації, оснащеним справжнім учбово-дослідницьким обладнанням з дистанційним доступом до нього за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.
Віртуальна екскурсія – організаційна форма дистанційного навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів (музеї, парки, вулиці міст та ін.) з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів.
Інтернет-лекція зберігає науковість, доступність, єдність форми й змісту, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять. Цілком задовольняється й вимога емоційності викладу, вона досягається в аудіо й відеоваріантах навіть в «електронних лекціях», представлених у вигляді текстових файлів, за допомогою спеціальних знаків (наприклад, посмішка відображається комбінацією знаків :- тощо).
Лекції в дистанційному режимі можуть проводиться в реальному й умовному часі, фронтально й індивідуально. Для фронтального проведення лекції застосовується телебачення. Комп’ютерні відеоконференції можуть використовуватися для індивідуального варіанту проведення занять, а при наявності проекційної техніки для проектування зображення з монітора комп’ютера на екран.
Спрощений варіант «електронної лекції» – це набір текстових навчальних матеріалів в електронному вигляді, що містить у собі крім тексту лекції ще додаткові матеріали – фрагменти з наукових статей, навчальних посібників і т.д., оформлені у вигляді текстових файлів).
Під час планування Інтернет-заняття (онлайн-заняття, онлайн-уроку) необхідно враховувати участь у ньому партнерів, тому й завдання, запитання тощо повинні розроблятися для двох чи трьох, залучених до зв’язку, аудиторій – власне ініціаторів онлайн-уроку та партнерів.
За допомогою Інтернет-консультації здійснюється методичний супровід навчальної самостійної діяльності учасника безперервного освітнього процесу. Для дистанційної освіти характерне проведення групових чи індивідуальних консультацій з використанням телефонного зв’язку, електронної пошти, відео та телеконференцій.
Інтернет-семінари є продуктивною формою дистанційного освітнього простору, що передбачає активний діалог, творчу взаємодію всіх учасників віддаленого доступу до координуючого центру. Найчастіше проводяться за допомогою комп’ютерних відео та телеконференцій. Семінари у вигляді телеконференцій (тобто за допомогою письмового, невербального спілкування) можна називати віртуальними, адже його учасники не мають візуального контакту, а лише обмінюються текстовими повідомленнями.
Дистанційний педагогічний тренінг – інтерактивна модель навчання, яка дозволяє залучити учасників до активних форм пошуку продуктивних моделей освітнього середовища з використанням мережевих ресурсів.
Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках світової літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах. Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель світової літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі:
• Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http:// ae.lib.narod.ru
• Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru
• Антична література: http: pergam.chat.ru
• Електронна бібліотека "Джерело": http:// ukrlib.com
• Бібліотека Українського центру: http:// ukrcenter.com
• Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http:// chl.kiev.ua
Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та використання в навчальному процесі. Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих творів як в україномовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення світової літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.
Великий навчальний потенціал мають та ефективно можуть використовуватися й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про письменників, і тематичні сайти (наприклад, "Персько-таджицька поезія"), де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.
Ще одним напрямом роботи, пов'язаної з оновленням методичної бази навчання світової літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Таранік-Ткачук К.В.
головний спеціаліст департаменту
загальної середньої та дошкільної
освіти Міністерства освіти і науки
України, канд. пед. наук